Основы конституционного права Украины 1

2. Історія розвитку Конституції України

Термін «Конституція» походить від латинського «consntutio», що позначає «пристрій», «установлення», «додавання».

Конституція - це система правових норм, що мають вищу юридичну чинність і регулюють відношення між людиною і суспільством, з одного боку, і державою, з іншого боку, а також основи організації і побудови самої держави.

В Україні зародження конституційної думки належить ще до початку XVIII ст. і розвивалося на Гетьманщині - українській козацькій державі, заснованій під час Визвольної війни 1648-1657 років. У перший князівський період український народ не мав власного писаного закону конституційного характеру. Самим значним пам'ятником, що зберіг давні норми права, була «Російська правда». На українських землях періоду Литовсько-російської епохи діяв Литовський статут (1588 рік). Конституція П. Орлика, що на 77 років раніше була створена ніж Конституція США не набула чинності на теренах України, залишившись яскравою пам'яткою вітчизняної конституційно-правової думки. Конституція ґрунтувалася на ідеї поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Ця Конституція діяла на Правобережній Україні до 1714 року. Вона заклала основні принципи республіканської форми правління, але ніколи не була введена в державному масштабі.

Наступним кроком у формуванні історично-правових передумов Конституції України можна вважати проект, який "було опубліковано у вересні 1905 р. в першому номері часопису Української народної партії "Самостійна Україна" під назвою "Основний закон "Самостійної України".

У 1918 році 29 квітня, на засіданні Центральної Ради ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки. Гетьманат П.Скоропадського та Директорія на чолі з В.Винниченком також залишили в історії певні конституційно-правові документи. Проте зберегти державну незалежність України їм не вдалося. На теренах Наддніпрянської України проголошувалася формально незалежна Українська Соціалістична Радянська Республіка, суверенітет якої з самого початку існував виключно на папері. Доказом цьому може бути текст "Союзного робітничо-селянського договору між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Республікою", укладеного 28 грудня 1920 року.

І тільки після здобуття незалежності в 1991 році Україною 28 Червня 1996 року на 5 й сесії Верховної Ради України 2-го скликання було ухвалено Конституцію.

8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Конституції. Того дня Президент України підписав ці зміни. Зміни до Конституції передбачали перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.

Структура: Конституція України складається з 15 розділів, 161 стаття зібрана у 14 розділах, а 15 розділ містять 14 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.