Сущность и виды административно-процессуальных правоотношений

ВСТУП

Актуальність теми. В Україні проголошено курс на будівництво демократичної, соціальної, правової держави. В усіх демократичних державах світу одним із атрибутів демократії є розвинуте адміністративно-процесуальне законодавство, яке дозволяє їх громадянам надійно і активно реалізувати свої права і свободи, а також ефективно використовувати різні адміністративно-процесуальні форми їх захисту. Забезпечення захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від протиправних посягань, особливо з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування є одним із пріоритетних напрямів діяльності будь-якої демократичної, правової держави. Традиційно, у європейських країнах одним із головних інструментів, за допомогою якого така діяльність успішно впроваджується в життя є адміністративна юстиція. При цьому під адміністративною юстицією розуміють гарантований державою та закріплений чинним національним законодавством спеціально-правовий спосіб захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від неправомірних дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб), який полягає в судовому розгляді та вирішенні публічно-правових спорів судами загальної юрисдикції.

Увага до адміністративної юстиції в країнах із традиційно високим рівнем її правового регулювання настільки висока, що навіть за формальними ознаками вона суперничає з юстицією конституційною. Національний інститут адміністративної юстиції знайшов своє законодавче відображення перш за все в ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Закріпивши вищенаведене конституційне положення ще у далекому 1996 році законодавець прийняв вагомі кроки до становлення в Україні інституту адміністративної юстиції, чим, безумовно, підвищив можливості судового захисту фізичних та юридичних осіб від протиправних і незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Загальні та окремі питання адміністративно-процесуальних правовідносин досліджували такі правники як В. Б. Аверянов, В. К. Колпаков, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, А. Т. Комзюк, О. Д. Тихомиров та інші. Однак, попре значну увагу дослідників до означеної проблематики, ряд теоретичних аспектів адміністративно-правових відносин, зокрема їх сутність та структура, все ще потребують наукового доопрацювання та уточнення. Адже адміністративне процесуальне право відносно молода галузь права, ключовим моментому формуванні якої стало прийняття у 2005 році Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Адміністративні процесуальні правовідносини є однією з основних правових категорій адміністративного процесуального права, завдяки яким здійснюється адміністративне судочинство, стає можливим реалізація адміністративного процесу, розгляд та вирішення публічно-правових спорів. Саме через адміністративні процесуальні правовідносини й реалізуються права та обов’язки учасників адміністративної справи та адміністративного суду.

Об’єкт дослідження – адміністративно-процесуальні правовідносини.

Предмет дослідження – зміст і види адміністративно-процесуальних правовідносин.

Мета дослідження: дослідити сутність і структуру адміністративно-процесуальних правовідносин.

Завдання дослідження:

1. Дати визначення поняттю адміністративно-процесуальних відносин.

2. Визначити ознаки і властивості адміністративно-процесуальних відносин.

3. Розглянути структуру адміністративно-процесуальних правовідносин.

4. Охарактеризувати види адміністративно-процесуальних відносин.

Курсова складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.