Ціноутворення 1

2. Податок на прибуток, його вплив на ціни

Податок на прибуток підприємств, який стягується в Україні, має дуже значне фіскальне значення, чим відрізняє­ться від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Це обумовлено перш за все пропорціями в розподілі ВВП, які склалися історично: в централізовано-плановій економіці основ­ну масу доходів бюджету становили надходження від державних підприємств і досить незначну — податки з населення, оскільки штучно стримувався фонд споживання і збільшувався фонд. на­громадження. В нинішніх умовах ймовірним є поступове вирів­нювання між фондом споживання і фондом нагромадження, на­слідком чого стане збільшення бюджетного значення прибут­кового податку з громадян і зменшення — податку на прибуток підприємств.

Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і стимулю­вання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюва­тись як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві прі­оритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо викорис­тання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обме­жено його великим бюджетним значенням.

Платниками податку на прибуток є:

1. З числа резидентів — суб'єкти і несуб'єкти господарської ді­яльності, а також їх філії, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

2. З числа нерезидентів — фізичні або юридичні особи, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.

Виключені з числа платників Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку), а також установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шля­хом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного пері­оду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань. Тобто, для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток спочатку необхідно визначити відповідно су­му скоригованого валового доходу, суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Розглянемо, як вони визначаються.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нара­хованого) протягом звітного періоду в грошовій, ма­теріальній або нематеріальній формах як на тери­торії України, її континентальному шельфі, виключ­ній (морській) економічній зоні, тик і за її межами.

Перелік доходів, що включаються і що не включаються до складу скоригованого валового доходу, чітко визначено в законі. Так, наприклад, скоригований валовий дохід включає:

- загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

- доходи від здійснення банківських, страхових та інших опе­рацій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними ціннос­тями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

- доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді;

- доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, безоплатно наданих платнику податку товарів (робіт, послуг);

- суми невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів тощо.

Не включаються до складу скоригованого валового доходу:

- суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (ро­біт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство - отримувач не є платником податку на додану вартість;

- суми коштів або вартість майна, що надходять платнику по­датку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпорати­вні права;

- суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші надходження, прямо визначені нормами закону.

Переліки витрат, що включаються і що не включаються до складу валових витрат, є досить великими. Так, до складу валових витрат включаються:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених законом;

- суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (пе­редані) до неприбуткових організацій, але не менше 2% і не більше ніж 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податко­вому періоді у розрахунку податкового зобов'язання;

- суми витрат, пов'язаних з ремонтом основних фондів у ме­жах 10% від балансової вартості цієї групи ОВФ на початок звіт­ного року тощо.

Не включаються до складу валових витрат витрати на:

- потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме організацію та проведення прийомів, відпочинку тощо, крім ви­трат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, в розмірі не більше 2% від оподатковуваного прибутку за попередній звіт­ний квартал;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб;

- придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ре­монт та інші поліпшення основних фондів;

- утримання органів управління об'єднань платників податку та ін.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, це підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Слід звернути увагу, що частина видатків визначена в законі як витрати подвійного призначення. Це означає, що до складу вало­вих відносяться лише ті витрати, віднесені до витрат подвійного призначення, які підпадають під ознаки, сформульовані в законі. Так, наприклад, до валових витрат включаються: витрати плат­ника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчу­вання, але не всі, а за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та ін.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа рези­дентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відраху­вань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткуван­ня наступного звітного (податкового) кварталу, а також кож­ного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподат­кування.

Існують особливості оподаткування операцій особливого виду (бартерних операцій, страхової діяльності, нерезидентів, опера­цій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з торгівлі цін­ними паперами, дивідендів тощо). Так, наприклад, об'єктом опо­даткування у страховиків-резидентів є валові доходи, податок з яких стягується за ставкою 3% (крім операцій по страхуванню життя). Вводиться особливий порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань в залежності від оціночного коефіцієнту його виконання тощо.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, за­сновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25% до об'єкта оподаткування.

Перелік пільг по податку на прибуток невеликий. Так, зві­льняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, по­слуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протя­гом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отри­маний від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямо­ваний на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздріб­них цін таких, продуктів.

Оподатковується у розмірі 50% від діючої ставки прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах; ці пільги діють перші три роки після державної реєстрації продукції як інноваційної.

Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Украї­ні. При цьому розмір зарахованих сум податку на прибуток з іно­земних джерел протягом податкового періоду не може переви­щувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні цим платником податку протягом такого періоду.

Платники податку не пізніше 40 дня за останнім днем звітного кварталу, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наро­стаючим підсумком з початку звітного фінансового року Податок сплачується до бюджету протягом 10 днів після граничного терміну подання звітності.