Особливості формування значень та граматичних моделей фразеологізмів французької та української мов

ВСТУП

Фразеологія, як і мова в цілому, перебуває у постійному розвитку, динаміка якого відчувається як у діахронії, так і у синхронії. У фразеологізмах знаходять своє відображенняісторія народу, своєрідність його культури та побуту. Фразеологізми нерідконосять національний характер. Слід відмітити, що в порівнянні з іншими мовними одиницями, вони є високо інформативні одиниці мови.

Фразеологія – надзвичайно складне мовне явище, вивчення якого потребує свого методу дослідження, а також використання даних суміжних наук, таких як лексикологія, граматика, стилістика, історія мови, філософія, логіка, психологія.

Дулекилінгвістів з ряду проблем фразеологіїхарактеризуються різноманітністю, тому важливим є завдання об’єднати дослідження та встановити певні критерії, закономірності та особливості фразеологізмів на всіх мовних рівнях: фонетичному, морфологічному, граматичному, семантичному.

Актуальність нашої роботи зумовлена наступними чинниками:

1. органічним зв’язком фразеологічних одиниць ( у подальшому ФО ) з життям і культурою етносу і, відповідно до цього, з „мовною картиною світу”;

2. необхідністю систематизувати величезний матеріал фразеологічних словників стосовно їх систематичного значення;

3. недостатнім рівнем зіставно-порівняльних досліджень фразеологічного матеріалу в цілому.

Мета роботи: комплексний синхронно-контрастивний аналіз ФО у французькій та українській мовах.

Поставлена мета передбачає вирішення наступних проблем:

1. проаналізувати розвиток сучасних фразеологічних досліджень;

2. дослідити культурологічний аспект фразеологічних одиниць;

3. визначити структурні особливості фразеологічної підсистеми мови;

4. провести компаративний аналіз ФО французької та української мов;

5. представити зіставну семантико-функціональну характеристику ФО.

Об’єктом нашого дослідженняє фразеологічна система та визначення її місця у цілісній мовній системіз урахуванням притаманних їй загальних та диференціюючих ознак.

Предметом дослідження виступають семантичні та граматичні особливості ФО та умови їх функціонування у французькій та українській мовах.

Методологічною основою даної роботи слугували теоретичні положення відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Амосова Н., Баллі Ш., Болдирєв Л., Будагов Р., Виноградов В., Гак В., Гіро П., Кунін А., Ларін Б., Марузо Ж., Назарян А., Поліванов Є., Ра М., Рей А., Смирницький А., Хайзерман Ю., інші.

Особливості дослідження та специфіка його аспектів зумовили вибір дослідницьких методів, таких як історичний, описовий, контекстуальний, аналітико-концептуальний та зіставно-порівняльний, що дозволило виробити певний алгоритм аналізу фразеологічного матеріалу.

Теоретична цінність полягає у тому, що дослідження є певним внеском у розробку загальних проблем розвитку французької та української мов, функціонування елементів фразеологічної підсистеми як високо інформативного поняття з національно-культурним компонентом.

Практичне значення заключається у можливостях використання результатів роботи у практиці навчання французької мови, у спецкурсах з загального мовознавства, лексикології, стилістиці, лінгвокраїнознавства, а також для укладання методичних рекомендацій та для складання вправ.

Структура роботи. Складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.