Економічна діяльність людини у мережі Інтернет

За останні роки темпи розвитку українського сегменту Інтернет одні з найвищих в Європі (2000-2009 роки близько 5000%), і значно випереджує темпи приросту національного ВВП. В 2010 році кількість користувачів склала понад 12 млн. осіб, що становить близько 33,3% жителів України. Водночас цей рівень значно відстає від середньоєвропейського (53%). Але в абсолютних показниках (12 млн. користувачів) кількість Інтернет-користувачів в Україні вже перевищує кількість населення багатьох країн Європи. Україна за рівнем використання Інтернет входить до числа десяти найбільш інтернетізованих країн Європи (діагр. 1)

Діаграма 1

Ведення операцій через Інтернет можливе з будь-якого місця планети, де є до нього доступ. Операції, над якими раніше мав працювати весь колектив фірми, може робити одна людина, сидячи за монітором.

Інформаційно-комунікаційні технології стали основним рушієм економічного розвитку будь-якої держави в сучасному глобальному світі. Завдяки розвитку ІКТ інтенсивно зростають майже всі сфери економіки, спрощуються та прискорюються виробничі та бізнес-процеси, стрімко акумулюються та миттєво обробляються величезні масиви інформації, що дає можливість створювати та розвивати нові галузі як в економіці, так і в науці та техніці. ІКТ спрощують доступ користувачів до новітніх баз даних, що дає можливість останнім оволодіти новими знаннями та навичками, підвищити власний професіоналізм. ІКТ залучають додаткові інвестиції навіть за умов розгортання фінансових кризових процесів. Додаткові кошти відкривають можливості для створення нових робочих місць для висококваліфікованих працівників та новітніх видів продукції та послуг, що в свою чергу переформатовує методи ведення торгівлі як на локальних так і на міжнародних ринках.

Для обрахунку розвитку сфери ІКТ країни, а отже й рівня інформатизації її населення, аналітиками Міжнародного союзу електрозв’язку було створено показник IDI. Проведення кореляційного аналізу продемонструвало сильну залежність між ВНД на душу населення країни та величиною IDI – чим вище показник IDI, тим вище ВНД на душу населення, а отже ІКТ має прямий вплив на рівень добробуту країн.

Незважаючи на труднощі, що виникали в розвитку вітчизняної сфери ІКТ за останні п’ять років, сучасні тренди щодо посилення її технологічної складової, в контексті продажу 3G ліцензії основним мобільним операторам України, дає право стверджувати про нарощування потужностей національної економіки завдяки оптимізації витрат часу та ресурсів, а також прискоренню важливих процесів бізнес – середовища, державного сектора та домогосподарств.

Побудова інформаційного суспільства в Україні є одним з найактуальніших завдань сьогодення. Велике значення при цьому відіграє впровадження перспективних інформаційних технологій та методів автоматизації. Питання використання глобальної інформаційної мережі Інтернет є одним з пріоритетних напрямів державної політики у сфері інформатизації. В Стратегії розвитку 25 інформаційного суспільства в Україні до пріоритетів формування сучасної інформаційної інфраструктури країни віднесено створення високошвидкісних мереж широкосмугового мобільного доступу до Інтернет на всій території України. Йдеться про широкосмуговий доступ на базі використання технологій мобільного зв'язку третього і четвертого поколінь 3G і 4G (від англ. Generation – покоління). На вирішення питань щодо впровадження 4G технологій на території України спрямовано реалізацію національного проекту “Відкритий світ” , яким передбачається створення інформаційно-комунікаційної освітньої мережі національного рівня на базі технологій радіозв'язку четвертого покоління.

На ринку Інтернет-послуг України вже почали з'являтися провайдери, які пропонують послуги бездротового доступу до глобальної мережі Інтернет на основі стандарту 4G. Та, на жаль, кількість таких провайдерів поки що нечисленна. Так, наприкінці 2015 року на вітчизняному ринку 4G Інтернет пропонують лише компанії FreshTel і Giraffe. Ці компанії працюють за стандартом WiMax, а покриття 4G мереж в Україні є мінімальним: провайдери охоплюють лише міста-мільйонники та великі обласні центри.

Більшість же українських CDMA та GSM операторів пропонують послуги Інтернет за технологіями 2G або 3G. На даний момент в Україні найбільш поширеним стандартом зв’язку для організації високошвидкісного доступу до глобальної мережі є 3G, який пропонують більшість українських провайдерів: Інтертелеком, PEOPLEnet, МТС Коннект 3G, Київстар 3G та ін. До стандартів 3G відносяться технології UMTS, HSDPA, CDMA2000, EV-DO Rev A, EV-DO Rev B тощо. Більшість провайдерів пропонують скористатися доступом до Інтернет за допомогою технологій EV-DO, реальна швидкість яких складає в середньому від 1 до 1,5 Мбайт/с. Цієї швидкості вистачає, щоб неспішно переглядати сторінки сайтів, але її недостатньо для швидкої роботи або для того, що б завантажувати і переглядати відео .

Стандарт 4G обіцяє набагато більші швидкості передачі даних: понад 100 Мбіт/с швидкорухомим абонентам (наприклад, потягам і автомобілям) та 1 Гбіт/с абонентам з невеликою рухливістю (наприклад, пішоходам і фіксованим 26 абонентам) згідно з міжнародною специфікацією InternationalMobileTelecommunicationsAdvanced (IMT-Advanced) від 2014 року.

До 4G стандартів належать мобільний WiMax (від англ. Worldwide Interoperability for Microwave Access), який використовується українськими провайдерами, а також все більш популярний в Америці та Європі стандарт LTE (від англ. Long Term Evolution) . 4G за технологією WiMax обіцяє швидкість до 20 Мбіт/с, тобто швидше в сім разів, аніж в операторів покоління 3G. На практиці ж 4G розвиває швидкість до 3 – 7 Мбіт/с. Поки що покриття 4G в Україні дуже невелике, а вартість тарифів, які пропонуються провайдерами, становить 50 – 500 грн./місяць залежно від обсягу трафіку.

Що стосується 4G-мереж за технологією LTE, то вони є більш перспективними порівняно з WiMax, оскільки здатні працювати в більш широкому спектрі частот і забезпечувати швидкість скачування теоретично – до 326,4 Мбіт/с на прийом (download) і 172,8 Мбіт/с на віддачу (upload), а практично – до 100 Мбіт/с та 50 Мбіт/с відповідно. Також LTE-мережі забезпечуючи потокову передачу без затримок відео.

На жаль, за станом на 2014 рік при використанні LTE-мереж вдається передавати тільки дані, а для голосового дзвінка телефони перемикаються в режим 3G (за винятком країн, де експериментально впроваджено рішення VoLTE, наприклад, Південної Кореї і Японії). До того ж, важливою проблемою поширення 4G є низька активність інвесторів. Розвиток мереж 4G затримує і те, що мережі 3G мають високий потенціал інтенсивного і екстенсивного розвитку.

Особливістю розвитку LTE-мереж є можливість їх побудови на вже розвинених мережах, як операторів GSM, так і операторів CDMA, що помітно знижує вартість розгортання мереж (на відміну від WiMax-мереж). До середини 2013 року 62 країни мали LTE мережі і ще 21 перебували в стадії підготовки, а кількість підключень до LTE-мереж у світі вже перевищила 32 млн. абонентів, з яких на ринок США припадає близько 47 %. З наших колишніх сусідів абонентами своїх LTE-мереж є жителі Білорусі, Росії, Вірменії, Азербайджану, 27 Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Придністров'я. В Україні ж жоден з операторів поки не заявив про перспективу побудови LTE-мережі.

Складність переходу до LTE-мереж в Україні зумовлена проблемами отримання ліцензій для нового спектру частот і необхідністю спеціальних абонентських пристроїв, здатних одночасно працювати в мережах LTE і 3G . Розвиток мереж 4G затримує і те, що мережі 3G мають високий потенціал інтенсивного і екстенсивного розвитку.

В умовах невизначеності з розвитком в Україні зв’язку 4G як альтернативний шлях до більш швидкісної передачі даних найбільший стільниковий оператор “Київстар” у серпні 2013 року запустив експеримент з включення в мобільну мережу WiFi точок. Така технологія (WiFiOffload) дозволяє отримувати послуги мобільного швидкісної передачі даних зі швидкістю до 100 Мбіт/с в точках дії WiFi покриття (порівняно з кількома сотнями Кбіт/с при EDGE). Процес перемикання між традиційною 2G-мережею WiFi відбувається автоматично на базі інформації, що міститься на SIM-карті. При цьому клієнт платить за мобільний трафік згідно до свого тарифного плану. Головна проблема такої альтернативи полягає в тому, що навіть при порівняно невеликій вартості WiFi точок, їхня кількість навіть для Києва повинна бути величезною, оскільки їхній радіус дії – всього 50 – 100 метрів. Тому “Київстар” зараз оцінює необхідність створення вуличних WiFi зон .

Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що розвиток інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернет на всій території України на базі створення високошвидкісних мереж четвертого покоління є задачею актуальною та перспективною.