Шляхи удосконалення конкурентоздатності продукції на дочірньому підприємстві ІНКОМ-РІВНЕ

Будь-який товар , що знаходиться на ринку, фактично там проходить перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожний покупець придбає той товар, який максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність споживачів – той товар, який найбільш повно відповідає суспільним потребам, аніж конкуруючі з ним товари.

Тому конкурентноздатність товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентноздатність - поняття відносне, що чітко прив’язане до конкурентного ринку і часу продажу. І оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентноздатність набуває ще й індивідуального відтінку.

Щоб задовольнити свою потребу, покупцю недостатньо придбати товар. Якщо це технічно складний виріб, то покупець змушений буде нести витрати по експлуатації (платити за паливо, мастило, запасні частини, ремонт), оплачувати (якщо це товар виробничого призначення) працю обслуговуючого персоналу, витрачати кошти на його навчання, страхування.

Таким чином, затрати покупця складаються з двох частин: витрат на купівлю (ціна товару), і витрат, пов’язаних із споживанням, що носять назву ціни споживання.

Конкурентноздатність визначається тільки тими властивостями, які відіграють помітний інтерес для покупця. Всі характеристики виробу , що виходять за рамки.

За наявності конкуренції на ринку підприємці постійно прагнуть знизити свої витрати на виробництво товарів, щоб збільшити прибуток. У результаті цього підвищується продуктивність, зменшуються витрати й компанія має можливість знизити роздрібні ціни.

Таким чином підвищуючи ефективність виробництва, конкуренція веде до зниження цін. Конкуренція також спонукає виробників поліпшити якість товарів і постійно збільшувати різноманітність пропонованих товарів і послуг.

Споживачі швидко визначають, які фірми виготовляють продукти вищої якості і ці фірми отримують більший прибуток. Отже, виробники на конкуруючих ринках повинні постійно винаходити нові товари й послати для завоювання більшої частини ринку. [32;101]

Конкуренція покупців - покупці виборюють між собою право придбати. Залежно від меж взаємозамінності продукції буває: конкуренція торгових марок (між підприємствами, які пропонують подібні продукти тим же цільовим групам покупців за тими ж цінами); галузева конкуренція; формальна конкуренція (між підприємствами, які пропонують продукцію, покликану надати ті ж послуги); загальна конкуренція (між різноманітними продуктами, що борються за гроші однієї і тієї ж групи споживачів). [12;45]

Конкуренція продавців - метою кожного виробника є отримання прибутку, а отже розширення масштабів економічної діяльності. Вони є якісний товар за низькою ціною.

У конкурентній боротьбі перемагає той покупець, який вчасно запропонував вищу порівняно з ринковою ціною.

Конкуренція продавців і покупців - у результаті такої боротьби встановлюється загальна ціна на однорідні товари. [29;186]

Конкуренція постачальників - їх конкурентний вплив проявляється у можливості підняти ціни на свої товари, знизити їх якість.

Внутрішньогалузева конкуренція - суперництво між підприємцями, які виробляють і реалізують однаковий продукт. Метою такої конкуренції є переключення покупців на товар певного підприємства.

Міжгалузева конкуренція виявляється у суперництві між підприємцями, що вклали свої капітали у галузі, які виробляють різні продукти.

1.2. Показники та оцінка конкурентноздатності продукції

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик; визначаючихположення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сукупності економічних засобів діяльності фірми, надаючи підприємству перевагу в умовах конкурентної боротьби.

У світовій практиці кількісна оцінка конкурентноздатного товару складається з трьох етапів:

-аналізу ринку і вибору найбільш конкурентноздатного товару-зразка в якості бази для порівняння і визначення рівня конкурентноздатності товару;

-визначення набору порівнюваних параметрів двох товарів;

-розрахунок інтегрального показника конкурентноздатності товару.

Вибір товару зразка. Це один з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентноздатності товару. Помилка на цьому етапі роботи може призвести до спотворення результатів всієї роботи. Зразок повинен належатидо тієї ж групи товарів, виріб що аналізується; бути найбільш показним для даного ринку, а його основні параметри повинні розглядатися у динаміці з урахуванням факторів часу у швидко змінній ринковій обстановці.

Визначення набору порівнюваних параметрів. При цьому порівнюються параметри, що характеризують споживчі властивості товару (його споживчу вартість), і параметри , що відображають його економічні властивості (вартість).

Споживчі властивості товару, з яких складається його корисний ефект, визначаються набором “жорстких” та “м’яких” споживчих параметрів.

“Жорсткі” параметри описують найважливіші функції товар, та пов’язані з ним характеристики, що задані конструкторськими принципамивиробу. Вони мають певну величину , що виражена в тих чи інших. Найбільш типовим представником “жорстких” параметрів є технічні, які в свою чергу поділяються на параметри призначення (класифікаційні, технічної ефективності, конструктивні), енергономічні, а також параметри відповідності національним і міжнародним стандартам, нормативам, законодавчим актам і т. і. – все це регламентовані параметри.

“М’які” параметри характеризують естетичні властивості товару, тобто є вираженням дизайну, упаковки, кольору і надають товарам особливу привабливість.

Визначення набору споживчих параметрів складає основу аналізу конкурентноздатності товару. При аналізі всіх параметрів на перший план висуваються ті, що набувають більшого значення для споживачів. Визначення кожного параметра здійснюється групою експертів, що володіють достатнім об’ємом надійної ринкової інформації. Цей підхід не виключає ретельного дослідження і другорядних параметрів, які в конкурентному стані можуть грати вирішальну роль. Мета такого підходу до дослідження – максимальне задоволення споживачів.

Конкурентоспроможність підприємства визначається за допомогою трьох груп показників, які відображають конкурентоспроможність продукції що випускається та ефективність використання ресурсів.

Перша група включає показники, які характеризують економічні параметри, - собівартість, ціну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантії і т. д.

Друга група включає показники, які характеризують стан та використанняживоїпраці,основнихвиробничихфондів, матеріальних затрат, обігових коштів, а також фінансовий стан підприємства.

Схема 1.2.1. Схема оцінки конкурентноздатності товару