Вступ

Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 50 та ст. 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди і зобов’язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Злочини та інші правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних об‘єктів, пов‘язаних з історико-культурною спадщиною.

Розвиток науково-технічного прогресу та, як наслідок, посилення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище призвели до зміни спрямовання та якісного прояву злочинів проти довкілля. Проблема зайшла вже так далеко, що порушення кримінального закону передбаченого у Розділі VIII «Злочини проти довкілля», сприймається суспільством як норма, причому рівень свідомості багатьох законослухняних громадян є таким, що вони байдуже ставляться до скоєння злочинів в цій сфері.

Особливості правозастосовної практики у сфері охорони природного середовища значною мірою обумовлені оцінкою злочинів проти довкілля, як таких, що не становлять великої суспільної небезпеки, а тому не приділяється належної уваги протидії екологічній злочинності на державному рівні.

Удосконалення механізму реалізації кримінальної відповідальності за посягання на навколишнє природне середовище — один з найважливіших напрямів реформи кримінального законодавства, застосування норм якого повинно відіграти значну роль у боротьбі з екологічними правопорушеннями.

Наукова новизна роботи полягає у спробі цілісно дослідити проблему злочинів проти довкілля. Оскільки своєчасне викриття злочинів, що пов‘язані з забрудненням природного середовища являють собою надзвичайну небезпеку екосистемам та безпосередньому здоров‘ю людей, а тому є реальною загрозою для суспільства в цілому.

Роботу присвячено актуальним проблемам кримінологічної характеристики та запобігання злочинам проти довкілля в Україні. Дослідженню, стану і особливості кримінально-правової охорони довкілля в Україні. Розкриття загальних понять незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом та його ознак, стан та тенденції, порівняльний аналіз кримінологічних показників в Україні в цілому, проблеми латентності злочинності.

Об‘єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв‘язку із вчиненням злочинів проти довкілля в Україні.

Предмет дослідження становить поняття незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом та його характерні ознаки.

Метою роботи є комплексне дослідження злочинів проти довкілля та більш детальне визначення кримінально-правової характеристики незаконного заняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

1. Визначити загальну характеристику, поняття і види злочинів проти довкілля;

2. Дослідити статистично-аналітичні дані стану злочинності щодо незаконного заняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом;

3. Розглянути та дослідити юридичний склад злочину передбачений статтею 249 КК України «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» в редакції 2001 року;

4. Екскурс в історію – дослідити юридичний склад злочину передбачений статтею 162 КК України «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» в редакції 1960 року;

5. Визначити та проаналізувати значення запроваджених змін КК України щодо зазначених статей (162-1960 р. та 249-2001 р.);

6. Особливості кваліфікації злочинів передбаченого ст. 249 КК України.

Теоретичне значення дослідження. Визначення загальних та особливих характеристик цього виду злочину, особливостей порушення кримінальних справ, їх вчинення та розкриття. Особливості кваліфікації та судової практики.

Нормативною основою роботи є Конституція і закони України, акти Президента, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, які регулюють природоохоронні відносини в Україні.

Для підготовки цієї роботи було використано широку джерельну базу з цих проблем, враховано здобутки вітчизняної літератури, що дало змогу повніше освітлити обрану тематику. Дослідження теми курсової роботи виконувалось з використанням методів наукових досліджень, загального та історичного пізнання, аналітично-статистичного дослідження, узагальнення досвіду судово-слідчої практики та діалектичного методу.

Матеріали і висновки курсової роботи можуть бути використані у юридичній практиці.