План 

Вступ 

1. Поняття наземної екосистеми, як структурно-функціонального елемента біосфери 

2. Наземна природна глобальна екосистема 

3. Еколого-економічна характеристика наземних екосистем 

Висновки 

Використана література

Наприклад:

1 варіант - одноразова компенсація → підприємство (джерело забруднення атмосфери) → відвернення збитків сільськогосподарсь­кого виробництва, підвищені витрати (ліквідація негативного результату від впливу зовнішнього фактора) → компенсація збитків, додаткових витрат (покращуючі витрати) → освоєння земель, меліорація освоєних (покращуючі витрати);

2 варіант - щорічна компен­сація → підприємство (джерело забруднення атмосфери) → зміна структури посівів, впро­вадження нових культур і сортів стійких до забруднення → компенсація збитків, додатко­вих витрат (покращуючі витрати) → впровадження нових агротехнічних прийомів та додатковий обробіток → компенсація збитків, додаткових витрат (покращуючі витрати) → внесення додаткової кількості мінеральних добрив → компенсація збитків, додаткових витрат (покращуючі витрати).

Таким чином, ліквідовуються: зниження врожайності, погір­шення якості продуктів, збитки від недореалізованих планових обсягів продукції, збитки від реалізації продукції більш низької якості та по занижених цінах, збитки від порушення родючості ґрунтів тощо внаслідок негативного прояву конкретного зовнішнього фактора (чинника).

У лісовому господарстві до основних збитків належать: втрати від зниження приросту (запасу) деревини; додаткові витрати на проведення санітарних рубок та лісовідновлювальних заходів; втрати від зниження урожайності побічних продуктів лісу, погіршення рекреаційних та санітарно-гігієнічних функцій та від зниження захисних функцій довкілля.

На основі наукових результатів ми згрупували збитки лісового господарства від окремих впливів промислової діяльності: мідноплавильні заводи - 250 гр. од. на 1 га площі; теплові електростанції - 220 гр. од. на 1 га площі; глиноземний комбінат - 20 гр.од. на 1 га площі; алюмінієвий завод - 62 гр. од. на 1 га площі; хімічне підприємство - 113,7 гр.од. на 1 га площі від зниження приросту та 28 гр. од. на 1 га площі від висихання (за цінами і грошовими одиницями до 1990 р.). Встановлено цінові коефіцієнти, які пов’язують вели­чину економічних збитків від зниження приросту деревини з іншими видами збитків: 1) ви­трати на очищення та рекультивацію пошкодженого лісу - 0,23; непряме користування лісом - 0,3; використання недеревної продукції - 1,12; рекреаційний і водоохоронний коефіцієнт - 0,74; інші корисні функції оцінюються коефіцієнтом - 2,0.

Усі ці показники потребують уточнення на основі нагромадження нових якісних і кількісних показників, особливо в розрізі природних зон України (видів лісових екосистем) з тим, щоб в актуалізованому вигляді їх можна було б рекомендувати для обґрунтування певних законодавчих актів, що встановлюють правила гри «для певного чинника - винуватця зовнішнього ефекту з одного боку і потерпілого - з іншого». Схема і характер компенсаційних втрат у лісовому господарстві можуть мати такий самий порядок, як і в сільському господарстві: вибір оптимального варіанта реалізації природоохоронних заходів, але із врахуванням специфіки і видів робіт у лісовому господарстві.

Історичні довідки свідчать, що заліснення України різко почало зменшуватися на початку ХХ ст. У ХV ст. - 45%; ХVІ ст. - 43,0%; ХVIII ст. - 40,3%; на початку ХХ ст. - 23,0%, а в кінці ХХ ст. - 14,6% (є інші дані - 16,1%, 15,3%), але у будь-якому разі теперішній стан справ є незадовільним. Збільшити заліснення України хоча б на 1% - це становить приблизно 600 тис. га нових лісів, є нелегко. Нашою програмою передбачено збільшення заліснення України хоча б на 4-5% і переважно за рахунок таких швидкоростучих порід, як смерека, сосна, ялиця, модрина, дугласія. Із врахуванням специфіки природних і екологічних умов ці роботи мають проводитись в рамках існуючих лісогоспо­дарських областей. На основі розроблених нами показників плану-прогнозу поступового нарощування площ лісів України подано його математичну модель. Період нарощування площі лісів України може бути різним: 10, 15, 20, 30 років. Залежно від року запровадження програми в практику, а також величини періоду, відповідні показники потребують актуалізації (див. модель).

Наприклад, для досягнення заліснення 20% за 10 років необ­хідне додаткове щорічне відтворення лісів обсягом 10-и кратної площі річної лісосіки головного користування і лісовідновних рубок. Зважаючи на економічні умови, що склалися в Україні, без серйозних інноваційних програм із залученням фізичних і юридичних осіб України та іноземних держав, найперше Європейського Союзу, цю проблему вирішити у найближчі 12-15 років неможливо; найвірогідніше, що цей період становитиме N років.

На основі фактичних даних ми розробили еколого-економічну модель економіко-математичної оцінки рекреаційного природокористування, із врахуванням окремо еконо­мічної та екологічної мотивації і цілей природокористування. Узагальнено витратну, яка ґрунтується на поєднанні витратної та рентної концепцій. Зокрема рентна є найбільш вда­лою, особливо для оцінки дефіцитних природних ресурсів, якими на сьогодні є більшість використовуваних компонентів довкілля. Така модель дає можливість комп’ютеризувати еколого-економічні розрахунки: фактичного рекреаційного навантаження; виторгу (дохо­ду); обсягу відпочинку; економічної оцінки рекреаційного природокористування; річного ефекту від рекреації, загальної рекреаційної цінності природного об’єкта.

Запропонований методичний принцип економіко-математичної оцінки рекреаційного природокористування базується на витратному і рентному підходах, що відповідає сучасній тенденції еколого-економічної науки. Такий підхід може бути основою еколого-економічної оцінки природних ресурсів рекреаційного природокористування, котрі як земельні ресурси, лісові ресурси, мають зараховуватися на баланс підприємств разом з виробничими фондами, що стимулюватиме ефективність їх використання і відтворення.

Особливої ваги набирають питання відтворення порушених земель. Для розробки відповідних заходів також потрібна відповідна еколого-економічна оцінка цих територій. Нами обстежувались траси трубопровідного транспорту в Українських Карпатах, де ство­рюються передумови для розвитку негативних екологічних змін довкілля. З метою повної і ефективної рекультивації цих земель рекомендується проводити комплекс протиерозійних заходів: поєднання елементів фітомеліорації, агромеліорації і культурно-технічної меліора­ції. Подальше вивчення динаміки розвитку екологічної ситуації є запорукою встановлення і оцінки втрат лісового (сільського) господарства, а також розробки конкретних способів протиерозійних заходів (ПЕЗ), які б забезпечували повне відтворення первинної функції та збереження екологічної рівноваги на порушених землях та прилеглих територіях.

Для визначення продуктивності лісових фітоценозів, утворених на трасах природним шляхом, ми підбирали ділянки і закладали пробні площі. Спостереження показали, що відновлення трав’яного покриву, кущової і деревної рослинності починалось через 5-10 ро­ків після завершення будівництва; винятком були ділянки, які проходили долинами гірсь­ких рік і струмків, і через 3-4 роки після завершення робіт заростали вільхою сірою і чорною, вербою, осикою та іншими швидкорослими другорядними породами. Вище, в го­рах відтворювались переважно деревостани корінного лісу: модрини, ялиці білої, бука лісового, ялини звичайної. Тенденція: як в передгірній, так і в гірській частинах простежу­ється тісна залежність відтворення лісу від складу насаджень, прилеглих до трас. Природне відновлення тут ускладнює дві причини: руйнування і втрата родючого горизонту ґрунту і обмеження лісогосподарської діяльності. Основу заліснення порушених земель повинні становити: заходи, спрямовані на самооновлення лісу; плантаційне, а у зелених зонах декоративно-захисне лісорозведення; але найголовніше - це попередження небажаних еко­логічних процесів і озеленення деградованих земель усіма доступними засобами.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Наземні екосистеми як структурно-функціональні елементи біосфери

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.