План

1. Основна характеристика права зовнішніх відносин

2. Джерела права зовнішніх відносин

3. Органи зовнішніх відносин

4. Основна характеристика дипломатичного права

5. Поняття дипломатичного представництва та класифікація

6. Дипломатичні привілеї та імунітети

7. Основна характеристика консульського права

8. Поняття види функції консульств

9. Право спеціальних місій

10. Поняття, види державної території

11. Основна характеристика морського права

12. Основна характеристика повітряного права

13. Основна характеристика космічного права 

12. Основна характеристика повітряного права

Міжнародне повітряне право - це галузь міжнародного права, яка охоплює систему норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права з приводу використання повітряного простору з метою здійснення міжнародних повітряних сполучень і гарантування їх безпеки.

Сфера дії у просторі цієї галузі права зумовлена фізичними властивостями атмосфери як середовища, в якому можливі польоти штучних об'єктів з використанням їх аеродинамічних властивостей. Постійна практика польотів таких об'єктів та супутників на навколоземній орбіті призвела до появи міжнародно-правової звичаєвої норми, згідно з якою держави визнали межу між повітряним і космічним простором 100-110 км над рівнем моря.

Таким чином, сфера дії міжнародного повітряного права обмежена простором, який має юридичний статус повітряного простору. Відповідно, простір, який знаходиться над сухопутною і водною територією держав, включаючи їхнє територіальне море, є невід'ємною частиною території держав. У межах названого повітряного простору держави здійснюють виключний і повний суверенітет з урахуванням їхніх міжнародних зобов'язань стосовно міжнародної аеронавігації.

норми міжнародного повітряного права регулюють відносини держав з приводу здійснення їх повітряними суднами міжнародних польотів, під якими необхідно розуміти польоти через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави.

З позиції права сфера дії міжнародного права охоплює два рівні:

1) правове регулювання міжнародних польотів у повітряному просторі певних держав;

2) правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі.

Основними джерелами міжнародного повітряного права є міжнародний договір і міжнародний звичай.

Серед багатосторонніх договорів міжнародного повітряного права необхідно виокремити такі:

* Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшавська) 1929 р.

* Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька) 1944 р.

* Конвенція про визнання прав на повітряне судно (Женевська) 1948 р.

* Конвенція про шкоду, завдану іноземним повітряним судном третім особам на поверхні (Римська) 1952 р.

* Конвенція про злочини і деякі інші акти на борту повітряного судна (Токійська) 1963 р.

* Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаазька) 1970 р.

* Конвенція про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації (Монреальська) 1971 р.

* Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію (Монреальський протокол) 1988 р.


13. Основна характеристика космічного права

Міжнародне космічне право - це нова галузь міжнародного права. Як поняття, вона являє собою сукупність міжнародних принципів і норм, що встановлюють правовий регіон космічного простору, включаючи небесні тіла, і регулюють права й обов'язки суб'єктів міжнародного права у процесі космічної діяльності.

Ще в грудні 1958 р. у Резолюції Генеральної асамблеї ООН підкреслювалися як спільна зацікавленість людства в космічному просторі, так і необхідність обговорення в ООН правових проблем, які можуть виникнути при здійсненні програми дослідження космічного простору. Одночасно ставилося питання про необхідність використання космічного простору тільки у мирних цілях. Це, основне, положення було підтверджене у грудні 1963p., коли під егідою ООН була ухвалена декларація правових принципів, які регулюють діяльність держав з дослідження та використання космічного простору. В 1967 р. у рамках ООН був підписаний Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Цей Договір (скорочено він іменується як "Договір про Космос") є одним із основних документів у сфері правової регламентації використання космічного простору, оскільки він не тільки визначив його режим, але й сформував права та обов'язки держав у будь-якій діяльності, що пов'язана з дослідженням і використанням Космосу.

Слідом за цими документами були ухвалені:

- Угода про порятунок космонавтів, повернення космонавтів та повернення космічних об'єктів, запущених у космічний простір (22.04.1968);

- Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами (29.03.1972);

- Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах (18.12.1979 р.) та ін.

Такі основні джерела міжнародного космічного права. Відповідно до цих джерел, як основні і загальні принципи міжнародного космічного права, можна було б назвати:

Дещо раніше, в тому ж 1963 р. (5 серпня), за активної участі ООН. був підписаний Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою.

- дослідження і використання Космосу на благо всього людства;

- рівне право усіх держав на дослідження і використання Космосу;

- заборону національного присвоєння Космосу;

- відповідність космічної діяльності міжнародному праву;

- свободу Космосу для наукових досліджень;

- використання Місяця та інших космічних тіл виключно в мирних цілях;

- міжнародну відповідальність держав за всю національну космічну діяльність;

- міжнародну відповідальність держав за шкоду, заподіяну космічним об'єктам;

- співробітництво і взаємодопомогу держав при обстеженні та використанні Космосу;

- збереження державами юрисдикції та контролю над космічними об'єктами, занесеними в їхні реєстри;

- обов'язок держав уникати шкідливого забруднення Космосу. В його основі як принципові специфічні засади лежать:

- свобода дослідження використання Космосу всіма суб'єктами космічного права на основі рівності;

- беззастережне виключення будь-яких національних претензій на будь-які космічні простори й об'єкти

- заборона використання небесних тіл, і насамперед Місяця, у воєнних цілях;

- всесвітнє розширення міжнародної взаємодії з метою поглиблення людських уявлень про Космос в інтересах усього людства.

Беручи до уваги зазначені загальні і специфічні положення сучасного космічного права, варто вважати, що:

- всі космічні об'єкти, що запускаються, повинні бути належним чином зареєстровані в місцях установленого зразка, мати необхідні розпізнавальні знаки, про їхній запуск і загальну характеристику мети запуску повинно бути зроблено відповідне оповіщення;

- правовий статус космічних об'єктів, де б вони не виявилися в Космосі, повітряному просторі або на Землі, характеризується поширенням на них юрисдикції того суб'єкта міжнародного права, якому вони належать, що передбачає у випадку їхнього потрапляння у сферу іншої юрисдикції негайне повернення власникові.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Международное право 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.