План

Теоретичні питання.

1. Підстави для зміни або розірвання цивільно-правового договору.

2. Зміна або розірвання договору зв’язку з істотною зміною обставин.

3. Наслідки зміни або розірвання договору.

Практичні завдання.

Завдання №1

Завдання №2

Завдання №3

3. Наслідки зміни або розірвання договору.

Ст.653 ЦК передбачає правові наслідки зміни або розірвання договору. А саме: 1) у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків, виконання, тощо; 2) у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються; 3) у разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не зумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або припиняється в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; 4) сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом; 5) якщо договір змінено або розірвано у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У разі зміни договору зобов’язання сторін зберігаються і продовжують існувати, але у зміненому вигляді, зміна зобов’язань може означати як, власне, їх зміну відповідно до змінених умов договору (щодо предмета, місця, строків виконання тощо) , так і часткове їх припинення (наприклад виключення з договору тих чи інших умов). Змінюватися можуть будь-які умови договору: як істотні так і такі, що не належать до них. Так, наприклад, якщо сторони змінюють умови за договором поставки, ціни та асортименту товару, що постачається, то відповідним чином змінюються і їх зобов’язання. У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що витікають з даного договору припиняються повністю.

Важливе значення має чітке визначення моменту, з якого зобов’язання сторін вважаються, відповідно, зміненими або припиненими. Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК таким моментом визнається момент досягнення сторонами домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або характером його зміни. Треба враховувати також, що угода щодо зміни або розірвання договору сама є договором і отже, на процес її укладення поширюються всі правила передбачені ЦК. Так, як і будь який договір ця угода може проходити стадії оферти і акцепту. В цьому випадку моментом укладення цієї угоди і відповідно моментом припинення або зміни зобов’язань сторін буде момент отримання особою, яка зробила пропозицію щодо зміни розірвання договору відповіді про згоду з цією пропозицією з іншої сторони.

У випадку, коли договір розривається (змінюється) в судовому порядку, зобов’язання сторін, відповідно змінюються або припиняються з моменту набранням рішенням суду законної сили.

Частина 4. ст.653 встановлює загальне правило, відповідно до якого договір змінюється або припиняється лише на майбутнє і сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язаннями до моменту припинення або розірвання договору

Частина 5 ст.653 ЦК визначає наслідки зміни або розірвання договору, підставою яких є істотне порушення умов договору однією з сторін. Питання щодо того чи є порушення договору істотним, чи не є таким вирішується відповідно до правил встановлених ЦК. У випадку, якщо порушення договору однією з сторін буде визнано істотним, і договір буде змінений або розірваний, друга сторона має право вимагати відшкодування збитків, викликаних зміною або розірванням договору. Відшкодування збитків є мірою відповідальності, і отже, відповідно до ст.614 ЦК, особа, істотне порушення договору якою було підставою зміни або розірвання договору, звільняється від відшкодування збитків, якщо доведе , що порушення сталося не з її вини.


Практичні завдання.

Завдання № 1

Майстерня по виготовленню і ремонту меблів уклала договір з клубом про ремонт пяти крісел, належних клубу. Крісла були вивезені до майстерні і відремонтовані достроково, за пять днів до оговореного строку, адміністрацію клубу повідомили про виконання замовлення, але клуб крісла незабрав. Через 10 днів в майстерні виникла пожежа, в результаті якої частина майна була пошкоджена, в тому числі і повністю згоріли крісла. Адміністрація клубу зажадала виготовити нові крісла, оскільки такі можливості майстерня мала. Але дирекція майстерні, не заперечуючи загибель крісел в результаті пожежі, заново виготовити їх відмовилась. Свою відмову вона мотивувала неможливістю виконати зобовязання і замовлення було прийняте на ремонт крісел а не на їх виготовлення.

Як вирішити спір?

Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як і не прийняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов’язання - простроченням. Поряд із загальними правилами, встановленими ст.612 ЦК, на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди, навіть у випадку загибелі результату виконаної роботи – ризик підрядника переходить до замовника. Стаття 842 ЦК визначає, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма покладає при простроченні передачі і приймання результату роботи відповідний ризик на сторону, яка допустила прострочення. У даному випадку конкретизується правило закріплене у статтях 612, 613 ЦК, що присвяченні відповідно простроченню боржника та простроченню кредитора. В першій з цих норм, зокрема передбачено, що боржник який прострочив виконання , відповідає перед кредитором за наслідки випадкової неможливості виконання. При застосуванні до кредитора, простроченням вважається відмова прийняття належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, або випливають із звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Враховуючи двосторонній характер договору підряду, в силу якого кожен з контрагентів є в одному з зобов’язань, що складають даний договір, кредитором, а в іншому – боржником, норми , що регламентують наслідки прострочення мають значення для обох контрагентів договору.   

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Договоры в гражданском процессе

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.