План

1. Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів підприємства.

2. Нормування оборотних коштів прямим методом:

а) нормування оборотних коштів у виробничих запасах;

б) нормування оборотних коштів у запасах незавершеного виробництва;

в) нормування оборотних коштів у запасах готової продукції.

3. Економічний метод нормування оборотних коштів.

4. Джерела формування оборотних коштів на підприємстві.

5. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів.

1. Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів підприємства

В економічній літературі найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів. По-перше, оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції. По-друге, оборотні кошти – це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу (рис.1).

Оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Рис. 1. Склад і розміщення оборотних коштів

Оборотні засоби (оборотний капітал) – це частина капіталу підприємства, вкладеного в його поточні активи, сукупність оборотних виробничих фондів, фондів обігу, авансованих для забезпечення поточної діяльності.

Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Структура оборотних коштів – це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції.

До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств.

Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.


2. Нормування оборотних коштів прямим методом

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування – встановлення мінімальної суми коштів, постійно необхідних підприємству для нормальної роботи. Слід розрізняти сукупний норматив – загальну суму коштів, авансованих в запаси матеріальних ресурсів, і часткові нормативи – розмір коштів, авансованих в окремі запаси. Сума часткових нормативів дорівнює сукупному нормативу.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період – рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається проведенням таких робіт:

1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів – це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках чи гривнях.

2. Норма одноденного витрачання коштів визначається із кошторису витрат на виробництво.

3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат у грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.

4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

5. Кінцевий етап нормування – визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

На практиці використовується два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.

Метод прямого розрахунку дає змогу зробити розрахунки індивідуальних і сукупного нормативів. До індивідуальних належать нормативи оборотних коштів: у виробничих запасах (сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети); у незавершеному виробництві і напівфабрикатах власного виробництва; у витратах майбутніх періодів; у готовій продукції.

а) нормування оборотних коштів у виробничих запасах:

У вітчизняній практиці нормативи виробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо) визначаються шляхом множення одноденних витрат матеріальних цінностей за цінами придбання на норму запасу в днях за формулою:

Нс = О * Д,

де Нс – норматив оборотних коштів авансованих в запаси сировини або будь-яких інших матеріальних цінностей;

О – одноденні витрати матеріальних цінностей;

Д – норма запасу в днях.

Для розрахунку норми запасу в днях прийнято визначати її частини:

поточний запас – час перебування матеріальних цінностей на складах. Він встановлюється у розмірі 50 % від середньозваженого інтервалу між поставками того чи іншого виду матеріальних цінностей;

страховий (гарантійний) запас – відповідно до вітчизняних методик, рекомендовано встановлювати у розмірі 50% від поточного запасу;

транспортний запас – перевищення часу перебування матеріальних цінностей в дорозі над часом, необхідним для проведення грошових розрахунків;

підготовчий запас – час, необхідний на прийняття, розвантаження, сортування, підготовку до виробництва тощо.

Якщо надходження є регулярними і сировина чи матеріали споживаються щоденно й рівномірно, то середній інтервал між поставками визначають діленням кількості днів у періоді (365) на кількість поставок з урахуванням термінів, що співпадають за надходженнями від різних постачальників.

Інтервали між поставками встановлюють на підставі звітних даних за минулі періоди (1-2 роки). При цьому одноразові розміри нетипових поставок (надто малих або великих) у розрахунок не входять, але інтервал у днях надто малих поставок зберігаються і додаються до попередньої поставки.

На розв’язання проблем, що виникають у встановленні фактичної собівартості матеріальних цінностей, спрямовані методи оцінки запасів, які передбачені нормативними документами: за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів; за середньозваженою собівартістю запасів (матеріалів); за собівартістю перших за часом надходжень запасів (матеріалів) – ФІФО, за собівартістю останніх за ча­сом надходжень запасів (матеріалів) – ЛІФО.

б) нормування оборотних коштів у запасах незавершеного виробництва.

Незавершене виробництво відображає розпочаті, але повністю незакінчені технологічною обробкою вироби, що є на різних стадіях виробництва на робочих місцях; у процесі міжопераційного і міжцехового транспортування; в цехових складах; на спеціальних складах комплектації; в технологічному контролі.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається за формулою:

Н = Ов *Д * К,

Ов = С / Т , де

Ов – одноденні витрати за планом IV кварталу, тис. грн;

Д – тривалість виробничого циклу, днів;

К – коефіцієнт зростання витрат.

Одноденні витрати обчислюються діленням витрат на випуск продукції (за виробничою собівартістю) у IV кварталі планового року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт та інших планових нормативів виробництва. Вона складається із часу, витраченого на обробку деталей (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і передання готової продукції на склад (транспортний запас), перебування виробів між окремими операціями (оборотний запас), а також зі страхового запасу оброблених деталей. Якщо кількість виробів у незавершеному виробництві велика, а тривалість виробничого циклу в днях для різних виробів суттєво різниться, слід об’єднати продукцію в групи, а потім за ними визначити середньозважений показник. Його величину розраховують для окремих видів або груп виробів на підставі відповідної частини їхньої виробничої собівартості за планом у загальному обсязі продукції.

Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від розподілу витрат протягом виробничого циклу. За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат (К) визначається з формули:

де

А – витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;

Б – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат належать витрати сировини, матеріалів, які надходять до виробництва із самого початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносять усі інші витрати – на заробітну плату, амортизаційні відрахування, електроенергію тощо.

Якщо витрати на виготовлення одиниці продукції за днями виробничого циклу розподіляються нерівномірно, коефіцієнт зростання витрат (К) визначається як середньозважений показник.

в) нормування оборотних коштів у запасах готової продукції.

Норматив оборотних коштів для готової продукції (Н) визначається за формулою:

Н = Овп. * Nгп., де

Овп – одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю, грн.;

Nгп. – норма запасу оборотних коштів для готової продукції, днів.

До готової продукції належать вироби, завершені виробництвом, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або прийняті замовником відповідно до затвердженого порядку приймання продукції.

Норма запасу оборотних коштів для готової продукції обчислюється в днях і включає час на комплектування виробів для поставки, упаковку продукції, на оформлення і здачу платіжних документів у банк.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Оборотні активи (кошти)

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.