ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичне питання. Адміністративний арешт активів платників податків

2. Ситуаційне завдання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аналіз інших обставини до застосування арешту активів свідчить про те, що вони зумовлюються невиконанням зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин тих обов’язків, порушення яких вказує лише на можливість існування податкової заборгованості. Виходячи з цього, арешт активів платника податків має різноплановий забезпечувальний характер, що проявляється у його застосуванні для забезпечення як попередження, так і погашення податкової заборгованості.

Адже викликає сумнів необхідність накладення арешту на активи платника податків з якоюсь іншою метою, ніж для забезпечення за рахунок цього можливості погасити податковий борг. Різниця може бути лише в тому, що деякі обставини до його застосування свідчать про наявність несплаченої суми податкового боргу, а інші лише передбачають її існування.

Крім цього, аналіз обставин до застосування арешту активів наводить на думку, що вони встановлюють не лише підстави його застосування, а ще й визначають зобов’язаних осіб, на активи яких може бути накладений арешт. Наприклад, можна виокремити таких суб’єктів, на активи яких може накладатись арешт: платник податків, що порушив правила відчуження активів, які перебувають у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг і виїжджає за кордон; платник податків, який має податковий борг та якого визнано неплатоспроможним за зобов’язаннями іншими, ніж податкові; платник податків, що має податковий борг і здій- снює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам тощо. Отже, застосування арешту активів є можливим лише при наявності певних обставин.

Останні зумовлюють обмежений склад осіб, на активи яких може на- кладатись арешт, оскільки вказують особливі юридичні факти, з якими пов’язується застосування арешту активів.

Відповідно до податкового кодексу арешт активів може бути повним або умовним [3].

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення [3].

В. В. Кириченко вважає, що арешт активів виконує превентивну та припиняючу функції. Так, накладення арешту на активи платника податків дозволяє за рахунок цього попередити виникнення або забезпечити погашення вже існуючої податкової заборгованості [5, c.12].

В останньому випадку відбувається припинення триваючого порушення податкового законодавства, яке полягає у наявності непогашеної суми податкового боргу.

Застосування цього заходу має також превентивний ефект щодо здійснення як особою, на активи якої накладено арешт, так й іншими зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин прострочення сплати податків і зборів або порушення обов’язків, які можуть призвести до виникнення податкового боргу.

Порядок застосування адміністративного арешту активів

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 Податкового кодексу України, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження [3].

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт актиів може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням [4, c.55].

Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника контролюючого органу (його заступника), на території якого здійснено таке затримання, з обов'язковим врученням примірника протоколу.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Налоговое право 2

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.