План

Вступ

Розділ 1

1.1. Фізічні властивості

1.2. Питна вода

1.3. Роль води в природі та житті людини

Розділ 2

2.1. Шкідлива дія вод

2.2. Забруднення

2.3. Очищення в Україні

2.4. Очищення природної води для водопостачання

Розділ 3

3.1. Екологічний стан водойм України

3.2. Забруднення поверхневих вод

Висновок

Додатки

Хімічне очищення стічних вод проводиться після їх механічного очищення. При цьому в забруднену різними сполуками воду додають спеціальні речовини-реагенти, які, вступаючи в реакцію з забруднювачами, утворюють нешкідливі або нерозчинні речовини, що випадають в осадок і видаляються.

Біологічне очищення полягає у використанні природних або штучних водойм, де в стічні води (вже очищені механічним і хімічним способами) додають спеціальні мікроорганізми, що харчуються органічними домішками, наявними в стічних водах (органічними кислотами, білками, фенолами тощо), розкладаючи їх до простих нешкідливих сполук (води, вуглекислого газу, мінеральних солей).

Деякі особливо токсичні стічні води хімічних підприємств взагалі не піддаються очищенню ніякими сучасними методами. їх доводиться хоронити, закачуючи в підземні сховища. Таким чином, створюються небезпечні об'єкти, оскільки завжди існує загроза потрапляння таких отруйних вод у підземні водоносні горизонти. Інколи такі води піддають випаровуванню у відстійниках, щоб зменшити масу й об'єм відходів, які потребують поховання.


2.4. Очищення природної води для водопостачання

Джерела водопостачання

Джерелами водопостачання є поверхневі (в першу чергу, річкові) та підземні води. Річкові води завжди необхідно очищувати. Підземні води, як більш захищені від антропогенного забруднення, є більш надійними джерелами водопостачання, з яких вода подається населенню часто без попереднього очищення (наприклад, питна вода з бюветів, що набули поширення з 90-х років ХХ ст. у м. Києві).

Вимоги до якості води, яка використовується для різних цілей

Необхідність очищення (обробки) води виникає тоді, коли якість води природного джерела водопостачання не відповідає нормативним вимогам того чи іншого водокористувача (за органолептичними показниками, мінералізацією, вмістом інших хімічних та органічних речовин, за санітарно-гігієнічними показниками). Вимоги до якості води, а відповідно і методи очищення природної води залежать від того, для яких цілей вона використовується[12].

Наприклад, вода для охолодження працюючих агрегатів, паросилового господарства має бути вільною від солей які можуть спричинити відклади накипу. В цьому випадку важливою характеристикою є твердість води, за необхідності застосовують методи пом'якшення води.

Вода зі значною кількістю органічних речовин, в яких можуть розвиватися мікроби, цілком непридатна не тільки для пиття, а й для цілої низки інших цілей. Така вода непридатна, наприклад, для харчової промисловості, для цукрового, крохмального і паперового виробництва. Органічні домішки можуть викликати гниття паперу та бродіння крохмалю і цукру.

Особливо високі вимоги висуваються до якості питної води. Фактично, контроль починається з відповідних нормативних вимог до якості води джерел господарсько-питного водопостачання, оскільки від цього залежить, власне, якість «приготовленої» на водопровідній станції питної води.

Очищення води

Воду, відібрану з річки, спочатку на водопровідній станції відстоюють у спеціальних відстійниках, в яких осідає пісок, глина й основна маса інших нерозчинних речовин, а потім її фільтрують крізь шар гравію, коксу і піску, щоб відокремити завислі частинки, які важко осідають. При цьому, разом із завислими частинками відфільтровуються залишки органічних речовин і більша частина бактерій. Для повного знезараження воду хлорують, додаючи до неї невеликі кількості хлору (зазвичай у вигляді хлорного вапна з розрахунком 0,7 г хлору на 1 т води), або озонують. Після чого отримана питна вода подається у водопровідну мережу. Станом на початок другого тисячоліття досліджено використання нано сітки для вище згаданої цілі. Див. посилання.


Розділ 3

3.1. Екологічний стан водойм України

Усі наші великі річки за міжнародними стандартами належать до забруднених та дуже забруднених, те саме стосується і більшої частини їх головних приток. Чимало річок, де граничнодопустимі концентрації для однієї чи кількох речовин перевищені в десятки разів. Наприклад, у притоці р. Західний Буг в Полтаві у 20-30 разів перевищена допустима концентрація вмісту амонійного азоту, з Дніпра і Дунаю можна видобувати цинк. Своєрідними “родовищами” стали для міді і фенолу - р. Тисмени- ця, міді і марганцю - Південний Буг і Дніпро, нафтопродуктів Сіверський Донець і майже всі річки Приазов’я.

Рекордсменом за сукупністю забруднень визначено р. Полтаву. В її воді нижче Львова довго не з’являється кисень, зате розкошує сірководень. Не набагато поступається їй притока Дністра Тисмениця, в якій усі контрольовані речовини спостерігалися з концентраціями, що перевищували ГДК. Суперників цих річок можна знайти лише на Сході та Донбасі.

Не набагато краща ситуація як на Дніпрі, так і в усіх його українських притоках. Вони забруднені насамперед нітритним та амонійним азотом і численними сполуками важких металів. Нижні водосховища збагачені фенолом, Дніпровське - нафтопродуктами. Все це - наслідок скидання брудних стоків, розплата за надто розвинену за десятиліття радянської влади промисловість зі старими технологіями.

Дещо краща ситуація в річках Криму, вздовж яких не має великих підприємств. Там лише у пониззі 1-3 рази перевищує ГДК азоту.

На морях максимальні рівні забруднення відразу кількома речовинами спостерігаються у портах і прилеглій до дельти Дунаю частині Чорного моря. Приємно хоч те, що вміст кисню задовільний в обох морях, а максимальні рівні забруднення перестали збільшуватися як це спостерігалось у 80-ті роки. Погана ситуація і з підземними водами, яку подають у комунальні водоводи. Фахівці переконані, що вони забрудненні “не подекуди”, а майже на всій території України. У багатьох місцях є надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, подекуди ще й фенолу, а у Криму до всього цього додають ще й миш’як і марганець.

Особливо високі концентрації шкідливих речовин у підземних водах спостерігаються у Донбасі, де були випадки отруєння ними шахтарів у вибоях.

Що стосується витоків стічних вод, то вони належать наступним рекордсменам всього обсягу зливу в ріки:

  • Електроенергетиці - 43 %
  • Комунальному господарстві - 19,5 %
  • Сільському господарстві - 16,6 %
  • Чорній металургії - 9 %
  • Хімії і нафтохімії - 3 %
  • Іншим - 8-9 %

  • 3.2. Забруднення поверхневих вод

    Контроль поверхневих вод області здійснюють перш за все державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. згідно програми моніторингових досліджень, Рівненський обласний центр гідрометеорології, санепідемслужби області та Рівненська гідромеліоративна експедиція.

    За даними моніторингових спостережень управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. загалом стан поверхневих водотоків області останнім часом покращується (1999-2001 рр.).

    Аналогічні висновки зроблені і Рівненським обласним центром гідрометеорології в основному за результатами спостережень річок Устя і Горинь, які відносяться до третьої категорії спостереження, тобто проби води в заданих 5-х пунктах відбиралися і аналізувалися щомісячно, регулярно велися спостереження гідрологічних даних (швидкості та витрати води), а також рівня забруднення біогенними речовинами – азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, завислими та забруднюючими речовинами – хромом шестивалентним, синтетичними поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами і т.д.; металами – сполуками міді, цинку та заліза загального. Крім того проводилися “аналізи 1-го дня”, тобто фіксувалася температура, вміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю, рівень рН та біохімічне споживання кисню.

    Як вже говорилося в розділі 2.2.5, протягом 1991-2001 рр., спостерігається зниження рівня забруднення в усіх пунктах спостережень, але в “літні” місяці (травень-вересень) рівень забруднення зростає і фіксується перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по всіх показниках забруднення.

    Протягом десяти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд міста. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин та неспроможністю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення, а динаміка зниження рівня забруднення обох річок пояснюється зменшенням промислових викидів підприємствами міста.

    Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 1992 р. та 2001 рр. р. Устя нижче міста серед представлених.

    Максимальні забруднення спостерігаються в травні-вересні місяці, в цей же період спостерігається дефіцит розчиненого у воді кисню, його вміст знижується до 2-3 мг/дм3.

    Характеристика роботи

    Реферат

    Кількість сторінок: 33

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Ступінь забруднення води у Рівному

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.