Право общей собственности

Вступ

Досить часто буває, що одне й те саме майно може належати на праві власності декільком особам (співвласникам). В цьому разі, виникає право спільної власності як право двох або більше осіб за спільною згодою володіти, користуватися та розпоряджатися належним їм майном, що становить єдине ціле.

Розрізняють такі види права спільної власності: право спільної часткової власності та право спільної сумісної власності.

Особливу роль під час визначення частки в майні відіграє також і покращення спільного майна, які здійснив один із співвласників. Наприклад, якщо співвласник власним коштом та за згодою всіх співвласників здійснив поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, то він має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності. Якщо ж ці поліпшення можна відокремити, то вони є власністю того із співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Від виділення слід відмежовувати поділ спільного майна, тобто проведений за згодою усіх співвласників розподіл спільного майна в натурі між усіма співвласниками. При поділі, на відміну від виділення, відносини спільної власності припиняються.

Право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і її не може бути виділено в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (ст. 365 ЦК).

Право спільної сумісної власності є правом двох або більше осіб разом за спільною згодою володіти, користуватись та розпоряджатись єдиним майном, що належить їм на праві власності, частки якого попередньо не визначено. Право спільної сумісної власності виникає лише у разі, якщо це прямо передбачено в законі.

На сьогодні законодавець відзначає дві підстави виникнення права спільної сумісної власності:

Особливості правового режиму майна подружжя за час шлюбу додатково регулюють ст.ст. 60—74 СК України. ".

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що його вчинено за згодою всіх співвласників.

На сьогоднішній день, актуальність обраної теми полягає в тому, що право слільної власності досить спеціфічна і тому потребує глибокого і досконалого вивчення. Підстави виникнення права спільної власності має певні особливості щодо умов укладання, виконання, визначення прав та обовязків і правових наслідків невиконання.

Право спільної власності виникає при множинності суб'єктів права власності. Згідно зі ст.355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Потрібно розрізняти правовий зв'язок, який є між особами — суб'єктами права власності і майном, яке є об'єктом права власності. В цьому випадку єдиний суб'єкт права власності відсутній.

У юридичній літературі значний внесок у дослідження проблеми вивчення характеристики виникнення державної власності зробили: С.І,Пересунько, С.М.Братусь, В.М.Єрмоленко, І.І.Каракаша, В.І.Андрєйцев, Б.Н.Чичерін, А.М.Шевченко.

Метою даної роботи є: детальне опрацювання визначення значення, видів права спільної власності, виявлення їх основних характеристик і співвідношення, також виявлення прогалин у правовому регулюванні відносин права спільної власності та розробка пропозицій щодо його вдосконалення.

Об’єктом дослідження є визначення права спільної власності, його видів та прогалин у даній сфері відносин.

Предметом дослідження є правове забезпечення відносин права спільної власності, що виникають внаслідок набуття права спільної власності.

Завдання дослідження:

- дати характеристику значенню права спільної власності;

- проаналізувати види права спільної власності;

- розкрити зміст поняття і видів права спільної власності;

Структура роботи: робота складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаних нормативно-правових актів та літератури. Основний зміст роботи викладено на сторінках. Список використаних джерел становить 10 найменувань.