Бюджетування і контроль витрат, доходів та фінансових результатів діяльності підприємства
План
1. Бюджетування як інструмент управлінського контролю та види бюджетів
2. Порядок складання та взаємоузгодження бюджетів
2.1. Бюджет продаж
2.2. Бюджет виробництва
2.3. Бюджет прямих витрат праці
2.4. Бюджет використання матеріалів
2.5. Бюджет придбання матеріалів
2.6. Бюджет виробничих накладних (загальновиробничих витрат)
2.7. Бюджет собівартості виготовленої продукції
2.8. Бюджет собівартості реалізованої продукції
2.9. Бюджет адміністративних витрат
2.10. Бюджет витрат на збут
2.11. Бюджетний звіт про прибуток.
2.12. Бюджет грошових коштів
3. Методика і техніка контролю за виконанням бюджетів і аналіз відхилень
1. Бюджетування як інструмент управлінського контролю та види бюджетів
Метою діяльності комерційного підприємства в умовах ринкових відносин є збільшення прибутку. Досягти цього можна збільшенням виробництва та реалізації продукції, утриманням лідируючого положення на ринку, систематичним оновленням асортименту продукції, поліпшенням технології виробництва і т. ін. Мета діяльності підприємства та шляхи її досягнення визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети.
Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування, тобто визначення короткострокових (поточних) завдань в межах загальної довгострокової стратегії.
Бюджетування - це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.
Продуктом бюджетування є бюджет.
Бюджет підприємства - це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників.
Період, для якого підготовлений та використовується бюджет, називають бюджетним періодом. Зазвичай таким періодом є рік, у межах якого можна виокремити короткі періоди (квартал, місяць).
Мета і завдання бюджетування:
1.Здійснення періодичного планування.
2.Створення бази для контролю діяльності окремих колективів та їх керівників, оцінки результатів діяльності.
3.Забезпечення комунікації в діяльності окремих підрозділів підприємства.
4.Визначення та усвідомлення майбутніх витрат діяльності окремих підрозділів та підприємства в цілому, необхідних ресурсів для забезпечення цієї діяльності.
5.Забезпечення виконання вимог законодавства та умов господарських договорів, контрактів і т. ін.
Розробляючи бюджет, підприємство тим самим може передбачити майбутні проблеми та визначити шляхи їх подолання.
Якщо різні підрозділи або менеджери діятимуть окремо, то шансів на досягнення спільної мети поменшає.
Важливим моментом у процесі бюджетування є те, що менеджери, розробляючи плани, роблять їх у кількісному вираженні, що, в свою чергу, дає змогу усвідомити витрати.
У процесі складання бюджету менеджер має змогу порівняти витрати і вигоди альтернативних напрямів дій, визначити найефективніший спосіб використання ресурсів.
Бюджетування здійснюється у двох напрямках:
1)підготовка бюджетів окремих підрозділів підприємства (функціональних бюджетів);
2)розробка стандартів витрат на окремі види діяльності.
Між цими двома напрямками бюджетування існує досить тісний взаємний зв’язок: на підставі стандартів витрат складають бюджети підрозділів, а на підставі останніх планують ставки (нормативи) розподілу накладних витрат, що є базою для визначення нормативної собівартості продукції у тих же бюджетах підрозділів (рис. 24.1).
На підставі бюджетів підрозділів готують зведений (генеральний) бюджет підприємства.
Зведений бюджет - сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів - операційні та фінансові.
Операційні бюджети - сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про фінансові результати діяльності.
Фінансові бюджети - сукупність бюджетів, що відображають запланований рух коштів та очікуваний фінансовий стан підприємства.
Існує три основні підходи до організації процесу бюджетування:
1)низхідний;
2)висхідний;
3)комбінований.
Підхід низхідний означає, що керівництво самостійно здійснює процес бюджетування, не залучаючи при цьому інших фахівців підприємства.
Перевага: дає можливість зменшити витрати часу на процес бюджетування.
Недолік: недостатньо залучаються менеджери інших ланок.
Підхід висхідний - за цього підходу керівники різних підрозділів складають бюджети щодо діяльності, за яку вони відповідають.
Перевага: мотивація менеджерів інших ланок щодо досягнення цілей підприємства, посилення комунікації між різними підрозділами компанії;
Недолік: брак часу на підготовку бюджетів.
Підхід комбінований - керівництво задає цілі компанії, а керівники нижчої та середньої ланки готують бюджети.
Бухгалтераналітик аналізує узгоджені бюджети. Бухгалтераналітик відіграє дуже важливу роль у процесі бюджетування, оскільки готує вихідні дані для планування, перевіряє і узагальнює підготовлені бюджети, надає необхідні консультації.
Процес бюджетування охоплює етапи:
1.Визначення основних цілей та висвітлення їх особам, які безпосередньо складають бюджет.
2.Розробка бюджету продажу.
3.Складання «пробних» бюджетів.
4.Розгляд запропонованих бюджетів на адміністративному засіданні.
5.Аналіз бюджетів.
6.Затвердження бюджетів.
Рис. 24.1. Напряжи бюджетування виробничої діяльності та види бюджетів
Першим етапом бюджетування є визначення основних цілей та висвітлення їх особам, які безпосередньо складають бюджет. Ця інформація звичайно стосується обсягу й асортименту продукції, цінової політики, ринків збуту тощо.
Відправною точкою для бюджетування є бюджет продажу.
Бюджет продаж - операційний бюджет, що містить інформацію про запланований обсяг продажу, ціну й очікуваний дохід від продажу кожного виду продукції (товарів, послуг). Він визначає і обсяг виробництва продукції (або обсяг закупівлі товарів) та витрати різних видів ресурсів.
Отже, попереднє складання всіх операційних і фінансових бюджетів здійснюють після розробки проекту бюджету продажу.