Основы психологии 22

1. Загальна характеристика психічного та особистісного розвитку підлітка. Соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність, криза підліткового віку

У підлітковому віці відбуваються кардинальні зміни організму дитини на шляху до біологічної зрілості. Ці зміни зумовлюються насамперед статевим дозріванням. Статеве дозрівання впливає на появу почуття власної дорослості, появу інтересу до представників протилежної статі, пробудження нових романтичних почуттів і переживань.

Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення та ін.) породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими. Інтенсивний статевий розвиток зумовлює виникнення статевого потягу і пов'язані з ним переживання й інтереси.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвiдомостi. Самосвідомість підлітка характеризується передусiм почуттям дорослості.Підліток намагається зайняти мiсце дорослого в системі реальних стосункiв мiж людьми.

Пiдлiток вимагає визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоч для цього i відсутні реальні передумови – i фізичні, i інтелектуальні, i соціальні. Лише в спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємостосунки з дорослими (та i однолітками також) відповідали б претензіям i потребам підлітків.

Соціальна ситуація розвитку в підлітковий період має принципові відмінності від ситуацій розвитку в дитинстві. Тепер уже інакше розставляються акценти між сім'єю, однолітками і школою. Головне місце серед мотивів позитивного ставлення до школи займає мотив спілкування з однолітками. Ці взаємини стають основою внутрішнього інтересу підлітка. Інші мотиви розташовуються так: якість викладання предмету, прихильність до своєї школи. Відбувається подальша соціалізація "Я" особистості: усвідомлення своїх прав і обов'язків, прагнення завоювати статус дорослого. Підліток залучається до життя дорослих, вступає в різні громадські організації.

Провідний вид діяльності - інтимно-особистісне спілкування.

Основні новоутворення: почуття дорослості, потреба в самореалізації та суспільному визнанні, прагнення до самоствердження, самосвідомість набуває морального характеру, вміння підпорядковуватись нормам колективного життя.

Основні протиріччя:прагнення бути дорослим і, разом з тим, відсутність соціального досвіду; відмінності між фізичною і соціальною зрілістю підлітка.

2. Загальні вимоги до особистості консультанта. Етичний кодекс психолога

Метою психологічного консультування є допомога клієнтові у дослідженні власної особистості, у розумінні своїх стосунків з оточуючим світом, оцінці своїх проблем та в пошуку альтернативних варіантів їх подолання.

На ефективність процесу психологічного консультування та психокорекції величезний вплив мають індивідуальні особистісні характеристики психолога-консультанта. Адже власні риси, свідомі та несвідомі мотиви та емоції можуть значно змінювати консультативний процес.

Вимоги, що висуваються до особистості консультанта забезпечують толерантне та емпатійне ставлення до проблем та страждань клієнтів, що потребують допомоги. Основне завдання консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові у виявленні його внутрішніх проблем і в усуненні їх.

Особливо шкідливими, для консультанта рисами вважаються: авторитарність, пасивність і залежність, замкнутість, схильність використовувати клієнтів для задоволення своїх потреб, невміння бути терпимим до різних спонукань клієнтів, невротичну настанову у ставленні до грошей.

Найважливіші рольові функції консультанта:

побудова стосунків із клієнтом на взаєморозумінні;

виявлення альтернатив саморозуміння і способів діяльності клієнтів;

безпосереднє "входження" у життєві обставини клієнтів і їхні стосунки з людьми;

створення навколо клієнтів здорового психологічного клімату;

постійне удосконалювання процесу консультування.

Система загальних, професійних і морально-етичних вимог, що пред'яв­ляються до психологічного консультування і до практичної роботи психолога, відображена в існуючих кодексах професійної етики практичних психологів, основний зміст яких зводиться до наступного:

1. Діяльність психолога характеризується його особливою відповідаль­ніс­тю перед клієнтом за ті рекомендації, які він йому пропонує. Діяльність пси­холога направлена на досягнення виключно гуманних цілей. Свою роботу він будує на основі безумовної пошани гідності, недотор­канності особи клієнта.

2. У роботі з клієнтами психолог керується принципами чесності і відверто­с­ті (щирості). Разом з тим він повинен бути обачний в порадах і рекоменда­ціях.

3. Психолог має право надавати лише такі послуги клієнтам, для яких він має необхідну освіту, кваліфікацію, знання і уміння. У своїй роботі психолог повинен застосовувати тільки апробовані методики, які відповідають сучасним загальнонауковим стандартам.

4. Психолог не має права розголошувати або передавати третім особам дані про своїх клієнтів або про результати консультування. Психолог не має права передавати некомпетентним особам методи психологічної роботи з клієн­тами.