Польський мілітарний рух на Волині у 1942-1945 р.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 87

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ПОЛЬЩА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 8

1.1. Дослідження проблеми у сучасній українській і польській історіографії 8

1.2. Основні напрямки розвитку польсько-радянських стосунків напередодні другої світової війни 15

1.3. Військо польське під час радянсько-польської війни 1939 року та українців у його складі 27

РОЗДІЛ 2. ПОЛЬСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІ РУХИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 36

2.1. Польське національне підпілля і збройні формування на Волині 36

2.2. Польські формування у радянському партизанському русі на території західної України 46

2.3. Польсько-українські воєнні відносини: розвиток конфлікту та спроби примирення 56

РОЗДІЛ 3. ТРАГІЧНІ ПОДІЇ НА ВОЛИНІ: СУСПІЛЬНІ РЕФЛЕКСІЇ ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ 72

ВИСНОВКИ 79

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 83

ВСТУП

Актуальність дослідження. Історія боротьби в Західній Україні у 1939-1945 рр. польського військово-політичного підпілля, репрезентованого Армією Крайовою (АК) і представницькими структурами емігрантського уряду, за відродження Польської держави у її довоєнних кордонах та викликаного цим українсько-польського міжнаціонального конфлікту досі залишається найбільш дискусійною темою обох історіографій і найбільш болючою проблемою в сучасних українсько-польських гуманітарних взаєминах.

Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни сьогодні відображений у численній науковій, публіцистичній і мемуарній літературі, написаній багатьма науковцями, учасниками й свідками тих подій. Відомі також й поважні розбіжності у трактуванні та інтерпретації цього конфлікту українськими та польськими істориками й громадськістю. Чи не найбільш «гарячою точкою» розбіжностей, які існують між українською і польською стороною, є питання українсько-польських стосунків на Волині у 1943 і, частково, 1944 р., де вони набули особливо кровопролитного характеру і супроводжувалися численними жертвами серед цивільного населення.

До 1991 р. в Україні і, частково народній Польщі, мало хто знав про українсько-польський конфлікт в роки ІІ світової війни, окрім тих, хто був його свідком або жертвою і залишився живим. Це була тема табу як в Україні, так і в ПНР. Хоча в Польщі вже у 60 – 70-х роках минулого століття з’явились численні спогади про боротьбу з ОУН і УПА.

Спроби фахових істориків України і Польщі впродовж понад десяти років розібратися зі складним вузлом українсько-польського протиборства під час Другої світової війни не принесли очікуваних «остаточних правд», хоча й значно збагатили сучасну історіографію. Однак вони мали один позитивний наслідок: і українські і польські історики прийшли до переконання і підтвердили його в спеціальних «протоколах узгоджень і розбіжностей», які приймалися на кожному семінарі, а саме – що ОУН і УПА були українськими національно-визвольними формаціями, а не «бандами» і «колаборантами», а також, що в 1943 р. мала місце «антипольська акція ОУН і УПА» на Волині, а потім і в Галичині, внаслідок якої були значні жертви серед цивільного польського та українського населення.

Втім, досі проблемою залишається не тільки існуюча різниця в інтерпретації українськими і польськими вченими одних й тих самих фактів, а й встановлення самих цих фактів, як, наприклад, якою була кількість українців і поляків, що загинули, а також морально і матеріально постраждали внаслідок згадуваного конфлікту.

Поряд з відповіддю на питання яку роль в збройному протистоянні Армії Крайової і українського повстанського руху, представленого Організацією українських націоналістів (ОУН) і Українською повстанською армією (УПА), відіграли треті сили (німецька і радянська сторони) для дослідників залишається головним з’ясування історичної відповідальності за людську трагедію керівних верств польського і західноукраїнського суспільств.

Актуальність дослідження визначається також необхідністю об’єктивного вивчення основних етапів організаційної розбудови польських підпільних військових формувань нерегулярного характеру на основі сучасних знань, оцінок, методологічних принципів та нового бачення проблеми.

Об’єктом дослідження є боротьба польських військових формувань в роки Другої світової війни.

Предметом дослідження є процес формування та структурного розвитку підпільних військових організацій у польському русі Опору в 1942-1945 рр.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу джерел, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених розкрити характерні особливості розбудови військових підпільних формувань на окупованих територіях, а також проаналізувати причини, характер, основні етапи та наслідки українсько-польського конфлікту, що мав місце на території спільного проживання двох слов’янських народів.

Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

-дослідити проблему в сучасній українській та польській історіографії;

-висвітлити основні напрямки розвитку польсько-радянських стосунків напередодні другої світової війни;

-провести аналіз війська польського під час радянсько-польської війни 1939 року та українців у його складі;

-з’ясувати місце і роль польського національного підпілля і збройних формувань на Волині, а також польських формувань у радянському партизанському русі на території західної України;

-простежити польсько-українські воєнні відносини, розвиток конфлікту та спроби примирення;

-показати трагічні події на Волині, як суспільну рефлексію та історичну пам’ять.

Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: аналіз наукової та публіцистичної літератури та з теми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення; загальнонаукові та прикладні методи дослідження, а саме:проблемно-хронологічний, порівняльний, системно-структурний, ретроспективний та інші.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різноманітних джерел здійснене комплексне вивчення основних етапів становлення та структурного розвитку підпільних військових формувань у 1942-1945 рр. Зокрема проаналізовано вітчизняну та зарубіжну історіографію, що висвітлювала різні аспекти польського руху Опору, виділено ключові напрями та проблематику досліджень, окреслено основні історіографічні періоди вивчення теми.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його зміст, основні положення та висновки можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії польського руху Опору в роки Другої світової війни, написання підручників та навчально-методичних посібників з новітньої історії, розробки лекційних курсів і практичних занять у вищих навчальних закладах.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків та списку використаних джерел та літератури.

Закрити

Польський мілітарний рух на Волині у 1942-1945 р.

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.