Висновки

Перехід від економіки командно-адміністративного типу доринкової супроводжу­ється значною криміналізацією цієї сфе­ри життя суспільства. Воно має як нормативне, так і фактичне наповнення[1].

По-перше, істотно змінюється кримінальне законодавство в цій частині. Глава VIОсобли­вої частини Кримінального кодексу (далі - КК) України («Господарські злочини») зазнала чи не найбільших змін порівняно з іншими главами Особливої частини (табл. 1).

Усього в главі VIОсобливої частини КК з 1961 по 2000 р. «побувало» 47 статей. У первісній же редакції КК України па момент його вступу в силу в 1961 р. було лише 17 статей. За цей період глава VIбула доповнена 30 новими статтями, в тому числі більше половини (16) - не статті, яки­ми глава доповнена після відновлення держав­ної незалежності України і початку ринкових перетворень в економіці. Виключено з Криміна­льного кодексу за період з 1961 р. 10 статей цієї глави, в тому числі 9 статей за період з 1992 по 2000 р. Більш чи менш значним змінам (викла­дення в повій редакції, зміни в диспозиції стат­ті, доповнення новими частинами, зміни в санк­ції) були піддані всі статті цієї глави, причому деякі неодноразово. На сьогодні в первісній ре­дакції не діє жодна стаття вказаної глави.

Новий КК України, прийнятий 05.04.2001 р., в розділі VII«Злочини у сфері господарської діяль­ності» містить 37 статей. При ньому 8 статей, які були передбачені КК України 1960 р., не мають аналогів у КК України 2001 р. Однак не в усіх випадках це означає декриміналізацію відповідних посягань, оскільки вони підлягають кваліфікації за іншими статтями нового КК. В той самий час у розділ VII«Злочини в сфері господарської діяль­ності» введено цілий ряд зовсім нових статей.

Наведені дані насамперед свідчать про увагу держави до питань боротьби з господарськими зло­чинами, що, в свою чергу, викликано підвищен­ням суспільної небезпеки, кількісним зростанням відповідних посягань. Водночас наявність таких змін об'єктивно є передумовою труднощів у засто­суванні відповідних кримінально-правових норм.

По-друге, в умовах, коли за офіційними і неофіційними даними половина економіки Украї­ни працює в «тіні», господарські злочини мають значне поширення.

У зв'язку з відомими тенденціями в розвитку вітчизняної економіки (збільшення кількості суб'єк­тів підприємництва, розширення господарських опе­рацій між ними, тінізація економіки), а також вра­ховуючи невисокий рівень правової культури в нашій державі, слід було б очікувати збільшення кіль­кості таких злочинів. Однак офіційні дані вказу­ють на зворотне. Причому йдеться про стійку тен­денцію до зменшення кількості зареєстрованих і на­правлених до суду справ про господарські злочини.

Безумовно, що пояснити таку динаміку по­казників не так просто, оскільки її зумовлює ве­лика кількість чинників. Однак видається, що насправді зменшення кількості злочинів не відбувається. Корінь проблеми в латентності та в приховуванні злочинів від реєстрації[2]. Очевид­но, якщо економіка йде в тінь, то і злочини, тим більше в сфері економіки, ховаються в тінь.

Джерела

1.Конституція України.-К.: Юрид. літ., 1996.

2.Кримінальний кодекс України, прийнятий 05.04.2001.

3.Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.

4.За­кон України від 23 вересня 1994 р. «Про порядок здійс­нення розрахунків в іноземній валюті».

5.Закон України від 25 червня 1991 р. «Про систе­му оподаткування».

6.Закон України від 21 лютого 1992 р. «Про оподатку­вання доходів підприємств і організацій».

7.Закон України від 15 вересня 1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

8.Закон України від 7 лютого 1991 р. «Про підпри­ємництво».

9.Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні».

10.Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про обмеження мо­нополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності».

11.Закон України від 7 червня 1996 р. «Про захист від не­добросовісної конкуренції».

12.Закон України від 26 листопада 1993 р. «Про антимонопольний комітет України».

13.Закон України від 15 грудня 1993 року «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» .

14.Закон України від 14 травня 1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру­том».

15.Закон України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів".

16.Закон України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію».

17.Закон України від 4 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні».

18.Декрет Кабінету Міністрів від 17 березня 1993 р. «Про податок на промисел».

19.Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року.

20.Постановою Кабінету Міністрів від 9 серпня 1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці».

21.Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення».

22.Перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, за­тверджена Наказом Держстандарту від 30 серпня 1993 р. № 95.

23.Положення про порядок надання ліцензій на від­криття юридичними особами-резидентами України рахун­ків в іноземних банках, затверджене постановою Прав­ління Національного банку України від 5 травня 1999 р. № 212

24.Постанова Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року № 13 «Про вдоско­налення системи головних розпорядників коштів держав­ного бюджету.

25.Постанова Пленуму Верховного Суду України: - від 2 березня 1973 р. «Про судову практику у справах про обман покупців»; - від 12 квітня 1996 р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підробле­них грошей чи цінних паперів».

26.Коржанський М. Й.Науковий коментар Криміналь­ного кодексу України. - Київ, Атіка. Академія. Ельга-Н-2001.

27.Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атака, 2001

28.Кримінальне право України. Особлива частина. За ред. проф.. М.І. Бажанова. Київ-Харків. "Юрінком-Інтер". - 2002

29.Лютий І. О.Грошово-кредитна політика в умовах перехід­ної економіки.- К., Атіка, 1999.

30.Тарас Марінчак. Помилки в кваліфікації господарських злочинів. Підприємництво, господарство та право – № 7 – 2001 р. - с. 77

31.Гаврилов Б. Я.Способна ли российская статис­тика о преступности стать реальной? // Государствои право. - 2001. - № 1