Развитие мышления детей дошкольного возраста
План
Вступ. 3
Розділ І. Мислення в структурі психічних пізнавальних процесів людини. 6
І.1. Форми та процеси мислення. Види мислення. 6
І.2. Розвиток мислення дитини дошкільного віку. 14
І.3. Методи і прийоми розвитку мислення, які використовуються у дошкільних закладах 24
Рохділ ІІ. Розвиток словесно-логічного мислення дітей старшого дошкільного віку 38
ІІ.1. Діагностика стану розвитку словесно-логічного мислення в експериментальній групі 46
ІІ.2. Корекційна робота з дітьми, які мають низький рівень розвитку словесно-логічного мислення, запропонована практичними психологами ДНЗ міста Рівного. Упорядник Червонна Т.Ш. [6] 50
ІІ.3. Контрольне обстеження дітей. 67
Висновки щодо ефективності проведеної роботи. 70
Висновки курсової роботи. 72
Література, використана під час написання курсової роботи. 74
Вступ
Тема: Розвиток словесно-логічного мислення старших дошкільників.
Мета: Визначення рівня словесно-логічного мислення старших дошкільників, проведення корекційно-розвивальної роботи та висновки щодо її ефективності.
Об’єкт дослідження: Мислительні процеси дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: Словесно-логічне мислення старших дошкільників.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати літературу з проблеми розвитку мислення як психічного пізнавального процесу дитини дошкільного віку.
2. Провести діагностику рівня розвитку словесно-логічного мислення обраної групи дітей.
3. Провести корекційно-розвивальну роботу з дітьми, які виявили низький рівень розвитку.
4. Зробити висновки про ефективність колекційної роботи.
Гіпотеза дослідження: Корекційно-розвивальні вправи, проведені індивідуально з дитиною, сприяють розвиткові в неї словесно-логічного мислення.
Методи дослідження: Діагностичні ігри, корекційні ігри, вправи, логічні задачі, розвивальні завдання.
Актуальність дослідження:
Пізнання людиною об’єктивної дійсності розпочинається з живого споглядання її предметів і явищ, але не вичерпується цим. У предметах і явищах дійсності існує багато таких властивостей, зв’язків і відношень, яких не можна безпосередньо відчути, сприйняти й уявити. Тим часом життя, суспільна практика вимагає їх пізнавати.
Природні можливості розвитку мислення дитини, яка змалечку спілкується з дорослими, реалізуються у процесі її взаємодії із зовнішнім світом.
Розвиток – це розширення меж внутрішнього світу, його території. Нав’язати розвиток неможливо, цим керує якийсь «внутрішній двигун». Для того, щоб людина шукала умови для розвитку і користувалася ними, має бути потяг до цього, нездоланна потреба. Діти часто звертаються до дорослих з різноманітними запитаннями. Це свідчить про те, що дошкільник активно використовує мислення як засіб пізнання світу. Досягнення в розвитку мислення дітей залежить не просто від віку, а й від того, як організовується і спрямовується їхня діяльність.
Метою даної роботи є довести, що спеціальним навчанням можна значно підвищити рівень розвитку мисленнєвих дій, суджень, міркувань та умовиводів.
Характер міркувань залежить від складності пізнавальних завдань. Там, де ці завдання є надмірно складними, недоступними для дітей, вони міркують недосконало, суперечливо, часто помиляються. Якщо ставлять доступні завдання, для розв’язання яких є необхідні факти й узагальнення, дошкільники міркують логічно, помічають суперечності у своїх висновках, усувають їх.
Для того, щоб не зашкодити дитині, а лише допомогти, необхідно знати закономірності розвитку їх мислення на кожному віковому етапі та враховувати їх.
Дослідженням проблеми розвитку мислення дітей займались ряд дослідників, таких, як: В.Котирло, Ладивір, Подьяков, Л.А.Венгер та ін.
На сучасному етапі змінились пріоритети в освіті, дисциплінарна модель виховання та навчання змінилась на особистісно-орієнтовану. Тому зараз, як ніколи, потрібно більше вивчати особистість дитини, розвиток її пізнавальних процесів з метою розробки індивідуальної програми корекційно-розвивальної роботи з кожною дитиною. Тому проблема вивчення розвитку мислення дитини дуже актуальна у наш час.