Практическая психология 2

Традиційною формою роботи психолога з батьками є проведення психологічних лекторіїв. Тематичний зміст лекцій визначається як за запитом батьків, педагогів, так і з ініціативи психолога. Для батьків це теми, пов'язані з адаптацією дитини до дошкільного закладу, готовністю до школи, психосексуальним пізнанням та статевою ідентифікацією, технічними інформаційними та ігровими засобами (телебачення, відео, комп'ютер), вікові особливості спілкування дітей із батьками, новинки в психології та їх можливе використання, роль батьків у розвитку дитини тощо. Лекторії мають проходити систематично, за певним планом і бути підпорядковані певній меті і завданням.

Ще однією формою просвітницької діяльності психолога є виступи на батьківських зборах. У цьому випадку батьки почувають себе більш вільно, розкуто під час сприймання та обміну інформацією, більшою мірою готові ставити запитання, обговорювати запропоновану проблему. Теми виступів визначаються актуальними проблемами конкретної цільової групи: вікові особливості дітей, особливості даної групи, практичні рекомендації батькам з організації режимних моментів, вправ для розвитку певних психічних процесів тощо. Бажано, щоб до виступу перед батьками будо проведено дослідження з дітьми з тієї проблеми, що буде обговорюватись на зборах. Результати дослідження наводяться в узагальненому вигляді.

Індивідуальні консультації батьків можуть бути ініційовані як батьками, так і психологом або вихователем. Результатом взаємодії є задоволення «реального» запиту і надання рекомендацій корекційно - профілактичного та інформативного характеру. Специфіку психологічного консультування в умовах дошкільного закладу можна визначити в опосередкованому характері консультування, тобто спрямованому на проблеми розвитку, навчання та виховання дитини незалежно від осіб, що ініціюють психологічну допомогу.

Поряд із вербально - комунікативними засобами в психологічній просвіті застосовуються й невербальні (наочні) засоби. В умовах дошкільного закладу вони можуть бути представлені стендовою інформацією, спеціально оформленими брошурами та роздруківками текстів з порадами, розвиваючими іграми та вправами, міні - тестів та анкет. Крім того, батькам надається можливість ознайомитись із підбіркою психологічної літератури в бібліотеці.

За даними численних джерел, кількість соматично та психічно хворих дітей за останні роки катастрофічно зростає. Саме тому здоров'я дітей на сьогодні є однією із найголовніших цінностей освіти. На думку фахівців, головною метою дошкільного закладу та його структурних підрозділів є забезпечення умов психічного та фізичного здоров'я дошкільників. Психологічне здоров'я передбачає здоров'я психічне, в основі якого повноцінний психічний розвиток дитини на всіх етапах її дитинства. Відомо, що дитині для забезпечення умов здорового та повноцінного життя необхідний дорослий.

Специфіка психологічної просвіти в умовах освітнього закладу полягає в тому, що вона має одночасно і профілактичний, і власне освітній характер. В першому випадку йдеться про попередження відхилень у розвитку та поведінці дітей через інформування батьків та педагогів. Предметом інформування є причини виникнення порушень, ознаки, що свідчать про їх наявність, а також можливі наслідки в подальшому розвитку дитини. В іншому випадку йдеться про ознайомлення батьків та педагогів з різними сферами психологічних знань, які сприяють самопізнанню, пізнанню навколишнього, у тому числі і людських взаємин.

Психолог дошкільного освітнього закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з батьками, обов'язково має акцентувати їхню увагу на важливості врахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини загалом та майбутню навчальну успішність зокрема. Крім того, психолог не може обійти увагою питання важливості спілкування дитини з близькими дорослими. Адже провідними вітчизняними та зарубіжними вченими переконливо доведено, що саме спілкування дитини дошкільного віку з дорослими справляє вирішальний вплив на її психічний розвиток, зокрема на саму сферу спілкування, оволодіння дитиною мовленням, на розвиток її свідомості і самосвідомості, на формування дружніх стосунків не лише з дорослими, але й однолітками. Дефіцит спілкування з дорослим на ранніх етапах розвитку дитини негативно позначається не лише на її розумовому розвитку, але й на розвитку її особистості загалом. Відсутність уваги батьків, ігнорування потреби дитини у спілкуванні можуть призвести до її невротизації, виникнення психічних та психосоматичних захворювань, глибоких особистісних порушень [7].

В наш час, як свідчать спостереження, молоді батьки мало уваги приділяють налагодженню повноцінного спілкування і такого, що за своєю тривалістю та змістом задовольняє потребу дитини у ньому. Саме на те, як має організовуватись спілкування, щоб воно дійсно сприяло психічному розвитку дитини дошкільного віку та задовольняло її потреби в ньому, і має бути спрямована психопрофілактична та просвітницька діяльність психолога.

Як свідчить практика, найчастіше змістом просвітницької діяльності, окрім названого вище, можуть бути питання, що стосуються: неправильних поглядів батьків на трудове та моральне виховання дітей - дошкільників, їхню підготовку до школи, формування їхньої пізнавальної активності, адекватної самооцінки. Завдання психологічної просвіти батьків дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб надати їм конкретні поради щодо розвитку дітей з урахуванням закономірностей цього віку. А тому можна стверджувати, що психологічна профілактика та психологічна просвіта в діяльності практичного психолога дошкільного закладу тісно пов'язані та практично їх майже неможливо розмежувати.