Развитие воспроизводящей воображения у детей старшего дошкольного возраста

ВСТУП

Науковці – психологи згідно практичних досліджень стверджують, що пам’ять і уява розвиваються у дитини на четвертому році життя. Саме з пам’яттю пов’язаний такий складний психічний процес як уява. У дошкільному віці уява тимчасово замінює практичні знання.

Актуальність теми. У старшому дошкільному віці розумовий розвиток дитини сягає рівня перед понятійних узагальнень – наочно – образного відображення суттєвих ознак і відношень речей, що підводить її до наукових понять.

Уява у старшому дошкільному віці тісно пов’язана із сприйманням, але вона ще надто обмежена за своїм змістом. Протягом дошкільного дитинства вона розширюється, збагачується, сприяючи розвитку мислитель них процесів. Якщо з довгого ланцюжка процесів, які відбуваються при розвитку дитини – логічне мислення, увага, пам’ять, емоції, пізнавальна діяльність, уява – викинути уяву, не розвивати цю здатність в дитині, вона буде неповноцінною. Через те розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку треба приділяти так само багато уваги, як і всім іншим якостям.

Наукова розробка теми. Г. Сельє говорить про уяву як одну з провідних характеристик творчої особистості. Уява, на його думку, пов'язана з незалежністю мислення і му­сить поєднуватися з розумінням важливості уявлюваного. Багато відкриттів, які звичайно вважають випадковими, насправді народилися завдяки великій силі уяви, яка миттєво малює різноманітні висновки з випадкового спостереження [14,36].

Відомий філософ Л. Голосовкер вважає, що людині й людству власти­вий вищий інстинкт — культури й творчості (на відміну від низьких інстинктів — вегетативного й сексуального). Цей інстинкт здійснює свою функцію через імажинацію — уяву. Звідси й його назва — імажинативний абсолют. У цьому підхо­ді принципово розрізняються фантазія і уява. Вони не збігаються, оскільки фан­тазія не пізнає, вона не вгадує, а тільки грає, її основна діяльність — комбінування. І саме цим інколи зайвим комбінуванням вона може заважати уяві в її творчо-піз­навальному процесі. [13,37]

На межі дошкільного та молодшого шкільного віку відбувається, як зазначав учений-психолог М. Подьяков, перехід від потенційних форм психічного розвитку до активних. Саме на сьо­мому році життя дитини уява як психічна функ­ція робить значний стрибок у своєму розвитку й впливає на продуктивність навчальної праці, на формування пошуково-діяльнісного досвіду, вияв творчих здібностей.[28,69]

В. Давидов, дослідник уяви в дитячому віці, зазначає схильність ма­лого "схоплювати" ціле раніше від сприйняття його час­тин; Є. Сапогова один із механізмів формування уяви вба­чає у здатності зіставляти частини та ціле. Однією з передумов, що забезпечує взаємозв'язок дошкільного виховання та початкового навчання, є, на думку Е. Соф'янц, розвиток уяви, яка поєднує учіння і творчість дитини, а отже, сприяє успішному оволодінню школярем навчальною діяльністю.[13,37]

Знаний психолог Г.А.Урунтаєва дуже добре розкриває розвиток відтворюючої уяви дитини в своїй книзі „Дошкольная психология”.[26,168]

В книзі О.М.Дьяченко „Уява дошкільника” розкривається специфіка розвитку уяви дитини, доказується можливість формування творчої уяви і даються рекомендації для проведення занять з дітьми 3-7 років. [9,68]

Вихователі та батьки знайдуть багато корисних порад про літературну, театральну та образотворчу творчість дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в книзі відомого психолога Л.С.Виготського „Уява і творчість в дитячому віці”. „Дошкільник легко об’єднує різні представлення й некритично відноситься до комбінацій, що особливо помітно в молодшому дошкільному віці „[6,80] Ця праця доповнена спеціальною післямовою, в якій дається оцінка працям Л.С. Виготського про дитячу творчість.

Великі розділи в своїх підручниках про розвиток уяви людини помістили такі психологи як П.А.М’ясоїд, І.М.Цимбалюк.

Наукові праці та статті про витоки розвитку психіки людини в дошкільному віці вміщені в часописах „Вопросы психологи”„Педагогіка і психологія”, Дошкільне виховання”, „Дошкольное воспитание” та ін.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження в даній роботі є процес розвитку відтворюючої уяви у дітей старшого дошкільного віку.

Суб’єкт дослідження. Суб’єктом дослідження є діти – дошкільнята віком 5-6 років.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є розвиток відтворюючої уяви у дітей старшого дошкільного віку на матеріалі сприймання літературних творів.

Мета дослідження. Висвітлити питання розвитку відтворюючої уяви у дітей старшого дошкільного віку - 5-6 років.

Завдання:

- підібрати наукову і критичну літературу відповідної тематики;

- ознайомитись з періодичними виданнями по темі;

- підібрати літературні твори, на прикладі яких можна розкрити процес розвитку відтворюючої уяви у старших дошкільнят:

- скласти план написання роботи;

- скласти список використаної літератури.