Особенности мышления ребенка от рождения до 7 лет

План

1. Розвиток мислення у немовлячому віці

2. Характеристика мислення дитини раннього віку

3. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника

3.1. Розвиток міркувань дошкільника

3.2. Особливості міркувань дошкільника, пов'язаних із поясненням явищ

3.3. Розвиток планування діяльності та операцій мислення

4. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення

Література

3.3. Розвиток планування діяльності та операцій мислення

Окремий важливий напрям у розвитку мислення дошкільника пов’язаний із плануванням, коли розумова дія випереджує практич­ну. Психологи досліджували роль мислення при вирішенні дитиною проблемних задач: скласти картинку з площинних фігурок (Г. О. Лю­блінська, З. О. Ганькова), дістати предмет з високої вази (І. М. Жуко­ва), утримати кульку на похилій поверхні (А. А. Венгер). У результаті цих досліджень було виявлено три етапи у розвитку співвідношення практичних та розумових дій:

I.Молодші дошкільники не завжди використовують адекватну задачі дію. Вони відразу приступають до оперування предметами, роблячи безладні спроби. Задачі розуміються надмірно узагальнено: викласти фігурки як завгодно, не піклуючись про осмислення кар­тинки, що виходить.

II.Середні дошкільники осмислюють задачу у ході її розв’язання, послідовно коментуючи свої дії та їх результати. Попереднього уяв­лення про весь хід розв’язання задачі не виникає.

III.Старші дошкільники спираються на своє уявлення про розв’язання задачі. Вони можуть всю задачу розв’язати у розумовому плані. Практичні дії відбуваються послідовно й планомірно [79, с. 209].

Накопичений досвід, розвиток мовлення, пам’яті, уяви дозво­ляють дошкільнику наперед скласти план рішення, сформулювати його, а потім реалізувати у предметних діях. Тобто дошкільник під­ходить до рішення практичної задачі у внутрішньому плані за допо­могою формулювання, без звернення до практичних дій.

Формування у дитини наочно-образного мислення пов’язано з інтенсивним розвитком розумових операцій, в основі яких лежать аналіз і синтез. Дошкільник порівнює об’єкти за більшою кількістю ознак, ніж дитина в ранньому дитинстві. Дорослий може давати за­вдання на порівняння предметів за двома ознаками. Він розкладає на столі трикутники різного кольору та розміру, бере один з них та про­сить дитину «Знайди такий же.» Дитина помічає навіть незначну схо­жість між зовнішніми ознаками предметів і позначає відмінності за допомогою мови. Вона з успіхом та задоволенням виконує завдання типу «Знайди 10 відмінностей».

В узагальненнях діти все більше орієнтуються на суттєві спільні ознаки. Так, на питання куди покласти картинку із зображенням ко­рівки - до картинки зі склянкою молока, чи до картинки із зображен­ням курчатка, діти все частіше поєднують «корівку з курчатком», як свійських тварин. Успіхи в оволодінні операцією узагальнення, ви­користання при цьому мовлення, зростання кругозору дитини спри­яє формуванню операції класифікації, яка передбачає віднесення об’єкту до групи предметів на основі видо-родових ознак. Найкраще дитина виділяє добре знайомі їй групи предметів, що найчастіше ви­ступають об’єктом її дій: іграшки, меблі, посуд, одяг. З віком вини­кає диференціація близьких класифікаційних груп: дикі й свійські тварини, чайний і столовий посуд, зимуючі й перелітні птахи.

Помилки класифікації пов’язані із ситуативними узагальнення­ми: «диван і крісло разом, тому що стоять в кімнаті», «їх їдять», «їх на себе одягають». Розвитку класифікації сприяє засвоєння узагаль­нюючих слів. Наприклад:

Наталка М. (7 р.) (Бере в руки картинки, розглядає 5 секунд. По­чинає розкладати. Об’єднує спідницю, пальто, плаття, брюки.) Це тому, що одяг. Далі. (Бере картки і розкладає.) Корова, собака, кіш­ка, кінь - це у нас домашні тварини. Тепер дикі. (Розкладає: вовк, ведмідь, лисиця, заєць. Потім розкладає: картопля, морква, помідор, капуста, огірок.) Це овочі. Що ще тут? (Розкладає: автобус, тролей­бус, машина, пароплав.) Це транспорт. Меблі ще. (Розкладає: шафа, стіл, ліжко, диван, стілець.) [153, с. 202].

Розвиток розумових операцій призводить до появи у дитини де­дуктивного мислення, під яким розуміється вміння узгоджувати свої думки між собою і усувати суперечності у своїх міркуваннях, приходячи до правильних висновків.

Висновки про особливості розвитку мислення в дошкільному віці:

-виникає мисленнєва діяльність - дитина формулює проблему, використовує внутрішні засоби її розв’язання, експерименту­вання; розумове рішення реалізує практично;

-мислення дошкільника відбувається у наочно-образній формі, відокремлюється від практичних дій;

-при розв’язанні мисленнєвих задач дитина використовує такі способи, як формулювання питань-проблем; міркування вго­лос; використання порівняння й узагальнення, аналогії; вису­вання можливих варіантів рішення, аргументів; обгрунтуван­ня висновків;

-дитина інтенсивно задає питання пізнавального змісту;

-виникає цілісна картина світу, у якій дошкільник прагне узгодити суперечливі уявлення, пояснити явища, встановити їх причини;

-пояснення дитиною явищ дійсності відзначаються конкрет­ною образністю, анімізмом, низькою критичністю;

-сфера мисленнєвої діяльності виходить за межі оточуючої си­туації, стає гранично широкою, спрямовується на світ живої й неживої природи, на соціальні явища.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 22

Бесплатная работа

Закрыть

Особенности мышления ребенка от рождения до 7 лет

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.