Особливості управління комерційною діяльністю виробничого підприємства ПП “Віліс”

Розділ 3. Процес обслуговування споживачів в торговому підприємстві.

3.1. Процес формування асортименту товару в торговому підприємстві.

Формування асортименту представляє собою процес підбору для реалізації в торговому підприємстві різних груп товарів, які диференціюються за певними ознаками. Процес формування асортименту повинен відбуватися виходячи з форми товарної спеціалізації та розміру торгової площі, повинен бути направлений на задоволення попиту споживачів та забезпечення високої прибутковості торгового підприємства.

Під час відбору певного асортименту товарів, торгове підприємство „Віліс” керувалося наступними принципами:

1) Забезпечення асортименту відповідно до характеру попиту.

2) Врахування тенденцій, які відбуваються на споживчому ринку.

3)Забезпечення достатнього охоплення наявним

асортиментом всіх груп споживачів.

4)Забезпечення стійкості асортименту.

5)Принцип рентабельності.

Процес формування асортименту товарів здійснюється етапами:

1)Визначається перелік основних груп та підгруп товарів, які будуть реалізовуватися в торговому підприємстві.

2)Здійснення розприділення окремих груп та підгруп

товарів в розрізі споживчих комплексів та мікро комплексів.

3)Визначається кількість видів товарів в рамках окремих

споживацьких комплексів і мікро комплексів.

4)Розробляється конкретний перелік асортименту товарів

для даного підприємства, який буде пропонуватися.

В асортименті продукції приватного підприємства пропонуються:

1. Макаронні вироби. 2. Безалкогольні напої. 3. Молоко згущене карамелі зоване. 4. Повидло. 5. Горошок зелений. 6. Соус томатний. 7. Огірки мариновані. 8. Томати мариновані. 9. Ікра кабачкова. 10. Борщова заправа.

Торгове підприємство „Віліс” надає додаткові послуги, які сприяють полегшенню для клієнта вибрати та отримати той чи інший товар:

-Прийом попереднього замовлення – цим на підприємстві займаються менеджери. Для клієнтів які беруть товар оптом існують знижки.

-Доставка товару власним авто транспортом за додаткову плату.

-Проведення дегустації – дегустація проводиться у великих супермаркетах безкоштовно.

- Надання товару в кредит

3.2. Встановлення цін.

Для реалізації ціноутворення в арсеналі маркетингової служби підприємства існує багато стратегій: стратегія високих цін або збирання вершків; стратегія диференційованих цін; стратегія пільгових цін; стратегія дискримінаційних цін; стратегія єдиних цін; стратегія гнучких цін, елестичних цін; престижних; стратегія стабільних, незмінних, стандартних цін; цінового лідерства; стратегія співвідношення рівня цін з якістю товарів; стратегія низьких цін; конкурентних і нестабільних цін.

Вибираючи цінову стратегію, насамперед потрібно визначити – яка маркетингова мета має бути досягнена. Існують три основні цілі ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:

-Основані на збуті (забезпечити певний обсяг продажу, збільшити частку ринку);

-Основані на прибутках (забезпечити отримання максимального або задовільного прибутку, доходу від інвестицій, швидке отримання грошей готівкою);

-Основані на існуючому становищі (проведення цінової політики, яка б забезпечила стабільний стан справ на ринку або створила сприятливий клімат для діяльності фірми на ринку). Від поставлених цілей цінова політика фірм має своє характерні риси.

На практиці визначення цін залежить від багатьох факторів. Виділяють три групи основних факторів: попит, витрати, конкуренція. Фактори витрат: фірма, яка прийняла за основу політику ціноутворення, орієнтовану на витрати, буде встановлювати ціни, виходячи з витрат плюс процент прибутку. Такий підхід звичайно застосовують стосовно товарів виробничого призначення, котрі не мають особливих відмін від своїх аналогів в очах покупця.

Фактори попиту: ціноутворення, орієнтоване на ринковий попит, передбачає оцінку інтенсивності попиту - більш високі ціни призначаються тоді і там, де спостерігається підвищений попит, а низькі ціни – тоді і там, де попит слабий, навіть якщо вартість одониці товару в обох випадках однакова. Ціна постійно змінюється і ціноутворення стає ефективною зброєю в руках продавця. Така система ціноутворення ефективна по відношенню до марочних споживчих товарів та багатьох видів товарів виробничого призначення.

Фактори конкуренції. Третьою групою факторів, що впливають на ціноутворення, є конкуренція. Найкращим прикладом ціноутворення, орієнтованого на ціни конкурнтів, можуть бути біржеві ціни на пшеницю, чай, каву, де відомі світові ринкові ціни, котрі і диктують певний рівень цін. Ці ціни встановлюються в результаті взаємодії великої кількості продавців та покупців. Для кожного продавця призначення ціни вище встановленого рівня може стати причиною катастрофічного зменшення замовлень, а продаж товарів за ціною нижчою від встановленого рівня приведе до невиправданого зменшення прибутків.

Головне у ціноутворенні, орієнтованому на конкурентів, врахувати кількіть фірм, що виготовляють аналогічні продукти, інші поставки товарів на ринок, а також ціни на цю продукцію.

Тільки у небагатьох постачальників є чітка і дисциплінована політика цін, прив’язана до цілей бізнесу. Більшість рішень стосовно цін, схоже, приймаються ізольовано від всіх інших та спонтанно. Близько 80% усіх знижок були ініційовані клієнтом. Багато постачальників на вимогу знизити ціну відразу відповідають зниженням, побоюючись втратити клієнта.

Ціна – являє собою певний грошовий еквівалент вартості товару у відповідності з яким здійснюється купівля – продаж споживчих товарів.

Рівень цін на окремі товари складається в межах діапазону попиту, який є на споживчому ринку. Оптимальним варіантом виступає ціна ринкової рівноваги.

Суб’єкти підприємницької діяльності змушені враховувати такі не зовсім стабільні у цей час фактори, як вартість сировини та енергоносіїв, орендна плата, податки та інші видатки, з яких складається собівартість продукції: вони визначають той мінімальний рівень цін, в який треба вкластися, аби не прогоріти.

Головним в процесі формування цінової політики є вибір пріоритетних цілей під час формування цінової політики. Торгове підприємство повинно чітко визначити стратегічний план розвитку у майбутньому періоді, визначити цілі господарської діяльності. Як правило торгове підприємство здійснює стратегічне планування орієнтуючись на:

споживача;

поточні витрати; (підприємство аналізує рівень поточних витрат і шукає шляхи їх зменшенням з метою вивільнити фінансові ресурси для покращення торгового обслуговування споживачів.)

Орієнтація на прибуток; ( підприємство формує на наступний період розмір прибутку, який є достатнім для реалізації стратегічного плану розвитку підприємства.)

За спостереженням фахівців, знижки, до яких вдаються наші постачальники, з самого початку закладені в ціну, що завжди значно перевищує собівартість товарів та послуг.

Одне з Рівненських приватних підприємств, таке як підприємство „ВІЛІС”, його маркетинговий відділ з успіхом прагне привчити українського споживача до своєї продукції.

У багатьох випадках постачальники обговорюють умови знижок індивідуально з кожним окремим клієнтом.

Та коли виробництво стабільне, а асортимент товарів та послуг розширюється і регулярно оновлюється, саме прозора і гнучка система знижок свідчить про його конкурентну здатність.

В комерційній діяльності підприємством використовується цінова стратегія орієнтована на конкурентів. Ціни приватного підприємства „ВІЛІС” є дещо нижчими ніж у його конкурента, це дає змогу завоювати масового покупця.

Маркетинговий відділ приватного підприємства „ВІЛІС” слідкує та встановлює ціни на товар. Вони вирішують чи підвищити чи знизити ціни на товар, орієнтуючись на продовольчий ринок а також через певні розрахунки які враховують затрати при виробництві певних видів товару.

Оцінюючи споживчий ринок головною метою є вивчення можливості диференціації рівня цін з врахуванням доходу, який має та чи інша соціальна група населення. Вивчають цінову еластичність попиту, аналогічну продукцію конкурентів і у разі необхідності проводять модифікацію певного продукту.

Дане підприємство займається лише оптовою торгівлею своєї продукції, вони виготовляють її у великій кількості.

Ціни на товар які пропонує приватне підприємство „ВІЛІС”:

Таке приватне підприємство, як „ВІЛІС” має багато конкурентних підприємств по Україні, які займаються випуском подібної продукції. Тому ціни які пропонує підприємство постійно коливаються.

Послідовність визначення ціни на послуги підприємства "Віліс"

1.Постановка завдань ціноутворення

1.1.Забезпечення виживання

1.2.Максимізація поточного прибутку

1.3.Збільшення частки прибутку

1.4.Завоювання лідерства у якості продукту

2.Оцінка попиту в залежності від чинників

2.1.Рівень цін, еластичність попиту

2.2.Інтенсивність рекламних заходів

2.3.Спосіб доставки