Правовое регулирование усыновления в Украине

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним із найважливіших завдань держави є обов’язок створювати належні умови для охорони та розвитку дитинства, гарантувати та забезпечувати реалізацію прав дитини. Стаття 52 Конституції України проголошує, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. У цьому процесі важливу роль відіграють органи державної влади, які ведуть облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, облік осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснюють інформування останніх про дітей, що потребують влаштування у сім’ї усиновлювачів. На ці та інші органи законом покладені також функції з контролю та нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей.

Складність організаційно-правового забезпечення усиновлення в Україні полягає в тому, що велика кількість нормативно-правових актів, які визначають систему та повноваження органів у сфері усиновлення, не дають уявлення про чітку систему ієрархії цих органів та не визначають можливі форми контрольно-наглядової діяльності у сфері усиновлення. Проблеми усиновлення аналізуються у працях багатьох українських та зарубіжних вчених, які вносять пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства. Однак, на жаль, кількість правопорушень, які вчиняються як на етапі проходження процедури усиновлення, так і після того, як дитина влаштована в сім’ю усиновителів, залишається значною.

У зв’язку з цим виникає потреба у проведенні комплексних наукових досліджень організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.

Так, правовому регулюванню усиновлення присвячені праці таких науковців, як Г.І. Абраменко, Г.І. Вершиніної, О.О. Грабовської, Л.М. Зілковської, О.І. Карпенко, О.Ю. Князєвої, Л.А. Князької, Н.В. Лєтової, О.Ю. Ситкової та інших. Не можна обійти увагою та не спиратися на праці класиків теорії права: С.С. Алексєєва, В.В. Копейчикова, М.М. Коркунова, Л.А. Савченко, Г.Ф. Шершеневича, та інших.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.

Предметом дослідження є організаційно-правове регулювання усиновлення в Україні.

Мета курсової роботи полягає у тому, щоб на основі вивчених наукових праць, міжнародного досвіду та чинного законодавства дослідити організаційно-правове регулювання усиновлення в Україні.

Відповідно до зазначеної мети ми вирішували такі завдання:

дослідити поняття, суб’єкти, та умови здійснення усиновлення;

розглянути правове регулювання усиновлення в Україні;

визначити правові аспекти міжнародного усиновлення та усиновлення іноземними громадянами українських дітей.

Методи дослідження. При вирішенні завдань для реалізації поставленої мети в курсовій роботі використано комплекс загальних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів наукового пізнання з урахуванням особливостей проблем, що спостерігаються у сфері організаційно-правового регулювання усиновлення в Україні.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.