ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Право приватної власності є одним з інститутів приватного права, яке охоплює собою сукупність правових норм, що регулюють та закріплюють право людини на володіння, користування та розпоряджання належним їй майном, іншими матеріальними благами, результатами інтелектуальної діяльності. Як бачимо, право приватної власності складається з трьох основних чинників: правомірне володіння, користування та розпоряджання власністю. Тільки за наявності всіх цих складників суб’єкт можна вважати власником. На жаль, існуюче законодавство не дає визначення цим правовим чинникам, але коротко їх можна охарактеризувати так:

Володіння - це юридична здатність мати у фактичній і господарській власності певну річ.

Користування - це юридична можливість отримувати з речі користь.

Розпорядження - це здатність господаря визначати фактичну та правову долю свого майна.

Тільки наявність та здатність використовувати ці три чинники робить власника власником.

Конституція України передбачає дві категорії власності: державну (комунальну) та приватну. Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт цивільного права, причому ст. 13 Конституції України встановлює рівність всіх суб’єктів права власності перед законом. Мається на увазі рівність прав суб’єктів у здійсненні та захисті права власності.

У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. та Цивільний кодекс України ( Книга третя "Право власності та інші речові права", Розділ I "Право власності", Глава 23 "Загальні положення про право власності").

Метою даного дослідження є створення на базі вітчизняного досвіду, теоретико-методологічної концепції правового регулювання і здійснення визначення права приватної власності в Україні.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі питання:

- проаналізувати існуючі в науковий літературі погляди щодо сутності приватної власності, на підставі досліджень та на основі чинного законодавства;

- визначити зміст і здійснення права приватної власності;

- встановити суб’єкти і об’єкти приватної власності.

Об’єктом дослідження курсової роботи є регулювання правового статусу приватної власності на Україні та аналіз природи і перспектив формування права приватної власності.

Предметом дослідження є зміст і здійснення права приватної власності та його об’єкти і суб’єкти.

Наукова новизна. В курсовій роботі комплексно досліджується питання права приватної власності. В результаті роботи над темою зроблені ряд узагальнень, висновків та пропозицій, які відзначаються певною новизною і дають підстави сформулювати положення.

Методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: діалектико-матеріалістичний, системний, соціологічний, історичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, статистичний, прогнозування. Застосування цих методів дослідження дало можливість всебічно розглянути питання прав приватної власності.

Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.