Сутність інвестицій, сучасні методики оцінки їх ефективності. Фактори, що впливають на фінансово-економічні результати та економічну ефективність діяльності підприємства

Під теперішньою вартістю розуміють вартість майбутніх до­ходів нині, яка обчислюється множенням грошового потоку за кож­ний рік на так званий відсотковий чинник теперішньої вартості (спеціальний коефіцієнт приведення) відповідного року за ви­значеною дисконтною ставкою. Якщо із загальної величини те­перішньої вартості вирахувати початкові інвестиції, то мати­мемо показник чистої теперішньої вартості, що його по­кладають в основу одного з найпоширеніших методів оцінки до­цільності капіталовкладень у країнах з розвиненою ринковою еко­номікою.

Внутрішня ставка доходу відбиває ставку дисконту, за якої те­перішня вартість грошових потоків і початкові інвестиції є при­близно однаковими. Інакше кажучи: внутрішня ставка доходу — це дисконтна ставка, за якої чиста теперішня вартість грошових потоків дорівнює нулю. Цей показник також можна достатньо широко використовувати в практиці господарювання підприємств для оцінки ефективності капітальних вкладень. Розрахований по­казник внутрішньої ставки доходу має бути не нижчим за граничну (необхідну) ставку, яку підприємства (фірми, компанії) мають вста­новлювати, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту капітальних витрат.

Господарський ризик звичайно означає непевність і не­стабільність гарантування та одержання очікуваних доходів від ка­пітальних вкладень. Оцінка доцільності інвестицій — це майже зав­жди оцінка проектів (альтернативних варіантів) з ризиком. Май­бутні доходи від реалізації того чи того проекту вкладення капіта­лу можуть несподівано зменшитись або збільшитись. Існує багато чинників, які зумовлюють зменшення очікуваних грошових потоків підприємства: втрата підприємством своїх позицій на зовнішньо­му чи внутрішньому ринках; збільшення собівартості товарної продукції (послуг); зростання вартості фінансування; більш жорсткі вимоги до захисту довкілля тощо.

Основні методичні положення щодо визначення доцільності інвестицій того чи того суб'єкта господарювання відображуються в узгодженій системі розрахунків і логічних дій, що здійснюються поетапно, у певній послідовності.

1.6 Економічна оцінка кредитоспроможності підприємства

Кредитоспроможність — це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми боргови­ми зобов'язаннями.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника — юридичної особи перед наданням йому позички, а в подальшому — щок­вартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника. З'ясування кредитоспроможності грунтується на виявленні реального фінансового стану позичальника.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника—фізичної особи ма­ють враховуватися загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, май­но, право власності на яке засвідчується згідно з чинним законодавством Украї­ни; відповідні підтверджувальні документи); соціальна стабільність клієнта, тоб­то наявність постійної роботи, сімейний стан; вік клієнта; інтенсивність користування банківськими кредитами (гарантіями тощо) у минулому та своє­часність погашення їх і відсотків (комісій тощо) за ними, а також користування іншими банківськими послугами тощо; ділова репутація; інша інформація [17, c. 190].

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами: 1-й етап — обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника; 2-й етап — оцінка і узагальнення показників та визна­чення класу надійності позичальника. На першому етапі розраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показ­ники розподіляються на такі аналітичні групи: І група — попередня оцінка позичальника; II група — показники платоспроможності позичальника; III група — показники фінансової стійкості позичальника; IV група — показ­ники надійності позичальника.

На другому етапі визначається інтегральний показник, розрахунок яко­го грунтується на використанні принципу вагомості показників та ко­ефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтеграль­ного показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).

Система показників, що характеризує фінансовий стан позичальника.

І група — попередня оцінка позичальника — здійснюється з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин із банком у минулому, пер­спектив розвитку. До цієї групи показників належать:

Період функціонування підприємства (ФП) — кількість років з часу дер­жавної реєстрації підприємства. ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками). Примітка: У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціо­нують менше одного року, ФП = 0,5.

Наявність бізнес-плану (БП) — характеризує перспективу розвитку підприємства. Показник БП може набувати одного з таких значень: БП= 1 при наявності бізнес-плану; БП = 0 при відсутності бізнес-плану.

Прибуткова діяльність (ПД) — свідчить про рентабельну діяльність підприємства. Показник ПД може набувати одного з таких значень: ПД=3 — прибуткова діяльність за останні 3 роки; ПД=2 — прибуткова діяльність за останні 2 роки; ПД=1 — прибуткова діяльність за останній рік; ПД = 0 — відсутність прибутку.

Погашення позичок у минулому (ПП) — характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів. Показник ПП може набувати одного з таких значень: ПП=1 — кредит погашено без проблем; ПП = 0,7 — кредит погашено після відстрочки; ПП=0,1 — кредит прострочений; ПП=0 — позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кре­дитами в минулому, ПП =0,1.

Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) — характеризує на­явність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотківза користування кредитом.

Показник СВ може набувати одного з таких значень: СВ=1 — нараховані відсотки сплачено своєчасно; СВ=0,7 — відсотки сплачено із затримкою платежу; СВ=0,1 - відсотки прострочені; СВ=0 – позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не ко­ристувався кредитами в минулому, то СВ =0,1.

II група — показники платоспроможності позичальника.

Коефіцієнт за­гальної ліквідності (Кз.л) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'я­зань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів; чи здатний позичальник взагалі розра­хуватися за своїми борговими зобов'язаннями

де Ао — оборотні активи,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з ко­роткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоре­тичне значення показника К(з.л.) - не менше, ніж 2,0.