План 

Вступ 

1. Поняття наземної екосистеми, як структурно-функціонального елемента біосфери 

2. Наземна природна глобальна екосистема 

3. Еколого-економічна характеристика наземних екосистем 

Висновки 

Використана література

Вступ

Екосистема або екологічна система - біологічна система, що складається з сукупності живих організмів (біоценозів), середовища їх проживання (біотопів), системи зв'язків, що здійснюють обмін речовин і енергій між ними.

Екосистема є відкритою системою і характеризується вхідними і вихідними потоками речовин та енергій. Основа існування практично будь-якої екосистеми - потік енергії сонячного світла, який є наслідком термоядерної реакції, - в прямому (фотосинтез) або непрямому (розкладання органічної речовини) вигляді, за винятком глибоководних екосистем: «чорних» курців, джерелом енергії в яких є внутрішнє тепло землі і енергія хімічних реакцій.

Залежно від природних і кліматичних умов можна виділити три групи і ряд типів природних екосистем — біомів. Біом — сукупність різних груп організмів і середовища їх проживання в певній ландшафтно-географічній зоні (наприклад, в тундрі, тайзі, степу і т. д.). В основі класифікації для наземних екосистем лежить тип природної (вихідної) рослинності, для водних екосистем — гідрологічні та фізичні особливості.

Розміщення по земній поверхні основних наземних біомів визначають два абіотичних фактори — температура і кількість опадів. Клімат в різних районах земної кулі неоднаковий. Річна сума опадів змінюється від 0 до 2500 мм і більше. При цьому вони випадають рівномірно протягом року або їх основна частка припадає на певний період — вологий сезон. Середньорічна температура також варіює від негативних величин до 38°С. Температури можуть бути практично постійними протягом усього року (поблизу екватора) або змінюватися по сезонах.

Між екосистемами, як і між біогеоценозами, зазвичай немає чітких меж, і одна екосистема поступово переходить в іншу. Великі екосистеми складаються з екосистем меншого розміру.


1. Поняття наземної екосистеми, як структурно-функціонального елемента біосфери

Біосфера, як глобальна екосистема, складається з наземних і водних екосистем. Кожний тип екосистем характеризується певними угрупуваннями рослин і тварин, що адаптуються до умов навколишнього середовища. В екології екосистеми класифікують у відповідності до схожості їх структури.

Наземні екосистеми або біоми. Найголовнішим фактором, що визначає види та чисельність рослин і тварин в наземних екосистемах, є клімат. Клімат – це усереднені кожноденні погодні умови за довгий період часу (звичайно за 30 років) для певної території Землі.

Виділяють три основних типи великих наземних екосистем: ліс, степ і пустеля. Основною характеристикою, що визначає приналежність екосистеми до одного з цих типів, є середньорічна кількість опадів та видовий склад рослинності.

Для лісових екосистем кількість опадів є найбільшою і звичайно перевищує 75 см на рік. Степові екосистеми знаходяться у регіонах, де середньорічна кількість опадів коливається від 25 до 75 см, а пустелі займають бідні на опади території – менше ніж 25 см на рік. Кількість опадів разом із середньою річною температурою призводять до подальшої типізації лісів, степів та пустель на: тропічні, помірні та полярні. Полярний степ називають тундрою,тропічний степ – саваною, північний хвойний ліс – тайгою, тропічний вологий ліс – гілеєю.

Ліси. Тропічні ліси (гілеї) знаходяться на територіях біля екватору з високою середньорічною температурою (близько 27оС), високою вологістю і найвищим рівнем опадів у вигляді дощів. Хоча гілеї займають 7% суходолу. Землі, вони містять майже половину (43%) всієї рослинності біосфери і характеризуються найбільшим різноманіттям видів рослин і тварин на одиницю площі. Біологічна продуктивність (тобто кількість органічної речовини, що створюється на одиниці площі за одиницю часу) у гілеях є найвищою, в порівнянні з іншими типами екосистем, і сягає 2 – 3 кг/м2 за рік.

Ліси помірної зони (переважно листяні ліси) займають території з помірною середньорічною температурою (середні широти), яка суттєво коливається в залежності від сезону року. Біопродуктивність таких лісів теж є досить високою - 1 – 2 кг/м2 за рік.

Ліси холодної зони – північні хвойні ліси, або тайга, знаходяться у регіонах з субарктичним кліматом, для яких є характерними довга холодна зима і коротке, досить тепле літо. Біорізноманіття та біопродуктивність таких лісів є невисокими (<1 кг/м2 рік).

Степи розташовані переважно у рівнинній місцевості з нерегулярними опадами, періодичною засухою та виникаючими час від часу природними пожежами (у тропічних та помірних степах). Загальною рисою степів є досить інтенсивний трав’яний покрив з рідкими чагарниками і іноді деревами. Степи є природними екосистемами з середньою біопродуктивністю – від 0,25 до 1 кг/м2 за рік.

Тропічні степи, або савани живлять різні види досить великих рослинно- і травоїдних тварин. Деякі з цих тварин, а також їх хижаки, швидко зникають (за винятком заповідних зон) як результат розвитку землеробства, полювання та іншої діяльності людей.

Прикладом степових екосистем помірної зони є степи центральної Європи, Сибіру, прерії заходу Сполучених Штатів Америки та Канади, пампаси Південної Америки, південноафриканські вельди. Степи помірної зони найбільше потерпають від розвитку на цих територіях сільського господарства, в т.ч. землеробства.

Полярний степ, або арктична тундра, розташований на широтах довго тривалої полярної ночі і вічної мерзлоти з суворими зимовими холодами, льодяними вітрами, невеликими опадами у недовгий літній період. Арктична тундра вкрита лишайниками, мохами, низькорослими травами та деревоподібними кущами. У літній період, коли розмерзається верхній шар ґрунту, тундра перетворюється на болотисту територію з хмарами москітів та інших комах, які є їжею для перелітних птахів. Постійними мешканцями тундри є невеликі травоїдні тварини, такі як лемінги, зайці – польовики, кролі, що ховаються під землею від холодів, а з великих тварин – мускусний бик.

Тундра відноситься до екосистем з низькою біопродуктивністю – 0,25 кг/м2 за рік і бідним видовим різноманіттям. Низька швидкість росту рослин і розкладання, бідний грунт роблять арктичну тундру найбільш уразливим біомом Землі. Пошкоджена рослинність відновлюється десятиріччями.

Пустелі займають приблизно третю частину суходолу планети. Багато великих пустель світу розташовано поблизу тридцятиградусних широт на південь і північ від екватору. Всі пустелі характеризуються невеликою кількістю рослинності, незалежно від середньої температури, кількості сонячного світла, наявності поживних речовин у ґрунті.

В тропічних пустелях, таких як Сахара, денна температура є високою цілий рік, а нічна досить низькою, тому що там рослинності недостатньо для пом’якшення температурних коливань. Тропічні пустелі являють собою здебільшого практично безплідні дюни, які вкриті камінням або піском. Такі пустелі складають 20% усіх пустель світу.

Для пустель помірної зони є характерними теж теплі дні на протязі більшої частини року, а для холодних пустель, наприклад Гобі, спекотне літо і холодні зими. В цих пустелях з рослинності є рідко розкидані колючі кущі та чагарники (акація, москітне дерево, полин та інші), кактуси та невеликі швидкорослі квіти, що цвітуть навесні або після рідкого короткочасного дощу. Пустельні рослини розташовані одне від одного на досить великій відстані, що зменшує конкуренцію за воду (яка є лімітуючим фактором для пустельних рослин). Як і рослини, пустельні тварини (рептилії, гризуни, шакали, комахи) пристосувалися до різних способів забезпечення і зберігання води. Ці тварини ховаються вдень, живляться переважно вночі, коли температура в пустелі різко знижується.

Через бідний на поживні речовини грунт, повільну швидкість росту рослин та нестачу води пустелі є уразливими біомами, і тому будь-яка діяльність людей, наприклад автораллі, пошкоджує і без того бідну рослинність і порушує природну екосистему.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Наземні екосистеми як структурно-функціональні елементи біосфери

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.