НОВА ПОДАТКОВА МОДЕЛЬ

З урахуванням викладеного вище, пропонується наступна модель оптимізації основних загальнодержавних податків:

Оптимізація основних загальнодержавних податків

5. Потрібні нова логіка використання основних непрямих податків (ПДВ, акцизів, ввізного, вивізного та державного мита, спеціальних зборів до державного пенсійного фонду та інші),, диференціація ставок та поступове зниження вагомості цих платежів у загальному податковому навантаженні. Основні підходи тут наступні:

а) Вдосконалення нарахувань, сплати і компенсації ПДВ, зниження загального рівня ставки цього податку (див. вище) та встановлення його пільгових рівнів[1]. Зокрема, зниження має торкатися:

соціально важливих товарів (медицини, екології) та харчових продуктів широкого вжитку;

періодичних друкованих видань та шкільних підручників;

товарів та послуг, що отримують і надаються суб’єктам сільського господарства;

товарів для дітей та деяких інших.

Такі пільгові ставки доцільно встановити не більшими від ½ загальної ставки ПДВ. Окрім того, за нульовою ставкою пропонується оподатковувати:

товари сільськогосподарського виробництва;

інвестиційні операції (оплата обладнання для власного використання і будівельно-монтажних робіт, купівля акцій акціонерних товариств, реінвестування прибутку тощо);

соціально-культурні і наукові послуги.

Звільнення від оподаткування, одначе, має стати винятком, а не правилом.

Потрібне також запровадження спрощеного порядку нарахувань і компенсації наданого податкового кредиту (за куплені товари й послуги) з ПДВ.

Серед цих проблем особливою є завищене нарахування податку при оцінці доданої вартості наданих послуг. Пропонується здійснювати нарахування відносно не всієї ціни послуги, а її частини, яка б відповідала частці доданої вартості у ціні відповідного виду послуг.

Потребує спеціального визначення додана вартість, яка створюється банківськими, страховими та іншими фінансовими установами і податок на яку повинен мати спеціальну методологію нарахування.

Необхідно також ввести зобов’язання продавців товарів і послуг об’являти ціни з урахуванням (з включенням) ПДВ. При невиконанні такої умови покупець повинен мати право відмовитися від сплати ПДВ, нарахованого понад об’явлену ціну;

б) Більш логічним повинно бути встановлення акцизів та інших аналогічних платежів (наприклад, спецвнесків до пенсійного фонду, з цін на об’єкти нерухомості, автомобілі, послуги мобільного зв’язку тощо) та більш продумана диференціація ставок акцизних платежів. Наші пропозиції полягають у наступному:

більш глибокій диференціації ставок акцизів на товари з метою збільшення ставок для високовартісних товарів та зменшення - для низьковартісних;

скасуванні штучно встановлених акцизів чи спецзборів, зокрема, щодо дешевих автомобілів, продажів іноземної валюти, послуг мобільного зв’язку, купівлі квартир невеликої площі й вартості тощо;

більш ефективній організації контролю за сплатою акцизних зборів, зокрема, організації спеціальної урядової контрольної структури, яка б працювала у податкових органах, на митницях, органах внутрішніх справ та інші;

в) Потрібне загальне зниження ставок ввізного мита. Воно включатиме також: нуліфікацію ставок на сировинні товари й комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні і мають виробниче застосування на її території (окрім товарів сільського господарства, що оподатковуються); мінімізацію - нижче середнього рівня – митних ставок на високотехнологічне устаткування, машини, прилади й розробки (“ноу-хау”), які в Україні не виробляються.

6. Необхідні також певні нововведення у спеціальні системи оподаткування. Серед них:

а) закріплення легітимності спрощеної системи оподаткування малого бізнесу, в тому числі шляхом:

повного законодавчого відновлення дії цієї системи на території України;

відмови від ідей її відміни або звуження сфери застосування при складанні нового державного бюджету;

визначення заборон використання цієї системи оподаткування для окремих видів діяльності (фінансових послуг, грального та концертно-розважального бізнесу, мас-медіа тощо);

встановлення бар’єрів на шляху переводу великих підприємств на цю схему оподаткування, коли відбувається їх дроблення на багаточисельну масу дрібних одиниць (наприклад, заборона застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, одним із засновників яких є інша юридична особа та інше);

розповсюдження права переходити на спрощену систему оподаткування для малих фермерських, присадибних (сімейних, індивідуальних) господарств аграрного комплексу;

запровадження єдиного соціального внеску з доходів суб’єктів малого господарювання як частини єдиного податку, що сплачується ними та інше;

запровадження зменшеної ставки єдиного соціального податку на фонд заробітної плати суб’єктів малого підприємництва;

б) продовження дії спеціальної системи оподаткування за єдиним фіксованим податком суб’єктів сільськогосподарського виробництва та харчопереробної промисловості, якщо остання є підрозділом аграрного підприємства. При цьому на аграрне господарювання і землеволодіння не розповсюджується застосування податку на земельні ділянки й нерухомість;