План

1. Історичний екскурс
2. Регулювання проблеми смертної кари в міжнародному праві
2.1. Міжнародно-правова доктрина інституту смертної кари
3. Смертна кара як вид покарання за старим Кримінальним Кодексом України
3.1. Поняття та цілі покарання
3.2. Кримінальне законодавство суперечить Конституції України
3.3. Аспекти відміни смертної кари.
4. Аналіз суспільних позицій в Україні
4.1. Довічне ув’язнення як альтернатива смертній карі

1. Історичний екскурс

На сьогоднішній день газети, радіо, телебачення знову та знову повідомляють про грабіж, насильство та вбивство. Слова «мафія», «кілер», «терор» увійшли в побут. Від «вишуканої» жорстокості маніяків холоне кров у жилах…

То ж все таки давайте озирнемося назад в минуле. В ті далекі часи, де за найжорстокіші злочини проти людства, проти Батьківщини застосовувалася найвища міра покарання – смертна кара. В той період, коли людина поважала закон і боялася смерті.

Самою жорстокою мірою покарання на всі часи була смертна кара. Перші свідчення про кару появилися разом з першими державами. І по сьогоднішній день в більшості країнах світу продовжують засуджувати злочинців до смертної кари. Людство придумало безліч способів умертвіння. І смертна кара стоїть в цьому списку на передовому місці. Держава бере на себе право лишати людину життя. І способи, якими вона користується, як правило, являються історично обумовленими і законно прийнятими. Особливого різноманіття в питанні смертної кари як державного покарання не так вже і багато. Я зупинюся лише на основних.

Розп’яття застосовувалося в Древньому Римі і, як правило, тільки для рабів. Якщо смертний вирок давали поважним особам, то їх або таємно душили, або давали можливість вчинити самогубство. Процедура розп’яття заключалася в тому, що людину прибивали гвіздками за руки і ноги і залишали помирати на хресті. Вмирали розп’яті, як правило від обезводнення організму. Перед розп’яттям людині перебивали гомілки, щоб вона не могла впиратися ногами і мати можливість дихати. Людина просто душила себе своєю власною вагою.

Втоплення було масовим видом покарання під час Французької революції. Більшовики активно використовували цей вид покарання в 1918 році, проводячи політику терору в Криму.

Повішення. Цим способом в світі карали практично завжди. Сучасна технологія даного способу покарання була розроблена в 1949 – 1953 роках Королівською комісією по смертним покаранням в Великобританії. До речі, в Англії і по сьогоднішній день приговорених до вищої міри покарання вішають. Засуджених вішають на мотузці, яка закручена навколо шиї. Смерть наступає в результаті передавлення мотузкою дихальних шляхів і пошкодження спинного мозку. В різні часи від цього покарання вмерли вмерло багато відомих людей: англійський письменник Кід, брат Леніна – Олександр Ульянов, секретар комуністичної партії Чехословаччини Рудольф Сланський. Своєрідний рекорд по кількості повішених був встановлений в ЮАР. Там за період з 1985 по 1988 роки було повішено 537 людей.

Обезголовлення зараз як вид смертного покарання існує тільки в Саудівській Аравії. Рубали голови засудженим завжди. Так, наприклад, в Древньому Римі, Османській імперії, в середньовічній Європі рубали мечами, в Росії – до реформи Петра І – сокирою. Покарання були дуже кровавими. Часто недосвідченому катові доводилося вдарити три – чотири рази, щоб відсікти голову засудженому. Справа пішла значно легше, коли в 1789 році лікар Жозеф Гільйотен винайшов свій апарат для відсічення голови – гільйотину. З тих пір, аж до 9 жовтня 1981 року, коли у Франції була відмінена смертна кара, карали тільки на гільйотині.

Смерть на електричному стільці засудженим подарував винахідник Томас Едісон, який винайшов телеграф та телефон. Перший такій стілець був складений в 1891 році. Технологія проведення покарання доволі жорстока: засудженого прив’язують до крісла, мокрі електроди кріплять на голову і ногу і включають рубильник (2000V). Смерть наступала в результаті зупинки серця і паралічу дихальних шляхів. Самому старому діючому і сьогодні в США електричному стільцю вже 76 років і струм в ньому подається до 1300 вольт. Людству завжди було цікаво, що відчуває жертва під час покарання. І, судячи з історичного досвіду, завжди знаходились цікаві, які бажали гострих відчуттів. З такими видами як колесування або спалення на вогні знайомитися, що правда, не поспішали. А ось досліди по само задушенню проводились. Візьмемо для прикладу відомого французького лікаря Ніколаса Міновіци, який поставив цей дослід на собі. Лікар провисів 25 секунд, після чого поділився зі світом своїми враженнями: «Як тільки ноги відірвалися від опори, повіки мої судорожно зжалися. Дихальні шляхи були настільки перекриті, що я не міг зробити ні вдоху, ні видоху. У вухах проходив якийсь свист. Потім нічого не пам’ятаю»… Таким чином вчені та лікарі намагалися зрозуміти суть смертного вироку: який страх та муки відчували злочинці, засуджені на смерть?

Як відомо, законодавство епохи Петра І рахується самим жорстоким за всю історію Росії. Сам Петро І відсікав голови бунтарям. Дочка Петра І імператриця Єлизавета була більш гуманною та побожною. Ревно молилась і дала обіцянку перед Богом: якщо зійде на престол, нікого не позбавить життя. В 1744 році вона видала указ, який зупиняв застосування смертної кари. Мораторій затягнувся на 88 років, за які покарані були лише Пугачов, Мірович, два учасника московського бунту і п’ятеро декабристів. Після покарання Пугачова Сенат постановив знищення всіх знарядь покарання і допитів за винятком батуга. Лише в 1832 році покарання обновилось, але лише за важкі державні злочини, 12 березня 1917 році Тимчасова влада видала постанову про відміну смертної кари. В радянські часи смертна кара відмінялася тричі: в 1917, 1920 та 1947 роках. Але це було швидше виключення з правил. Покарання відмінялись на короткий час, а ось вводились на довгі роки. Кримінальний кодекс 1926 року містив 46 складів злочинів: 14 складів контрреволюціонні злочини, 10 – особливо небезпечні злочини проти порядку управління та 22 – військових. Із традиційно кримінальних діянь смертна кара передбачалась за навмисне вбивство, скоєне військовими(ст.136, ч.2). Смертна кара застосовувалася головним чином для захисту радянського режиму.В Основах кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1960 року число складів з санкцією вищої міри покарання в порівнянні з попереднім кодексом дещо зменшилось, лишилося 30.

Самим поширеним способом покарання було відсічення голови(за богохульство – з попереднім протиканням язика). Розбійників зазвичай вішали. Фальшивомонетникам заливали горло розтопленим металом. В 17 столітті жінок за вбивство чоловіка засипали землею по горло. Садіння на кіл та списи, четвертування назначав Петро І за осудження його політики і участь в бунтах. Ніколи в Росії не застосовувалося втоплення, щоб не лишати засудженого права на поховання та відповідні обряди. Навіть самі сурові судді рахували, що кінцева розплата за земні гріхи злочинців чекає на суді Божому. Тому смертники мали право на тимчасове знаходження в «покаянній домівці» і на сповідь. Права на християнські обряди лишалися тільки єретики та «чародії»: їх спалювали на вогнищі. Радянська влада способом покарання злочинців вибрала розстріл. Хоча і тут були свої виключення, наприклад, лагерні покарання. Знаряддям покарання в Соловецькому лагері особливого призначення була довга і крута драбина в 365 сходів, яка вела на Секірену гору. Винного засудженого прив’язували до деревини і скидали зі сходів. Вниз скачувалося вже мертве тіло.

Помилкою було б не згадати відому нам приказку: «Зуб за зуб; око за око; смерть за смерть». Той, хто посягає на здоров’я та життя іншого, має зазнати відповідної кари. Упродовж тривалого історичного часу ніхто не ставив під сумнів правомірність таких покарань. Взагалі первісні звичаї не відрізнялися гуманністю. Був період людоїдства, коли з’їдали не лише полонених, а й старих батьків, що стали тягарем для дітей.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 49

Бесплатная работа

Закрыть

Смертная казнь

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.