Звіт з переддипломної практики Фінансовий аналіз РД ВАТ «Укртелеком»

1.7. Аналіз забезпечення трудовими ресурсами та ефективність їх використання

Важко переоцінити значення кадрового потенціалу у вирішенні науково-технічних, організаційних та економічних задач. Раціональне використання трудових ресурсів багато в чому визначає організаційно-технічний рівень виробництва, характеризує ступінь використання техніки і технології, а також предметів праці. Вихідним моментом для оцінки кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і ефективності їх використання. В процесі такого аналізу розглядається: структура чисельності і склад працюючих, рух робочої сили, використання робочого часу, якісні характеристики використання трудових ресурсів.

Аналіз чисельності і складу працюючих звичайно починають з оцінки фактичної наявності працюючих в розрізі основних груп, визначають питому вагу окремих категорій працівників. Крім того визначають абсолютні відхилення чисельності працюючих звітного року порівняно з базовим і минулим роками. Дослідження динаміки і структури персоналу проведемо в табличній формі (таблиця 1.6.). Для аналізу будемо використовувати форми звітності 1-ПВ і 3-ПВ (додаток).

Таблиця 1.6.

Структурно-динамічний аналіз кількості персоналу

Отже, виходячи з розрахунків таблиці 1.6. бачимо, що загальна чисельність персоналу в 2002 році порівняно з 1999 знизилася на 208 чоловік і знижувалась вона з кожним роком: в 200Op. на 99 чоловік, у 2001р. - на 34 чоловіка. Спостерігаємо, що зростає по роках чисельність керівників і в 2002р. порівняно із 1999р. вона зросла на 1,12%, проте зменшується чисельність робітників. Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих у 1999р. склала 58,72%, у 200Op. - 47,84%, у 2001р. - 47,55%, а у 2002р. - 47,97%. Зменшення питомої ваги робітників у 2001 році негативно вплинуло на обсяги виробництва.Основним показником, який характеризує забезпеченість підприємства трудовими ресурсами є середньоспискова чисельність працюючих (Rcep.). Проведемо динамічний аналіз середньоспискової чисельності персоналу за період 1999-2002 роки в табличній формі (таблиця 1.7.).

Таблиця 1.7.

Динаміка середньоспискової чисельності

З розрахунків таблиці 2.3. бачимо, що чисельність працюючих за період з 1999-2002 роки зменшувалась. У 2000 році порівняно із 1999 роком чисельність зменшилась на 109 чоловік, а в 2001 році порівняно із 2000 роком на 65 чоловік, у 2002 році порівняно із 2001 роком чисельність також зменшилась на 34 чоловіка. Отже, з 1999 року по 2002 рік у загальному чисельність працюючих зменшилась на 208 чоловік.

Показники руху та плинності кадрів

На забезпеченість підприємства кадрами і ефективність їх використання здійснює вплив зовнішній і внутрішній рух робочої сили. Цей рух характеризується системою відносних показників і коефіцієнтів обороту, коефіцієнта плинності кадрів. В ході аналізу з'ясовуються причини звільнення працюючих.

Коефіцієнт обороту по прийому визначається як відношення кількості прийнятих працівників до їх середньоспискової чисельності:

 (1.6)

де, R np- кількість прийнятих, чоловік

Rc - середньоспискова чисельність працюючих, чоловік.

Коефіцієнт обороту по звільненню визначається як відношення кількості звільнених працівників до їх середньоспискової чисельності:

 (1.7.)

де, R зв. - кількість звільнених, чоловік

Rc. - середньоспискова чисельність працюючих, чоловік.

Особливу увагу слід приділити зайвому обороту, або плинності кадрів. Для цього використовується коефіцієнт плинності кадрів, який визначається як відношення числа працівників звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, за скороченням штату:

де, R _вл.б - звільненні за власним бажанням, чоловік

R _пор - звільненні за порушення трудової дисципліни, чоловік

R _ск — звільненні за скороченням штату, чоловік

Rc.- середньоспискова чисельність працюючих, чоловік. Показники руху та плинності кадрів зведені в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8.

Показники руху та плинності кадрів

З розрахунків таблиці 1.8. видно, що найнижчий коефіцієнт по прийому в 2002 році, що свідчить про відсутність на підприємстві робочих місць. А найвищий коефіцієнт по прийому в 1999 році. Найвищий коефіцієнт по звільненню спостерігається також у 1999 році. Найбільше працівники звільнялися за власним бажанням. Коефіцієнт плинності кадрів найбільший у 1999 році (у зв'язку з скороченням працівників) і поступово зменшувався, а в 2002 році склав 0,02.

Аналіз використання робочого часу.

Ліквідація простоїв (прогулів) і непродуктивних затрат на кожному робочому місці важливий фактор підвищення продуктивності праці і покращення всіх економічних показників діяльності підприємства. Ступінь використання робочого часу впливає на виконання плану намічених робіт на підприємстві в цілому.

На основі складеного балансу визначають кількісні та якісні показники, які характеризують ступінь використання робочого часу на підприємстві.

До кількісних показників належать:

- календарний фонд робочого часу - визначається множенням числа днів в плановому періоді на середньоспискову чисельність працюючих;

- табельний фонд робочого часу - він менше календарного фонду робочого часу на кількість вихідних та святкових днів;

- максимально-можливий фонд робочого часу - він менше від табельного фонду робочого часу на величину чергових і додаткових відпусток;

- корисний фонд робочого часу -- він менше максимально-можливого фонду робочого часу на кількість неявок дозволених законом, відпусток по навчанню та по хворобі;

- число явок на роботу - менше корисного фонду робочого часу на кількість прогулів, простоїв і неявок з дозволу адміністрації.

До якісних показників належать:

- коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу - це відношення числа явок на роботу до величини календарного фонду робочого часу:

(1.9.)

де, N - число явок на роботу, людино-години;

КФРЧ - календарний фонд робочого часу, людино-години;

- коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу - це відношення числа явок на роботу до величини табельного фонду робочого часу:

(1.10.)

де, ТФРЧ - табельний фонд робочого часу, людино-години;

- коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу - це відношення числа явок на роботу до максимально-можливого фонду робочого часу :

(1.11.)

де, ММФРЧ - максимально-можливий фонд робочого часу , людино-години.

- коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу -- це відношення числа явок на роботу до величини корисного фонду робочого часу:

(1.12.)

де, К_ор - корисний фонд робочого часу, людино-години.

- коефіцієнт внутрізмінного використання фонду робочого часу це відношення середньої тривалості робочого дня у звітному році до середньої тривалості робочого дня у минулому році:

(1.13)

де, T₃ - тривалість робочого дня у звітному році, дні;

Т_м - тривалість робочого дня у минулому році, дні.

Дослідження проводимо на основі складання балансу робочого часу (таблиця 1.9.).

З розрахунку таблиці 1.9. робимо висновок, що число явок на роботу у 2001 році порівняно із 2002 роком зменшилась на 80251 людино-годин, а число неявок на роботу збільшилося за період 1999-2002 роки. Це є негативним явищем для роботи підприємства. Спостерігається зменшення неявок з дозволу адміністрації, так у 2002 році порівнянно із 2000 роком вони зменшились на 749 людино-годин. Зменшуються неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день (тиждень), а саме у 1999 році вони складали 36465 людино-годин, а у 2002 році - 28040 людино-годин, тобто зменшились на 8425 людино-годин.

Відсутні неявки по хворобі, що свідчить про покращення умов праці на підприємстві, високу ефективність проведених заходів з оплати праці по зменшенню захворюваності серед працюючих, відсутності травматизму. Відсутність числа простоїв свідчить про безперебійну роботу на підприємстві. Тимчасова непрацездатність збільшилась на 21632 людино-години у 2002 році порівняно із 1999 роком , з 2000 роком - на 18858 людино-годин, з 2001 роком - на 16658 людино-годин.

Табельний фонд робочого часу зменшився по роках. Максимально-можливий фонд робочого часу зменшився у 2002 році порівняно із 1999 на 306374 людино-години, із 2000 роком -- на 161551 людино-годин, а порівняно із 2001 роком він зменшився на 63209 людино-годин. Корисний фонд робочого часу теж зменшився у 1999-2001 роках відповідно на 355415-80943 людино-години.

Коефіцієнт внутрізмінного використання фонду робочого часу в 1999році склав - 1,0, у 2000 році - 0,987, в 2001 році - 1,013, в 2002 році - 1,0.

Таблиця 1.9.