Розвиток ринку праці в Україні

Про поповнення числа безробітних за рахунок нових контингентів незайнятого населення свідчить зміна середнього розміру допомоги по безро­біттю за місяць - з 571,07 грн. на кінець грудня 2008 р. до 645,45 грн. на кінець серпня 2009 р.

Збільшення тривалості безробіття також залишається одним з найсерйозніших викликів розвитку ринку праці, оскільки перебування у стані безробіття протягом тривалого проміжку часу не тільки знижує шанси безро­бітного на працевлаштування (відповідно до вимог щодо оплати та умов праці), а й погіршує якість трудового потенціалу країни, призводить до посилення соці­альної напруженості у суспільстві. На тривалість безробіття найбільше впли­вають вік, стать, освіта та регіон проживання. Зокрема, за даними вибіркового обстеження економічної активності населення, у 2008 р. частка безробітного населення (за методологією МОП), яке перебувало у стані незайнятості понад 1 рік, становила 28,7% (серед жінок - 29,8%, чоловіків - 27,9%, у міських поселеннях - 30,4%, у сільській місцевості - 24,5%). Аналізуючи тривалість перебування безробітних на обліку Державної служби зайнятості, можна відзначити зменшення частки довготривалого безробіття (понад 1 рік) з 17,8% у першому півріччі 2008 року до 12,5% у першому півріччі 2009 року.

Значне скорочення обсягів виробництва, що спостерігалося в останні місяці 2009 р., вже обумовило поступове збільшення "навісу” чисельності незайнятих та зменшення кількості вакансій. Наростання негативних очікувань з боку виробників проявилося через скорочення обсягів загальної потреби у робочій силі, заявленої підприємствами. Зокрема, у серпні 2009 року, порівняно з аналогічним періодом 2008 року, спостерігалося скорочення кількості вакансій робітників майже на 71%, службовців - на 48,9% та осіб, що не мають професій - на 60,8%. За видами економічної діяльності у першому півріччі 2009 року порівняно з відповідним періодом 2008 року найбільш істотно скороти­лася потреба підприємств промисловості, будівництва, торгівлі, ремонту авто­мобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, діяльності готелів та ресторанів.

Зважаючи на погіршення макроекономічної кон’юнктури, логічним є скорочення обсягів працевлаштування незайнятого населення. Зокрема, рівень працевлаштування незайнятого населення за сприяння служби зайнятості (як відношення чисельності незайнятих осіб, працевлаштованих державною службою зайнятості, до загальної чисельності осіб, що перебували на обліку в службі зайнятості впродовж звітного періоду) знизився з 12,8% у серпні 2008 року до 6,5% у серпні 2009 року. Це є результатом не тільки звуження можливостей працевлаштування за сприяння Державного центру зайнятості внаслідок стрімкого скорочення кількості вакансій в економіці, а й збільшення чисельності зареєстрованого незайнятого населення.

Водночас кількість безробітних, знятих з обліку без вирішення питання працевлаштування, зросла за аналогічний період часу з 32,3 до 62,9 тис. осіб, що зумовлено невідповідністю вимог до умов оплати та найму з боку як роботодавців, так і пошукувачів роботи. Регіональна диференціація зняття з обліку без працевлаштування (найбільша - у Донецькій та Дніпропетровській областях, найменша - у м. Севастополі) також свідчить про різні можливості забезпечення працевлаштування.

Аналіз заходів активної політики зайнятості показав зменшення кількості незайнятих, направлених для участі у громадських роботах, з 41,8 тис. осіб у серпні 2008 року до 21,7 тис. осіб у серпні 2009 року, що свідчить не тільки про збільшення „навісу” незайнятості, а й про звужені можливості фінансування активних заходів протидії безробіттю. Ефективність заходів активної політики зайнятості може бути проаналізована на основі даних про кількість зареєстрованих безробітних, які закінчили професійне навчання безробітних, що скоротилася майже у два рази (з 12,6 тис. осіб у серпні 2008 р. до 6,9 тис. осіб у серпні 2009 р.). Зростання чисельності безробітних, яким було призначено допомогу по безробіттю, призвело до суттєвого збільшення суми витрат Державного фонду сприяння зайнятості населення на виплату допомоги по безробіттю (з 189,9 тис. грн. у серпні 2008 р. до 312,5 тис. грн. у серпні 2009 року). Проте ці виплати були спрямовані, насамперед, на фінансування заходів пасивної політики зайнятості, тоді як активні заходи протидії стрімкому зростанню безробіття фінансувалися у меншій мірі.

Стосовно регіональної диференціації за рівнями безробіття за методо­логією МОП, у 2008 році слід зазначити найзначнішу концентрацію безро­бітних у західних регіонах - Тернопільській та Рівненській (8,8%), Житомирській (8,7%) областях. Натомість рівень безробіття в м. Києві залишається най­нижчим - 3,1%, навіть незважаючи на певне збільшення у кінці 2008 року, обумовлене впливом сезонних чинників.

Погіршення макроекономічної ситуації в країні протягом останнього періоду часу обумовило зменшення можливостей зайнятості, що, відповідно, погіршує перспективи розвитку національного ринку праці, обмежує можливості зайнятості та посилює міграційні настанови населення. Загалом, реакція ринку праці України на світову фінансову кризу демонструє лише верхівку більш глибоких і тривалих фундаментальних протиріч, які формувалися на ринку праці та в сфері зайнятості впродовж років незалежності. Нині найгострішими чинниками розвитку ринку праці, які світова криза лише посилила, є: професійно-кваліфікаційні диспропорції попиту і пропозиції робочої сили; неповне використання зайнятої робочої сили; стабільно високий рівень малопродуктивної неформальної зайнятості; низька інституціоналізація обігу безробіття; невід­повідність галузевої структури зайнятості потребам інноваційного розвитку економіки. Це свідчить про можливість посилення соціальних шоків, пов’язаних погіршенням якості людського потенціалу країни внаслідок відтоку з країни представників високопродуктивних груп населення.

Використана література

1.Головаха Є., Паніна Н. Українське суспільство 1992-2008: Соціологічний мониторинг - К., 2008. - С. 63.

2.Ібатуллін Ш.І. Трансформація економічних відносин у приміських зонах великих міст // Регіональна економіка. - 2006. - №3. - Львів, С.74-78.

3.Малиновська О.А. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. - К.: Бланк-Прес, 2004. - 171 с.

4.Особливості зовнішньої трудової міграції молоді в сучасних умовах / О.М. Балакірєва (керівник авт. кол.), О.О. Яременко, О.Г. Левцун та ін. - К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. - 124 с.

5.Троян В. Українські вчені за кордоном: "відплив умів” чи збагачення? // Всесвіт. - 2003. - № 3.-4. - С. 131-135.

6.Чайка М. И. Соціально-економічна суть трудового потенціалу в системі ринкових відносин // Зайнятість та ринок праці. - 1996. - Вип. 4. - С. 183-192.