Природознавство 2

1. Кабінет природознавства

Кабінет природознавства має на меті допомогти вчителю на уроках і в позакласній роботі у формуванні в учнів природ­ничих уявлень і понять, умінь і навичок самостійної роботи, бережливого ставлення до природи і на цій основі вихован­ня гідної людини нашого суспільства.

Важливо, щоб у такому кабінеті було все необхідне для створення робочої обстановки для вчителя і учнів без зайвої парадності і нагромадження стендів. Головне, щоб була система розміщення наочних посібників, якою було б зручно і швидко користуватися.

У зв'язку з тим що в програмі і підручниках з природо­знавства реалізований краєзнавчий принцип, то в підборі наочності перевагу слід надати місцевому матеріалу.

З обладнання в кабінеті необхідно мати звичайну і магнітну дошки, затінення на вікна, апаратуру технічних засобів, за програмою діапозитиви і діафільми, куточок живої природи, бібліотечку художньої і науково-популяр­ної літератури для учнів і методичної для вчителя, шафу, в якій розміщується дидактичний матеріал для індивіду­альної роботи учнів і демонстраційної роботи, розробки уроків і виховних засобів (бесід, усних журналів, ранків, свят, різноманітних ігор тощо), необхідне лабораторне та екскурсійне обладнання, карти, глобус, телурій.

Перевагу слід надати різноманітному дидактичному матеріалу. Щоб зручно ним було користуватися, досвідчені вчителі його розміщують за розділами, темами і навіть уроками в окремих папках. На обкладинці пишеться тема. Папки нумеруються і розставляються в шафі по класах. Що ж збирається і зберігається в таких папках? Який зміст їх? Наприклад, у папку з теми «Торф» підбирається лаконічний конспект уроку, в якому олівцями різного кольору підкреслені його етапи. На окремому аркуші — коротенька додаткова інформація, якої немає в підручни­ку. Зміст інформації може змінюватися, поновлюватися, щоб у навчанні здійснювався зв'язок з життям. У доступній для учнів формі нагадати про меліорацію та її значення для розвитку сільського господарства, а також про те, що партією і урядом прийнято постанови про збере­ження тисяч гектарів боліт і торфовищ у заказниках і запо­відниках, де буде зберігатися рослинний і тваринний світ.

До теми «Торф» відбираються ті частини карти, на яких місцевість зображена з болотами, наприклад При­балтика, Білорусія, північна частина України. Розмір карток приблизно 5X5 см. Виготовляються також картки і з запитаннями на кмітли­вість. Наприклад: чому М. Пришвін назвав болота «кладовою» Сонця? чому там, де утворилися болота, гинуть дерева? чому трав'янисту рослину росичку відносять до хижих? чому торфовища треба оберігати, раціонально і економне використовувати?

Звичайно, наочність, яка міститься в папці, не обме­жує вчителя демонструванням діафільму «Торф», макета «Перетворення озера на болото», колекції «Продукти переробки торфу» та ін.

З метою виховання треба мати під ру­кою уривок з книжки М. Верзиліна «Лечебница в лесу». Тут повинен бути і місцевий матеріал про те, які завдання стоять перед робітниками найближчої до школи торфороз­робки, не можна не згадати про професії людей, які своєю самовідданою працею сприяють поліпшенню уро­жайності полів, зігрівають теплом квартири та ін. З демон­страційного матеріалу бажано мати: загальний вигляд бо­лота, торфовища, матеріал про те, як видобували торф раніше, як тепер, про рослини-торфоутворювачі. Все це краще показати на діапозитивах (слайдах) або у вигляді кольорових ілюстрацій. З інтересом учні розглядають гер­барні листки рослин, з яких утворюється торф: осока, мох, сфагнум, журавлина, пухівка, очерет, рогіз та ін. Транспа­ранти для кодоскопа: «Перетворення озера на болото, а потім на торфовище», «Використання торфу в народному господарстві». Дидактичний матеріал для учнів: «Альбом карток з природознавства для IIIкласу». В конверті — малюнки рослин-торфоутворювачів на кожну парту, карт­ки для перевірки рівня засвоєння знань, картки для проведення гри «Хто краще знає, де розміщені болота на карті». Для цього береться старий атлас. Фізична карта розрізається на квадратики, за якими легко визначити форму поверхні суші, їх наклеюють на цупкий папір і розкладають за темами програми.

Створення дидактичного матеріалу — копітка робота. Він накопичується поступово за допомогою учнів і бать­ків, а також при застосуванні міжпредметних зв'язків (уроки малювання, праці, домашні завдання і позакласна робота). Досвідчені вчителі на створення дидактичного матеріалу знаходять час у групах подовженого дня і в класах повного дня. В ці часи учням доручають само­стійно складати кросворди з певних тем.

На стінах класу вивішуються стенди: «Класний кален­дар природи і праці людей», «Охороняй і бережи рідний край», «Людина славиться працею», «Природа рідного краю». Бажано, щоб стенди були діючими і відбивали творчість дітей. Так, до класного календаря природи і праці людей разом з учите­лем учні підбирають кольорові малюнки про природу і працю людей по кожному місяцю, а також вірші, прислів'я, прикмети погоди, які діти повинні перевірити, уривки для рубрик «У світі рослин», «У світі тварин», натуральні об'єкти (плоди, гілочки з бруньками, квіти та ін.), відо­мості про цікаві події в рідному краї і по країні. Що­місяця міняється аркушик, на якому діти відмічають погодні явища. Цей матеріал зберігається в папці «Пори року». Дані про погоду вчитель може використовувати для порівняння її з минулими роками.

Стенд «Людина славиться працею» повинен відобрази­ти зв'язок школярів із своїми шефами (підприємством, колгоспом, радгоспом), а також показати працю батьків учнів й інформувати про різні професії своєї місцевості, які конче потрібні в народному господарстві рідного краю. Періодично стенд буде поновлюватися вирізками з місцевої преси про працю кращих людей свого міста, села, району.

На стенді «Охороняй і бережи рідний край» вміщу­ють висловлювання відомих людей, кольорові малюн­ки рідкісних рослин і тварин своєї місцевості або ті, що занесені до Червоної книги, і обов'язково відбивають спра­ви жовтенят з охорони рідної природи, їхні звіти і змагання між зірочками. Це може бути таке: скільки виготовлено шпаківень, гнізд для дрібних пташок, розвішано годівниць, зібрано насіння для передачі в лісництво, лікарських рослин, як школярі доглядають за зеленими насадження­ми в мікрорайоні школи та ін.

Відповідно поповнюватимуться і змінюватимуться стенди «Природа рідного краю» тощо.

Таким чином, кожен із стендів — це не тільки твор­чість школярів, а й цікава і різноманітна інформація, яка сприятиме підтриманню пізнавальних інтересів їх, збагаченню знань, естетичному вихованню і підготовці до колективної праці, краєзнавчої роботи.

За останні роки в практиці вчителів широкого засто­сування набули кольорові ілюстрації з різних журналів, календарів. З них за темами програми виготовляються альбоми, книжки-розкладушки, стенди. До збирання таких ілюстрацій слід підключати учнів, коли здається макулату­ра. Системно підібрані ілюстрації викликають у дітей позитивні емоції, збуджують інтерес і сприяють кращому запам'ятовуванню матеріалу, полегшують вчителю форму­вання в учнів природничих уявлень і понять, а на їх основі і формуванню наукового світогляду.

Безумовно, в класі-кабінеті повинні бути таблиці, кар­ти, телурій, різноманітне лабораторне та екскурсійне об­ладнання. Тут зосереджується природнича дитяча худож­ня література і методична — для вчителя.

На всі наочні посібники в кабінеті повинна бути кар­тотека.

Отже, правильна і систематична методична робота в класі-кабінеті сприятиме підвищенню ефективності нав­чально-виховного процесу, рівня знань учнів, всебічному розвитку їх.