Судовий захист прав суб'єктів підприємницької діяльності

Згідно зі ст. З Закону України від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІП "Про судоустрій України" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України (єдиний суд конституційної юрисдикції). До системи судів загальної юрисдикції належать місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Судовий розгляд відповідних справ відбувається за процедурою, передбаченою Кримі­нально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України та іншими законами.

Захист прав судами загальної юрисдикції Вирішення справ у порядку цивільного судочинства

Згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України цивіль­не судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України від 23 червня 2005 р. № 2709-ІУ "Про міжнародне приватне право".

У порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи ін­тересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судо­чинства, в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Сторони також мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного су­дочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

У разі, якщо справа розглядається в порядку позовного провад­ження, до суду подається позовна заява. Вона повинна складатися в письмовій формі і містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я пред­ставника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наяв­ність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпе­чення розгляду справи.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підста­ви такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Якщо заява подана і оформлена в порядку, встановленому Цивіль­ним процесуальним кодексом України, судця відкриває провадження у цивільній справі, негайно надсилаючи після цього особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі — копія позовної заяви.

Протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі повинно бути призначено і проведено попереднє судове засідання. Воно проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спо­ру до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених Кодексом.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно зі ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше 15 днів після закінчення дій підготовки до су­дового розгляду.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про понов­лення на роботі, про стягнення аліментів — місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на місяць.

Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.