ВИСНОВОК

Доходність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Такий показник визначає мету підприємницької діяльності.

Під доходністю в найбільш загальному вигляді розуміють відношення доходів підприємства до його витрат.

Розробка шляхів підвищення доходності підприємства за рахунок використання внутрівиробничих резервів є надзвичайно актуальною на сьогоднішній день, оскільки в сучасних умовах підприємство, що має низький рівень доходності, може збанкрутувати).

Основне завдання дипломної роботи полягає у виявленні резервів підвищення ефективності господарської діяльності у порівнянні з досягнутим рівнем, резервів виконання і перевиконання планів, збільшення обсягів перевезень і підвищення їх якості покращення використання виробничих ресурсів і зниження собівартості перевезень, підвищення рентабельності і збільшення прибутку господарства.

Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою низки показників, що поділяються на абсолютні і відносні. До абсолютних показників належить прибуток підприємства, а до відносних -рентабельність.

В першому розділі дипломної роботи були вивчені теоретичні засади формування і класифікації внутрівиробничих резервів підприємства. Встановлено, що резервами називають невикористані можливості покращення аналізуючих господарських результатів.

Основними резервами підвищення ефективності господарської діяльності підприємства являються резерви підвищення об’єму виробництва, резерви підвищення фондовіддачі, резерви підвищення продуктивності праці і засобів на його оплату, резерви зниження собівартості послуг.

В теоретичному розділі встановлено, що досягти збільшення об'єму виробництва можна за рахунок ліквідації порушень планового асортименту і покращення структури випуску продукції; ліквідації чи скорочення втрат від випуску бракованої продукції; скорочення втрат від невиконання плану виробництва потенційних резервів, які обумовлені можливістю більш повного використання виробничої потужності.

Загальна величина резервів зростання фондовіддачі включає в себе потенційні, які обумовлені можливістю більш повного використання виробничих потужностей та невикористані резерви, які досягаються за рахунок ліквідації чи скорочення втрат від простоїв у ремонті, збільшення обсягу наданих послуг (за рахунок збільшення часу, відпрацьованого робітниками та за рахунок збільшення продуктивності праці)[14 ст.84].

Основними резервами збільшення продуктивності праці являються такі фактори, як підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення управління, організації виробництва і праці (зменшення невиходів і скорочення внутрізмінних простоїв).

Величина резервів по статтям витрат визначається сумуванням результатів по наступним факторам впливу за рахунок:

А) скороченнянераціональнихвитрат матеріальних ресурсівірівня транспортно-заготівельних витрат;

Б) ліквідації невиробничого використання коштів на оплату праці;

В) ліквідації невиробничих витрат;

Г) скорочення втрат від браку;

Д) ліквідації понаднормових внутрівиробничих витрат.

В другому розділі було проведено економічний аналіз показників виробниче - господарської діяльності підприємства.

Провівши загальний аналіз основних показників діяльності ВАТ "Рівненське АТП-15607" за 2001-2005 рр. Можна зробити висновок, що фактичний обсяг реалізації послуг за досліджуваний період збільшився на 78,0 %, кількість перевезених пасажирів зменшилася на 15,5 %,

пасажирооборот знизився на 10,08 % (пояснюється зниженням фінансових можливостей населення при користуванні громадським транспортом, а отже, зменшується кількість побутових поїздок).

Середньоспискова чисельність персоналу за досліджуваний період скоротилася на 35,0 %, що пов’язано в основному із скороченням штату. Середньорічна вартість основних виробничих фондів зменшувалась у період 2001-2004 рр., в 2005 р. збільшилася на 296,25 тис.грн., що зумовило зростання вартості основних виробничих фондів за досліджуваний період на 30,79%.

Рівень собівартості на підприємстві високий, що не дає можливості йому працювати ефективно. За досліджуваний період він зріс на 112,7 %. Найвищим рівень собівартості був у 2005 р.

При проведенні аналізу основних показників доходності підприємства було встановлено, що валовий прибуток АТП-15607 отримувало у 2001-2004 рр. 2005 р. підприємство працювало із валовим збитком 222,8 тис.грн. Прибуток від операційної діяльності АТП отримало у 2001 та 2004рр. в розмірі 45,4 і 60,4 тис.грн. відповідно. У 2001 та 2004 рр. підприємство сплатило відповідно 16,7 та 15,5 тис.грн. податку на прибуток і отримало чистий прибуток у розмірі 28,7 та 44,9 тис.грн. відповідно.

Також в другому розділі було розглянуто відносні показники доходності АТП - показники рентабельності: рентабельність основних і оборотних фондів, валова рентабельність виробництва, чиста рентабельність виробництва, рентабельність активів, рентабельність оборотних активів, рентабельність власного капіталу та рентабельність реалізованих послуг. ВАТ "АТП-15607" працювало рентабельно тільки у 2001 та 2004 рр. Чиста рентабельність виробництва в 2004 р. становила 3,74 %, а в 2004р. - 4,8 %. Тобто в 2001 р. на 1 грн. собівартості реалізованих послуг припадає 0,374 грн. чистого прибутку, а в 2004 р. на 1 грн. собівартості реалізованих послуг припадає 0,048 грн. чистого прибутку. Рентабельність реалізованих послуг в 2001 р. становила 3,63 %, а в 2004 р. - 4,02 %. Цей показник рентабельності

показує, що в 2001 р. на 1 грн. реалізованих послуг припадає 0,0363 грн. чистого прибутку, а в 2004 р. — 0,0402 грн.

В третьому розділі даної роботи запропоновані шляхи підвищення доходності підприємства ВАТ "Рівненське автотранспортне підприємство -15607" на основі проведеного економічного аналізу показників виробничо -господарської діяльності і показників доходності, зокрема.

Сутність заходу по заміні двигунів, які використовуються на автобусах ЛАЗ-695 на нові, економічніші двигуни іноземного виробництва полягає в зниженні матеріальних витрат за статтею "Пальне", що дозволить знизити собівартість перевезень.

Необхідність стимулювання дбайливого ставлення до техніки та економії паливно-мастильних матеріалів продиктована тим, що їх вартість у собівартості утримання машино-змін займає значну частину. При високих цінах на запасні частини та паливно-мастильні матеріали такий вид стимулювання спрямований на економію матеріальних і трудових витрат. Крім того, досягається соціальний ефект, який полягає у формуванні в робітника почуття своєї відповідальності за підтримання машини чи механізму в робочому стані, а також учить бути ощадними. Розроблення положення про стимулювання дбайливого ставлення до техніки дозволить продовжити термін служби деталей та агрегатів і спричинить зменшення втрат матеріальних та трудових ресурсів.

В зв'язку з прибутковістю міських маршрутів пропонується ввести додатковий маршрут в межах міста.

З метою збільшення обсягу реалізації послуг на підприємстві, запропоновано впровадити новий вид послуг - надання автобусів по замовленню. Для популяризації автомобільних послуг на замовлення пропонується провести рекламну кампанію.

Оскільки, основним резервом підвищення доходності на АТП-15607 являється зниження собівартості перевезень, то враховуючи це, запропоновано захід оптимізації поточних витрат на перевезення. Методика

розрахунку цього заходу полягає в порівнянні поточних витрат на перевезення пасажирів на досліджуваному підприємстві та мінімальних поточних витрат галузі.

Отже, в результаті впровадження вказаних заходів сума очікуваного прибутку складе: 10045,85 грн., що дозволить підприємству збільшити його доходність. Також за рахунок економії затрат, АТП-15607 зменшить свої витрати на 11365,60 грн.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України «Про господарські товариства» від 19.06.91 // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49.

2.Народне господарство України в 1992 році: Статистичний щорічник / М-во статистики України. — К.: Техніка, 1993. — 493 с.

3.Юридический справочник предпринимателя / Рук. авт. катл. Ю.С. Шемшученко. — К.: Перлит продакшн ЛТД, 1992. — 636 с.

4.Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер.с англ. — М.: Дело, 1992. — 702 с.

5.Киселев Б.Н., Алешина Й.А. Основы стратегического управления. Учеб. пособие для слушателей высш. шк. управления / Гос. акад \І: им. С. Орджоникидзе. - М., 1993. — 47 с.

6.Васильєв Ю.П. Управление развитием производства (Опыт США) М.: Эко­но­ми­ка, 1989. — 239 с.

7.Башнянин Г.. Носов О., Хміль Ф. Становлення менеджменту в Україні // Економіка України. — 1994. — № 12. — С. 86-87.

8.Тичи Н., Деванна М.А. Лидеры реорганизации (Из опыта американских корпо­ра­ций): Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Н.А. Климов. — М.: Экономика. 1990. — 204 с.

9.ChaseR.В., Аqиі1апо N. Productionand Ореrаtіоns Маnаgement: а laсусіе Аррrоасh. — 6 thedition. — Boston. Home Wood, Irwin, 1992. — 234 p.

10.Аксенова З.И. Анализ производственно - хозяйственной деятельности автотранспортних предприятий. - М.: Транспорт, 1981.-290 с.

11.АнисимовА.П.Организацияйпланированиеавтотранспортних предприятий. - М.: Транспорт, 1982.-269 с.

12.Баканов МИ., Шеремет А.Д. Анализ хозяйственной деятельности. -М.: Зкономика, 1990.- 350 с.

13.Баригольц С.Б. Зкономический анализ хозяйственной деятельности на современном зтапе розвитая. - М.: Финансы й статистика, 1984. -214 с.

14.БеднякМ.Н.Организация,планированиейуправлениев автотранспортньїх предприятиях. - К.: Транспорт, 1980.-278 с.

15.Белобжецкий Й.А. Прибыль предприятия // Финансы - 1993.-№3.- с.40-47.

16.Бойчик І.М., Харів П.С.Економіка підприємств.- Львів: Сполом, 1999.-212с.

17.БронштейнЛ.А.Економикаавтомобильноготранспорта.-М.: Транспорт, 1976. - 349 с.

18.Воронько А.М. Организация й планирование пассажирских перевозок.-К.: Реклама, 1972.-371 с.

19.Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика.-К.: Вища школа, 1994. 326с.

20.Голованенко С.Л. Зкономика автомобильного транспорта. - Транспорт, 1983.-280с.

21.Голованенко С.Л., Жарова О.М. Справочник инженера — економиста автомобильного транспорта. - К.: Техника, 1991. — 351 с.

22.Грузинов В.Л.економика предприятия й предпринимательство. - М.: 1994. - 256 с.

23.Дрьомов А.В. Від збитковості до прибутковості. - К.: Вища школа, 1990.-158с.

24.Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа, 1992. - 189 с.

25..Иваненко 3. Анализ показателей рентабельности // Бизнес Информ. -1998.-№10.-с. 51-52.

26.Ивахненко В.М.Економический анализ деятельности промышленного предприятия. - К.: Вища школа, 1982. - 328 с.

27..Игнатова Е.А. Анализ финансових рузультатов деятельности предприятия. - 1990. - 295 с.

28.Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный економический анализ й прогнозирование. - М.: Финансы и статистика, 1998. -214с.

29.КаспарьянцА.Г.,НамокомовБ.ВРесурсозбережениена автомобильном транспорте // Автошляховик України. - 1994. - №4. - с. 13-15.

30.Кейлер В.А.Економика предприятия. - М.: Финансы, 1999. - 189 с.

31.Ковалева Т. Рентабельностькакпоказательеффективности хозяйствования // Бизнес Информ. - 1998. - №21-22. - с. 103-104.

32.Кодацкий В. затраты й прибыль // Зкономист. - 1995. - №7. - с.79-84.

33.Королев Н.С.Еффективность работы автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1981, - 231 с.

34.КривенкоИ.В., СавенкоГ.Ф. Економия топливаисмазочних метериалов на автомобильном транспорте. - К.: Техника, 1981. - 166 с.

35.Липатова Й.Прогнозирование прибыли /Финансы. -1995. - №2-с. 19-20.

36.Миротин Л.Б., Гольдин А.Т.Основы маркетинга на автомобильном транспорте. - М.: Техника, 1991. - 91 с.

37.Моляков Д.С. Планирование и использование прибыли. - М.: Финансы, 1974.- 128с.

38.Мухин С.А. Прибыль в новых условиях хозяйствования. - М.: Финансы, 1988.-230с.

39.Нікбахт Є., Гроппеллі А. Фінанси . - К.: Вік глобус, 1992. - 360 с.

40.Панченко Т.Л. Предприятия автотранспорта в период перехода к рыночной економике // Автошляховик України - 1995. - №2 - с. 12-13.

41.Проскурин Н.Г. Анализ прибыли и рентабельности. - М.: Финансы, 1974. - 77 с.

42.Редзюк А.М. Проблеми міського автобусного транспорту // Автошляховик України - 1998. - №4. - с. 7-9.

43.Рузавин Г.И. Основи рыночной економики. - М.: Финансыи статистика, 1996. - 270 с.

44.Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа. - Минск: Меркавати, 1995. 250 с.

45.Сенчагов В.К. Факторы роста прибылии методи их анализа. - М.: Финансы, 1977. - 175 с.

46.Скворцова Н.М., Омельченко Л.Н. Диагностика резервов производства.- М.: Финансы й статистика, 1989. - 246 с.

47.Субботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур // Фінанси України - 1999. - №12. - с.39-46.

48.Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємництво і підприємницка діяльність. - К.: Вища школа, 1997. - 224 с.

49.Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА., 1995.-220с.

50.Шипунова М.А. Снижение себестоимости автомобильных перевозок. -М.: Транспорт, 1997. - 112с.