Методика та організація наукових досліджень 2

3. Підбір методик для дослідження згідно з поставленою метою та сформульованими робочими гіпотезами. Етичні засади збору і представлення емпіричних даних. Опис емпіричної процедури в науковій роботі.

Метод наукового дослідження – це досить широке поняття. Наприклад, експериментальний метод дослідження включає в себе організацію і проведення експерименту.

Методика дослідження – це більш вузьке поняття. Наприклад, в експериментальному методі наукового дослідження ви можете використовувати методику електроенцефалографії.

Вибір методик дослідження – одне з найважливіших і важких завдань аспіранта. Використовувані методики і методи наукового дослідження повинні дозволити вам досягти мети дослідження. Наприклад, якщо ви хочете вивчити зміну розумової працездатності щурів лінії «Вістар» під впливом різних фармакологічних засобів, то, як не крути, доведеться ставити експеримент з різними варіантами прийому всяких хімічних гидот щурами і використовувати інформативні методики дослідження оцінки їх розумової працездатності. Якщо ви замість цього будете знімати у щурів кардіограму, до мети дослідження ви не наблизитеся.

Краще розібратися в методах і методиках дослідження, за допомогою яких ви могли б отримати бажані результати, допоможе вам науковий керівник. Якщо науковий керівник не бажає надати вам таку допомогу, доведеться «перелопатити» величезна кількість безсистемно розкиданої по різних бібліотечних каталогів літератури, що стосується методик дослідження, і спробувати її вивчити.

Вкрай рідко бувають корисними в цьому відношенні дисертації ваших попередників. Через те, що зрозуміти методику дослідження можна тільки, якщо ви її хоча б вже бачили в дії, а вивчити тільки якщо ви її самі застосовуєте, тому ваше завдання дуже складне.

Постарайтеся знайти того, хто допоміг би вам з цим. В іншому випадку на попередньому захисті або навіть на захисті може з’ясуватися, що використовувана вами методика дослідження не раніше як 5 років тому була в пух і прах розкритикована якимось зарубіжним вченим, і з тих пір результатам, отриманим за допомогою цієї методики, ніхто не довіряє. Або використовуваний метод наукового дослідження обробки даних з якихось причин не можна застосовувати саме у вашій ситуації. Прикро також буде дізнатися, що ті ж дані, які ви з таким трудом витягували, можна бути отримати куди простіше і з більшою точністю, використовуючи більш сучасну і цілком доступну методику.

4. Якісний аналіз даних. Використання статистики для обробки емпіричних даних, підбір засобів статистики для опрацювання даних в тексті. Опис статистичних даних. Поєднання статистичного та змістовного аналізу.

Якісний аналіз проводять на основі кількісного аналізу, але не зводиться тільки до нього. В якісному аналізі з’ясовують причини високих чи низьких показників, залежність їх від вікових та індивідуальних особливостей особистості, умов життя та навчання, стосунків у колективі, ставлення до діяльності та ін.

Кількісний та якісний аналізи даних дослідження дають підстави для одержання психолого-педагогічної характеристики особистості та висновків про виховні заходи.

Метод, принцип об’єктивності, метод інтроспекції, метод спостереження, метод експерименту, метод бесіди, метод тестів, метод соціометрії, метод аналізу продуктів діяльності, метод анкетування, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки, генетичний метод, кількісний аналіз результатів дослідження, якісний аналіз результатів дослідження.

Одним із головних інструментів обробки даних соціологічного дослідження є статистика — наука про те, як збирати, обробляти, аналізувати та інтерпретувати дані про масові явища і процеси. Традиційно виділяють дві основні функції статистики - описову і аналітичну (пояснюючу).

Методи описової статистики застосовують для одержання відомостей про велику сукупність об'єктів. З ними пов'язують і поняття обробки даних.

Методи аналітичної статистики використовують для перевірки гіпотез про природу сил, які діють в сукупностях, що вивчаються, за допомогою аналізу причинно-причинних зв'язків між вимірювальними проявами цих сил.

За допомогою такого розділу статистики як статистичний висновок соціологи узагальнюють результати вибіркового дослідження на генеральну сукупність. Його додатки можна застосувати як при обробці, так і при аналізі даних. При обробці даних використовуються головним чином методи статистичного оцінювання для вирахування помилки вибірки і побудові довірчих інтервалів. В аналізі даних найчастіше застосовуються всілякі процедури перевірки гіпотез.

Методи описової і аналітичної статистики можуть застосовуватися як "вручну" (в тому числі за допомогою калькуляторів), так і за допомогою комп'ютерів. Враховуючи, що методика обробки даних вручну подається в будь-якому підручнику статистики, зупинимось на питаннях комп'ютерної обробки і аналізу даних.

Засоби, за допомогою яких обробляють соціологічну інформацію, зазвичай поділяють на: 1) спеціалізовані програмні засоби для соціологів, наприклад, ОСА (Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка); 2) універсальні статистичні пакети програм, наприклад, SPSS (Statisticak Program for Social Sciences). Для використання цих програм потрібна спеціальна підготовка соціологічної інформації.

Для обробки результатів дослідження найчастіше використовують статистичні методи.

Методи обробки та аналізу результатів дослідження – це способи перетворення емпіричних даних, одержаних в ході дослідження, з метою їх змістовного аналізу, перевірки гіпотез та інтерпретації.

Дану групу методів можна розподілити на методи статистичного аналізу інформації (розрахунок розподілу ознак, середніх величин, кореляційний, регресивний, факторний, дисперсійний аналіз), а також методи моделювання та прогнозування.

Для найбільш узагальненого описання статистичних даних використовують середні показники.

Середнє арифметичне обчислюють за формулою:

де і - кількість окремих елементів сукупності;

х - частота проявлення окремої сукупності;

N - кількість членів сукупності (об’єм сукупності).

Середнє арифметичне дозволяє:

охарактеризувати сукупність, що вивчається, одним числом;

порівняти окремі величини з середнім арифметичним;

визначити тенденцію розвитку будь-якого явища;

порівняти різні сукупності;