План

1. Особливості конфлікту трагедії «Гамлет» 

2. Гамлет – вічний образ світової літератури 

3. Багатогранність шекспірівських образів 

4. Образ короля Ліра у трагедії Шекспіра 

5. Особливості реалізму В. Шекспіра 

6. Майстерність драматургії Шекспіра

7. Роман «Дон Кіхот» Сервантеса як реалістичне узагальнення іспанського життя

Там зникнуть вони від загального псування, від скверни, що наповнює життя, особливо так званих вищих кіл:

Там будемо дізнаватися від ув'язнених

Про новини двору й тлумачити,

Хто взяв, хто ні, хто в силі, хто в опалі...

Тепер Лір розуміє всю марність цих інтересів, йому ясно, що до справжнього життя придворна суєта не має відносини, вона є наносний, що приховує від людини щирий зміст буття і його власне призначення. Зі знову знайденим розумінням сенсу життя Лір, тріумфуючи, заявляє:

Ми в кам'яній в'язниці переживемо

Всі лжеученья, усього великого світу,

Всі зміни їх, доливши їх і відлив.

Але Лір дарма думає, що в цьому світі можна відірватися від нього. І він і Корделія являють собою занадто більшу небезпеку для тих, хто захопив владу. І Едмунд, у якого далеко, що йдуть плани, - йому вже мало графства, удалині маячить корона, що він розділить із однієї зі старших дочок Ліра,- наказує вбити старого короля й Корделію.

Так виходить, що саме тоді, коли Лір осяг сенс життя - у дружбі, любові, милосерді, взаємодопомозі,- його наздоганяє хижа кривава рука миру зла, користі й насильства. Корделія, живе й прекрасне втілення всього кращого, що тільки може бути в житті, гине. Цього Лір не в силах перенести. Через багато чого пройшов він, важкі були його випробування, але нічого жахливішого смерті Корделії уявити собі не можна. Її смерть для нього найстрашніша із всіх пережитих їм катастроф. Він готовий сам умерти, але вона повинна жити; її смерть - сама більша несправедливість світу.


5. Особливості реалізму В. Шекспіра

Вивчаючи творчість У. Шекспіра, представляється необхідним особлива увага звернути на реалізм художника. В. Г. Бєлінський, що вважав найголовнішою властивістю творчості прославленого поета «найвищу істину», відзначав: «Володіючи даром творчості найвищою мірою й обдарований мирообьемлющим розумом, він у той же час має ту об’єктивність генія, що зробила його драматургом по перевазі і яка складається в здатності розуміти предмети так, як вони є, окремо від своєї особистості, переселятися в них і жити їхнім життям». Дійсно, звертаючись до художнього відтворення подій давно відшумілих часів, Шекспір умів помітити й виразити в них саме істотне, зберегти, так сказати, «дух подій» і, саме головне, умів додати героям своїх створінь ту натхненність, що змушує нас сприймати і їх, і події, як близькі собі, співпереживати разом з героями й, осягаючи щиросердечні рухи персонажів, дізнаватися в них руху своєї душі й своєї риси

Якій би епосі не належали події, що становлять сюжет добутку гуманіста Шекспіра, у центрі уваги драматурга завжди людина, його страсті, його

Замшілий мармур царствених могил Исченет раніше цих вагомих слів, У яких я ‘мій образ» зберіг. До них не пристане пил і бруд століть. Нехай перекине статуї війна, Заколот розвіє мулярів праця, Але врізані на згадку письмена Що Біжать столетья не зітруть…

Майже чотири сторіччя відокремлюють нас від того часу, коли були написані сонети Шекспіра, а ми читаємо їх з тим же серцевим трепетом, що викликали вони в сучасників. І перед нами ясно встає образ ліричного героя: людина великого серця, якому доступна вірність, самопожертва, пристрасність, безкорисливість, людина з філософським складом розуму, матеріалістичним світоглядом, щедро наділений багатьма дарунками, головний з яких — дарунок бути другом, доступний натурам шляхетним і чуйним

Дійсно, звертаючись до художнього відтворення подій давно відшумілих часів, Шекспір умів помітити й виразити в них саме істотне, зберегти, так сказати, «дух подій» і, саме головне, умів додати героям своїх створінь ту натхненність, що змушує нас сприймати і їх, і події, як близькі собі, співпереживати разом з героями й, осягаючи щиросердечні рухи персонажів, дізнаватися в них руху своєї душі й своєї риси

Якій би епосі не належали події, становлю щие сюжет добутку гуманіста Шекспіра, у центрі уваги драматурга завжди людина, його страсті, його духовне життя, його любов, страждання, боротьба, самопізнання. На особистості людини, зображуваного Шекспіром, исегда вловлюється відблиск епохи гуманізму, та життєва активність і незалежність, що була характерної для людей його часу. Драматичні конфлікти, пережиті його героями,- приклади вищого драматизму. ‘Го, що в епоху буржуазного здрібнювання особистості буде здаватися гіперболізацією страстей і характерів, під пером Шекспіра виглядало реально й природно. Герої Шекспіра — це яскраві людські індивідуальності, що живуть напруженою, але не роздвоєним життям. Вони направляють свої сили й волю на досягнення певної мети. Позитивні герої — носії світлих гуманістичних ідеалів і прекрасних людських якостей, але вони приходять у зіткнення з далекої ним (феодальною або буржуазної) ідеологією, і це породжує гострі психологічні конфлікти. Мотивуючи вчинки й думки своїх героїв, драматург намагався зробити їхній зрозумілими глядачеві, як говориться, «докопатися до людського в людині». Шекспір ніколи не показує людину жалюгідним, незначним: у будь-яких життєвих ситуаціях, навіть у падінні, герої Шекспіра зберігають достоїнство. У цьому — теж прояв ренесансного реалізму Шекспіра

Людинознавство Шекспіра приводить нас до человекопонанию, а через нього й до пізнання самих себе

Як відзначають літературознавці, не було такого почуття, такої долі, таких потрясінь, яких не пережив би драматург, створюючи свої п’єси, наповнені подихом сучасності й безсмертних думок

В основі кожної його п’єси лежить якесь дуже значна подія, і воно розкривається від початку до кінця, оголюючи життя в постійному русі, а характери героїв — у розвитку, зміні, самопізнанні, що, як правило, сполучено зі стражданнями, але разом з тим воно є процесом їхнього духовного розвитку й росту. Мужніючи, міняються Ромео й Джульетта, переживає складну еволюцію Гамлет, і навіть восьмидесятилітній Лір на очах глядача перероджується з деспота вчеловека.

Одним з важливих реалістичних властивостей творчості драматурга є взаємозумовленість і взаємозв’язок у розвитку подій, явищ і доль героїв. Усе, що відбувається в його драмах, має свої причини й наслідки: так, гуманістичні ідеали.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Зарубежная литература 13

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.