План

Вступ

1. Сучасний розвиток мережі Інтернет та вплив його на людський розвиток

2. Розвиток Інтернету в світі та в Україні: аналіз впливу на соціально- економічні показники

3. Проблеми та напрямки використання Інтернет-технологій в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Головним неврегульованим моментом щодо форм та засобів інформаційної взаємодії на сучасному технологічному рівні є відсутність правового статусу електронних документів.

- Неврегульованість нормативно-технічного забезпечення (стандарти, технічні умови тощо) процесів інформатизації є чинником, що певною мірою утруднює взаємодію та координацію програм інформатизації. Тут є досить багато неврегульованих моментів - починаючи з відсутності сталої термінології та стандартів і закінчуючи відсутністю критеріїв класифікації засобів інформатизації. Ці чинники впливають переважно саме на органи, оскільки приватні підприємницькі структури мають змогу вирішувати їх у робочому порядку, як, власне, і закріплюються зараз більшість стандартів у цій сфері діяльності.

Орієнтація Держстандарту України на прийняття ISO-сумісних стандартів у сфері інформатизації за прискореною процедурою слід вважати оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми.

-Використання застарілої або нестандартної обчислювальної техніки для забезпечення виконання функцій. Це не завдає перешкод виконанню функцій, що покладені на інформцентри чинним законодавством. Переважну більшість (приблизно 70%) персональних комп'ютерів, що використовуються у виробництві в якості робочих станцій, становлять Windows-сумісні комп'ютери класів 486DX2-80 - Intel Pentium 166-233. Всі вони, незважаючи на моральну застарілість (комп'ютери цих класів зняті з виробництва), сумісні з найсучаснішими моделями, принаймні на рівні обміну даними. Амортизаційний термін цієї техніки набагато перевищує строк морального старіння, що визначається темпами розвитку комп'ютерів.

Як правило, ті користувачі, які вважають недостатніми параметри телекомунікаційних мереж, до яких вони підключені, на практиці користуються меншими пропускними здатностями каналів (в основному 28-33 Кб/с), ніж мають відповідні провайдери (до 2Мб/с). Типовим значенням пропускної здатності є 64Кб/с. Слід зауважити, що не існує нормативно визнаних критеріїв, за якими визначається достатність пропускної здатності та інших параметрів телекомунікаційних мереж (в тому числі параметрів серверів мереж). Ця ситуація більшістю користувачів усвідомлюється адекватно.

-Проблема придатності існуючих галузевих інформаційних систем для інтеграції на національному рівні ще не знайшла відповідного відображення в інформатизаційних програмах. Інтеграція галузевих інформаційних систем до загальнонаціональної можлива за умови чіткого формування інформаційних потоків та їх технічної реалізації на платформі, що належить до відкритих систем.

Виконанню цього завдання має сприяти розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо інтеграції програмного, інформаційного, технічного забезпечення інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення, інженерії якості програмних систем. На підтримку процесів 34 соціально-економічного розвитку будуть створені інтегровані системи баз даних та різнострокового моніторингу основних індикаторів перебігу цих процесів в країні, окремих регіонах та галузях економіки. Продовжуватиметься створення інших інформаційно-аналітичних систем, які значною мірою дозволять автоматизувати виконання їх функціональних завдань .

Для розвитку Internet-бізнесу в Україні необхідно наситити ринок інформаційних продуктів і послуг, орієнтованих на роботу з Internet, які підвищують надійність, безпеку, гнучкість, масштабованість Internet-послуг. Це продукти, які прискорюють операції e-commerce, для побудови віртуальних приватних мереж, сервери для створення хостинг-центрів, спеціалізовані serverappliances.

Тенденції на українському ринку: зростає кількість проектів передавання голосу і даних у єдиній інформаційній інфраструктурі, IP-телефонії, уніфікованих сховищ повідомлень, інтерактивних автоматизованих операторів (IVR) і CallCenter.

Зараз іде обговорення основ державної політики в царині Internet. Державні органи вважають, що насамперед потрібно вкладати кошти в модернізацію вже існуючої інфраструктури, в забезпечення доступу до мережі всім бажаючим, а потім уже в підтримку робіт над новим поколінням технологій і служб. Однак, ураховуючи зарубіжний досвід розвитку Internet, необхідно діяти навпаки.

У нас нові технології розвиваються не тому, що вони перспективні, а просто тому, що на створення мережевого інформаційного середовища для науки і освіти виділено певні кошти. У Державному комітеті зв'язку та інформатизації розуміють складність ситуації, але підтримати всі перспективні проекти він не в змозі, тому фінансується лише розроблення фундаменту. Необхідно встановлювати тісні контакти між комерційними компаніями, що працюють на ринку високих технологій, дослідними установами та університетами.

Крім того, участь вітчизняних фахівців у цікавих міжнародних проектах у режимі мережевого доступу дала б змогу хоча б частково вирішити проблему відпливу інтелекту, не розгубити фахівців у цій галузі, виростити нових 35 спеціалістів, об'єднати їх для вирішення цікавих завдань. Якщо ми збережемо свій інтелектуальний капітал, то зможемо в майбутньому залучити значні інвестиції у вітчизняну економіку.

Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля державних органів, операторів, учених, ділових кіл і громадських організацій, заінтересованих в удосконаленні і підвищенні ефективності її використання .

Доречним вбачається при підготовці його до другого читання передбачити: процедуру попередження порушника через Інтернет-провайдера та у разі продовження порушення застосування санкцій до нього у вигляді припинення доступу до мережі Інтернет або надання послуг з розміщення Інтернет-сайту; процедуру, відповідно до якої Інтернет-провайдер, чиї послуги були використані для порушення авторського та/або суміжних прав несе з відповідною особою- порушником солідарну відповідальність; для вдосконалення правових вимог щодо дотримання журналістами професійних та етичних стандартів, а також з метою забезпечення інформаційних прав громадян та суспільства на отримання повної і об’єктивної інформації, розробити та внести зміни в чинне законодавство України (наприклад до ст. 25 Закон України «Про інформацію») спрямовані на підвищення відповідальності журналістів при здійсненні своїх професійних обов’язків.

Наступним етапом вдосконалення українського інформаційного законодавства має стати його систематизація та кодифікація – розробка та прийняття Інформаційного кодексу України (робоча назва), який чітко визначить суб’єктів, максимально врахує їх права та законні інтереси, забезпечить єдині підходи та принципи до регламентації відносин в інформаційному просторі, а також надасть визначення низці термінів в інформаційній сфері, зокрема «національний інформаційний простір», «державна інформаційна політика», «інформаційно-психологічна безпека» тощо. 4. З огляду на суспільну чутливість 36 питань пов’язаних із вдосконалення українського інформаційного законодавства (особливо щодо діяльності ЗМІ), пропонується створити робочу групу з представників заінтересованих органів державної влади, Комітету ВР України з питань свободи слова та інформації, ЗМІ та їх професійних об’єднань, правозахисників та юристів задля підготовки пропозицій до вищезазначених проектів законів та Інформаційного кодексу України. Інституціонально така робоча група може бути утворена при Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства.

Отже, Інтернет є потужним засобом побудови інформаційного суспільства. Особливу актуальність отримує його використання в політичному процесі, що може сприяти підвищенню рівня демократизації політичних інститутів. Для ефективного використання цього ресурсу політичні актори повинні враховувати таке:

– Інтернет повинен бути загальнодоступним та мати низьку вартість;

– використовувані Інтернет-ресурси повинні наповнюватися якісним контентом;

– функціонування Інтернету має відбуватися в рамках правового поля, визначеного націо нальним законодавством та нормами міжнародного інформаційного права;

– кожна держава повинна стимулювати розвиток національного програмного та інформаційного продукту;

– кожна держава повинна дбати про захист власного інформаційного суверенітету;

– переведення політичної боротьби (передвиборчої зокрема) у мережевий простір сприятиме зниженню вартості політичних кампаній, політичної конфліктогенності суспільства та еліти;

– використання Інтернет-ресурсів підвищить інтерактивність (у тому числі і якість) політики;

– Інтернет може виконувати функцію каналізації масових негативних емоцій, реакцій на певні політичні рішення, сприяючи тим самим стабільності політичного режиму.

Основне завдання держави на даній стадії розвитку мережі Інтернет та її національного сегменту в Україні вбачається у подальшому розвитку та оптимізації відповідної нормативно-правової бази за такими напрямками:

а) регулювання „онлайнових” секторів економіки (торгівля, надання фінансових і банківських послуг, реклама тощо);

б) впровадження електронного документообігу, здійснення експортно- імпортних операцій, сертифікаційних процедур з використанням електронного цифрового підпису;

в) оптимізація порядку державної реєстрації та звітності суб'єктів підприємницької діяльності, які діють в Інтернет;

г) захист авторських прав в Інтернет.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 43

Безкоштовна робота

Закрити

Економічна діяльність людини у мережі Інтернет

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.