Екологія людини 1
План
1. Вплив на організм солей важких металів
2. Шляхи виведення радіонуклідів з організму
3. Негативна дія біологічних та соціальних факторів на людину
2. Шляхи виведення радіонуклідів з організму
Шляхи виведення радіонуклідів з організму
Як видно із наведеної нижче таблиці, при виведенні нетривалих радіонуклідів (наприклад, йоду-131) швидкість зниження активності органів і тканин (Те) залежить від тривалості періоду напіврозпаду (Тф), а при виведенні тривалих (наприклад, плутонію-239) – від біологічного періоду напіввиведення (Тd).
Періоди напіврозпаду (Тф) та напіввиведення (Тd і Те) радіонуклідів
із всього організму
Радіонуклід | Тф | Тd | Те |
Стронцій-90 | 29 років | 13000 діб | 5850 діб |
Йод-131 | 8 діб | 138 діб | 7,4 доби |
Цезій-137 | 30 років | 70 діб | 69,5 діб |
Плутоній-239 | 24000 років | 65000 діб | 654000 діб |
За величиною поглинутої дози внаслідок внутрішнього опромінювання органи складають такий ряд: щитовидна залоза > органи дихання ШКТ > печінка > нирки > скелет > м’язи.Із збільшенням періоду напіврозпаду у радіонуклідів змінюється характер опромінювання: зменшуються дози опромінення одних органів (наприклад, щитовидної залози) і збільшуються дози опромінення інших органів (наприклад, скелету).
Радіонукліди, що рівномірно розподіляються в організмі, складають відносно рівномірне променеве навантаження на все тіло. Через це ГПХ, в такому випадку, матиме клінічну картину, яка характерна для зовнішнього рівномірного опромінення всього тіла.
В разі радіаційних катастроф виникнення навіть одиничних випадків гострої променевої хвороби виключно від внутрішнього опромінення радіоізотопами малоймовірне. Більш коректно говорити про випадки поєднаної дії зовнішнього та внутрішнього опромінення з перевагою останнього. Хоча слід зауважити, що ГПХ від внутрішнього опромінення все ж має свої особливості і характеризується меншою вираженістю первинної реакції, довшою тривалістю в часі і більш сильним ураженням критичних органів, в яких вибірково накопичуватимуться радіоактивні ізотопи, наявністю місцевих уражень в місцях їх резорбції до організму.
Надходження в організм радіонуклідів (в кількості, недостатній для виникнення гострих ефектів) може привести до виникнення різних соматичних ушкоджень і навіть ХПХ (при тривалому надходженні) різного ступеня вираженості.
До ранніх і відносно неспецифічних проявів хронічного надходження радіонуклідів відносять астеновегетативні розлади, що проявляються загальною слабкістю, підвищеною стомлюваністю, запамороченнями, серцевими болями тощо.
До віддалених наслідків відносять: скорочення тривалості життя, розвиток новоутворень, а також розвиток деяких патологічних станів (склеротичні процеси, ураження ЦНС з вогнищевою дифузною гліальною реакцією тощо).
При інкорпорації радіонуклідів, які вибірково накопичуються в окремих органах і тканинах, має місце нерівномірне опромінення організму. Поглинуті дози бета-випромінювання в окремих органах можуть відрізнятися в 100-1000 і більше разів.
Найбільш вивчена дія радіоактивного йоду, що накопичується в щитовидній залозі, опромінення якої приводить до розвитку пухлинних процесів. Основними непухлинними наслідками опромінення є радіаційний тиреоідит та гіпотиреоідизм.
Біологічна дія основних радіонуклідів, викинутих у
навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи
(за Козловим Ф.М., 1990)
Радіоактивні ізотопи | Хімічна характеристика | Тип випромінювання | Період напіврозпаду | Критичні органи | Органи депонування |
J-131 | галоген | g, (b) | 8,04 доби | Все тіло: щитовидна, паращитовидна залози, епіфіз | Щитовидна залоза |
Cs-97 | аналог К | g | 30,2 років | Все тіло: легені | М’язи |
Sr-90 | аналог Са | b | 29,1 років | Скелет, легені, НВТК | Кістки (практично не виводиться) |
Y-90 | метал, лантаноїд | b | 2,64 доби | Скелет, НВТК | - » - |
Ce-144 | - » - | g, b | 284,3 доби | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Печінка |
Mo-99 | токсичний метал, аналог Cr | b, (g) | 2,75 доби | Нирки, НВТК | Нирки |
Te-132 | аналог S | g | 3,26 доби | НВТК | - |
Ba-140 | аналог Са | g | 12,7 діб | Все тіло: скелет, легені, НВТК | Кістки |
Zr-95 | метал, аналог Ті | g, b | 64,05 діб | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Все тіло, кістки |
Ru-106 | метал, аналог Fe | g, (b) | 368 діб | Все тіло: НВТК, легені | Все тіло |
Pu-239-240 | токсичний метал, трансуранід | b, a, g | тисячі років | Все тіло: скелет, печінка | Печінка, кістки, все тіло (практично не виводиться) |
Am-241 | - » - | b, a | 433 роки | Скелет, печінка | Печінка, кістки (практично не виводиться) |
Xe-133 | інертний газ | g, b | 5,24 діб | Все тіло: шкіра, підшкірна клітковина | - |
Kr-85 | - » - | g, b | 64,05 діб | - » - | - |
Виведення радіонуклідів із м’яса
Найбільшому радіоактивному зараженню піддаються кістки, кістковий мозок, хрящі, шкіра, кров і внутрішні органи (серце, печінка, нирки, легені).
У свинини радіоактивність менше ніж у яловичини, і біля половини її переходить при варінні м’яса в бульйон.
Для виведення радіоактивних ізотопів м’яса домашніх тварин та птахів використовується соляні розчини.
Необхідно пам’ятати, що ступінь солоності води і час витримки м’яса повинні бути такими, щоб у підсумку м’ясо або бульйон не були пересоленими.
Виведення радіонуклідів із риби
Риба у Дніпрі і інших водоймищах України дуже забруднена радіонуклідами. Найрадіоактивнішими частинами у риби є внутрішні органи, плавники голова, хвіст. М’ясо риби неменше радіонуклідами. Тому голову і плавники “радіонуклідної” риби ніколи не слід вживати в їжу. Не рекомендується також готувати уху, і тим більше давати її дітям. Їм можна вживати лише м’ясо риби. Дніпровську та деснянську рибу взагалі не рекомендується давати дітям і вагітним жінкам.
Найефективніший метод виведення радіонуклідів – це її соління без луски, голови та плавників. Перед прожарюванням чи проварюванням таку рибу промивають у проточній воді. При готуванні перших страв відвар, який отримують через 3-5 хв. слід злити, блюда не переварювати, щоб зберегти в них вітаміни, антигени і інші біорегулятори.
Виведення радіонуклідів із молочних продуктів
По ступеню радіоактивності молочні продукти розподіляються наступним чином: найбільш чистим є масло, далі тверді сири і творог. Солоні сири також менш забруднені тому, що солоні розчини сприяють видаленню радіонуклідів із цих продуктів. Більш радіоактивні свіжі молоко і сироватка. У вершках, сметані (30-40% жирності) утримується в 4-5 разів, в творогові – в 3 рази, в маслі – у 6-7разів менше радіонуклідів ніж у молоці. Козяче молоко чистіше ніж коров’яче. Згущене і сухе молоко, молочні суміші мають нижчу ступінь радіоактивності. Для приготування їжі дітям рекомендується використовувати вершки, сметану, а також іонітове і вілактове молоко. На жаль, очистити молоко від радіоактивних елементів в домашніх умовах практично неможливо тому, що для цього необхідні спеціальні фільтри і сорбенти.
Виведення радіонуклідів із овочів і фруктів
Менше всього радіоактивні елементи всмоктуються харчовими рослинами із чорнозему, а більше всього – із піщаних ґрунтів. Підвищений рівень радіонуклідів відмічається в ароматичній зелені (кріп, петрушка). Їх необхідно довго промивати у проточній воді.
Концентрація радіонуклідної зараженості в овочах, фруктах і ягодах розподіляються так – найзараженішими частинами є стебла, листя і плодоніжка, а також шкіра і ягоди плодів. Менш заражені коренеплоди.
Перед вживанням у їжу плодів, ягід і коренеплодів їх необхідно ретельно промити у проточній воді, особливо овочі і фрукти, які мають зморщену поверхню. Потім обрізається верхівка і корінь овочів. Плоди і коренеплоди потрібно почистити від шкіри і насіння. Крім того почищені овочі перед приготуванням їжі слід витримати 2-3 години в підсоленій воді. Після варіння воду злити. При чищенні коренеплодів від шкірки радіоактивність зменшується на 40%, при варінні вона переходить у воду на 85% тому, що стронцій-90 і цезій-137 добре розчиняються у воді.