Сутність інвестицій, сучасні методики оцінки їх ефективності. Фактори, що впливають на фінансово-економічні результати та економічну ефективність діяльності підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ НА КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття інвестицій
1.2. Загальні положення методики оцінки ефективності інвестицій
1.3 Аналіз абсолютної ефективності інвестицій
1.4. Порівняльна оцінка інвестицій
1.5. Ефективність інвестицій у цінні папери
1.6 Економічна оцінка кредитоспроможності підприємства
2. КОМПЛЕКС ЕКОНОМІЧНИХ РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1. Зміст господарської ситуації
2.2. Основні завдання комплексу економічних розрахунків
2.3. Розробка калькуляції ціни одиниці продукції виду А і виду Б
2.4. Визначення обсягів виробленої і реалізованої продукції на підприємстві. Визначення чистого доходу від реалізації в 2000 році
2.5. Визначення показників середньооблікової чисельності персоналу
2.6. Визначення показників ефективності використання основних засобів
2.7. Визначення показників ефективності використання оборотних активів у 2000 році
2.8. Визначення коефіцієнта зносу і коефіцієнта придатності основних засобів станом на початок 2000 року
2.9. Визначення показників трудомісткості продукції і продуктивності праці
2.10. Нарахування амортизації по основних засобах податковим методом у 2000 році
2.12. Визначення показників фондомісткості продукції і коефіцієнта завантаження оборотних засобів
2.13. Характеристика економічного змісту розрахованих показників
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.5. Ефективність інвестицій у цінні папери

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій, основу якої становить вибір економічно найдоцільнішого проекту капітальних вкладень, здійснюється через обчислення показника так званих зведених витрат Z за формулою

де Сі – поточні витрати (собівартість) за і-м проектом (варіан­том);

Кі – капітальні вкладення за і-м проектом (варіантом).

Проект (варіант) капітальних вкладень із найменшими зведе­ними витратами і буде найліпшим з економічного погляду. Однак треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які відповідають вимогам соціальних і техніко-економічних норма­тивів, охорони навколишнього середовища та техніки безпеки.

Цей метод визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень базується на припущенні, що вони (вкладення) здійсню­ються одноразово в повному обсязі. Насправді порівнювані проек­ти часто відрізняються один від одного саме розподілом інвестицій за термінами їхнього здійснення або тривалістю створення вироб­ничих об'єктів. Тому економічну ефективність капітальних вкла­день визначають з урахуванням чинника часу, тобто проводять роз­рахунок впливу неодночасності капітальних витрат на їхню ефек­тивність. З цією метою інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року (як правило, це перший рік інвесту­вання) множенням їх на спеціальний коефіцієнт а, який обчис­люється за формулою:

Де hn — норматив приведення різночасних витрат, що дорівнює0,08;

t - період приведення (t-й рік).

Розраховані за даною формулою коефіцієнти а мають такі зна­чення для відповідних років: першого - 1,0; другого - 0,926; третього — 0,857; четвертого - 0,793; п'ятого - 0,734; шостого 0,680; сьомого - 0,630; восьмого - 0,583; дев'ятого - 0,540; десятого - 0,5.

Існують певні особливості визначення ефективності капіталь­них вкладень на окремих стадіях і напрямках інвестиційно-відтворювального циклу.

  • За здійснення проектно-кошторисних робіт ефективність ка­пітальних вкладень має визначатись з урахуванням кінцевого їхньо­го результату — якості проектних рішень. Для досягнення належ­ного рівня ефективності реальних інвестицій проводяться вибір та економічне обґрунтування найліпших варіантів проектних рішень. За реалізованими проектами розраховують питомі капітальні ви­трати на проектування, порівнюють останні з нормативами або ана­логами з урахуванням періоду їхньої окупності.
  • За розрахунків ефективності інвестування технічного переоз­броєння або реконструкції підприємства використовують додаткові показники — умовне вивільнення працівників та економія матері­альних і паливно-енергетичних ресурсів. Якщо метою технічного переозброєння (реконструкції) є поліпшення якості продукції, то економічним результатом інвестицій може бути збільшення при­бутку виробника та споживчого попиту. За проведення цієї форми відтворення основних фондів з метою організації виробництва продукції оновленої номенклатури економічні показники інвесту­вання технічного переозброєння (реконструкції) мають бути зістав­лені з аналогічними показниками ефективності спорудження но­вого підприємства.
  • Розрахунки ефективності інвестування нового будівництва або розбудови діючих підприємств треба проводити з обов'язковим порівнянням економічної результативності технічного переозбро­єння (реконструкції) відповідних виробничих об'єктів. У процесі порівнювання показників ефективності необхідно враховувати весь обсяг капітальних вкладень, включаючи витрати на створення об'єктів соціальної інфраструктури, а також втрати від «заморожу­вання» інвестицій.
  • Економічну ефективність капітальних вкладень у природоохо­ронні об'єкти визначають порівнянням досягнутого ефекту від збереження чи поліпшення екологічного стану довкілля або змен­шення його забруднення і капітальних витрат на створення (розви­ток) таких об'єктів. За проектування таких об'єктів вибір найліп­шого технічного рішення з кількох можливих здійснюється з ура­хуванням чинника часу. Для визначення повного ефекту від здійснення природоохоронних заходів необхідно враховувати мож­ливе поліпшення стану довкілля на всій території, де мають місце негативні наслідки порушення екологічної рівноваги.
  • Викладена методика визначення ефективності капітальних вкла­день дає змогу відібрати найліпші проекти (варіанти) за мінімаль­ною величиною зведених витрат (собівартість обсягу товарної про­дукції плюс середні щорічні капітальні вкладення в межах періоду їхньої нормативної окупності) та визначити загальну економічну ефективність здійснюваного проекту через обчислення очікувано­го (фактичного) коефіцієнта прибутковості інвестування. Проте широке застосування такої методики істотно ускладнює чи навіть унеможливлює об'єктивну оцінку доцільності капіталовкладень за умов розвинутих ринкових відносин. Це пояснюється тим, що вона:

    1) ґрунтується на показнику зведених витрат, який є штучно скон­струйованим і реально не існує в практиці господарювання;

    2) лише частково враховує чинник часу (зміну вартості грошей з часом);

    3) ігнорує амортизаційні відрахування як джерело коштів і тим самим обмежує грошові потоки лише чистими доходами;

    4) не враховує існуючі в ринковій економіці господарський ризик та інфляцію.

    З огляду на ці міркування виникає нагальна потреба в застосу­ванні дещо інших методичних основ оцінки доцільності виробни­чих інвестицій. Такі методичні основи мають бути позбавлені вад, властивих офіційній методиці, і завдяки цьому більш пристосовані до реальних ринкових відносин між суб'єктами господарювання.

    Початкові інвестиції (початкова вартість проекту) — це ре­альна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням резуль­татів від продажу діючого устаткування та податків. Математично вони обчислюються як сума звичайних витрат на започаткування інвестицій за мінусом усього початкового доходу. Початкові капі­тальні витрати охоплюють: вартість машин, устаткування та інших необхідних підприємству знарядь праці за реальною ціною купівлі; додаткові витрати, що зв'язані з транспортуванням і мон­туванням нового обладнання, а також із технічним наглядом за ним; податки на продаж старого обладнання, якщо такі передбачено чинним законодавством країни. За умови технічної реконструкції або розширення діючого підприємства капітальні витрати включа­ють також вартість будівельно-монтажних робіт. За спорудження нового підприємства довгостроковими є всі витрати, що входять до складу виробничих інвестицій (капітальних вкладень).У зв'яз­ку із започаткуванням інвестицій кожне діюче підприємство має певний початковий дохід, тобто виручку від продажу старого ус­таткування; податкові знижки на продаж старого обладнання зі збитком; податкові пільги на інвестиції тощо.

    Грошовий потік — це фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності підприємства (фірми, компанії), тоб­то вимірник того, як швидко можна продати його (її) активи та одержати гроші. Цей показник складається з чистого доходу підприємства та безготівкових витрат (зокрема амортизаційних відрахувань). Урахування амортизації як джерела фінансових коштів є виправданим і важливим, оскільки амортизаційні відра­хування мають певний лаг (проміжок часу) між нарахуванням і ви­користанням за призначенням.

    Оцінюючи доцільність інвестицій, обов'язково встановлюють (розраховують) ставку дисконту (капіталізації), тобто процентну ставку, що характеризує, по суті, норму прибутку, відносний по­казник мінімального щорічного доходу інвестора, на який він спо­дівається. За допомогою дисконту (облікового відсотка) визнача­ють спеціальний коефіцієнт, в основу обчислення котрого покла­дено формулу складних процентів та який застосовується для при­ведення інвестицій і грошових потоків до порівнянного в часі виду (тобто для визначення теперішньої вартості останніх через певну кількість років інвестиційного циклу).

    Характеристика роботи

    Курсова

    Кількість сторінок: 47

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Сутність інвестицій, сучасні методики оцінки їх ефективності. Фактори, що впливають на фінансово-економічні результати та економічну ефективність діяльності підприємства

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.