Комплексный социально-психологический тренинг 1

1. Співвідношення понять „групова терапія”, „групова психокорекція”, „груповий тренінг”. Специфічні риси і основні парадигми тренінгу.

Групова психотерапія - психотерапевтичний метод, який цілеспрямовано використовує групову динаміку в лікувальних цілях. Групова динаміка - сукупність взаємовідносин і взаємодій, що виникають між членами групи, включаючи групового психотерапевта. ГП розглядає клієнта в соціально-психологічному плані, в контексті його взаємин і взаємодій з іншими людьми, фокусуючись при цьому не тільки на індивідуальній проблематиці людини, а й на сукупності її реальних взаємин з оточуючим світом. Група виступає моделлю реального світу, де її учасники проявляють ті ж емоційні реакції, моделі поведінки, конфлікти, відносини, установки, що і в житті.

Групова психокорекція - це цілеспрямоване використання групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючиіпсихолога,вкорекційнихцілях.

Психокорекційна група - це штучно створена мала група, об'єднана цілями міжособистісного дослідження, особистісного навчання, саморозкриття. Це взаємодія «тут» і «тепер», при якій учасники вивчають, які відбуваються з ними процеси міжособистісної взаємодії в даний момент і в даному місці.

Психологічний тренінг — це форма активного навчання, яка дозволяє людині самоформувати навички й уміння в побудові продуктивних психологічних та соціальних міжособистісних відносин, аналізувати соціально-психологічні ситуації зі своєї точки зору і позиції партнера, розвивати в собі здібності пізнання і розуміння себе й інших у процесі спілкування.

Тренінг - це метод активного групового навчання, спрямований на розвиток знань, умінь, навичок та соціальних установок.

Специфічними рисами тренінгу є:

-Дотримання певних принципів групової роботи;-Спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи в саморозвитку, що ініціюється не лише ведучим, а й власне учасниками;-Наявність постійної групи (від 7 до 15 осіб), які періодично зустрічаються чи працюють без перерви протягом декількох днів;-Певна просторова організація (найчастіше робота в одному і тому ж приміщенні, коли учасники більшу частину часу сидять у колі);

-Акцент на взаємовідносинах між учасниками групи, що розвиваються і аналізуються в ситуації «тут і зараз»;

-Застосування активних методів групової роботи;

-Вербалізована рефлексія з приводу власних почуттів і того, що відбувається в групі;

-Атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Основні парадигми тренінгу:

Тренінг як своєрідна форма дресури, при якій жорсткими маніпулятивними прийомами за допомогою позитивного підкріплення формуються потрібні патерни поведінки, а за допомогою негативного підкріплення "стираються" шкідливі, непотрібні, на думку ведучого

Тренінг як тренування, в результаті якого відбувається формування і відпрацювання умінь і навичок ефективної поведінки.

Тренінг як форма активного навчання, метою якого є насамперед передача психологічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок.

Тренінг як метод створення умов для саморозвитку учасників і самостійного пошуку ними способів вирішення власних психологічних проблем.

2. Тренінг як форма навчання дорослих. Основні відмінності тренінгу від традиційних форм навчання.

Тренінг — це багатофунк¬ціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноме¬нів людини, групи або організації з метою гармонізації профе¬сійного та особистісного буття людини. Якщо основна мета тренінгу — навчити конкретних навичок і вмінь, він стає частиною процесу навчання або професійної адаптації. Тренінг дає учасникам змо¬гу не лише почути думку викладача чи подивитися на таблиці та схеми, а й практично застосувати отримані знання, перетво¬ривши їх на вміння. Тому тренінгова форма роботи все ширше застосовується в сучасних системах навчання, а особливо на¬вчання та перепідготовки дорослих.

Тренінгова форма навчання має такі переваги:

• активність групи;

• підвищення рівня мотивації;

• практична перевірка та закріплення отриманих знань.

Недоліки тренінгу:

•ця форма непридатна для подання великого обсягу суто теоретичного матеріалу (формул, історичних відомостей тощо);

•має бути відносно невелика група;

•теоретична підготовка членів групи має бути однакова;

•потрібна більша майстерність викладача, оскільки слуха¬чі можуть по-різному усвідомлювати тренінгові вправи.

У сучасних навчальних закладах склалася практика поєднання традиційних форм навчання (лекцій, семінарів) і тренін- гової роботи. Прикладом цього може бути описаний у цьому посібнику тренінг, призначений для вивчення психічних про¬цесів.