Гувернерство в современных условиях – социально-педагогический аспект

На перший погляд може здаватися, що не можливо поєднати педагогічні явища, які здаються протилежними: індивідуальний підхід у гувернерстві та соціальний розвиток особистості в соціальній педагогіці. Але, на нашу думку саме поєднання змістовної складової соціального виховання та індивідуаль­ного підходу уможливлює оптимізацію споконвічного протиріччя між особистісним та соціальним розвитком. Якщо зважати тільки на індивідуальний підхід у гувернерстві, то навіть за умови вдалої організації такої виховної діяль­ності особистість розвивається дещо однобічно: здебільшого порушується формування комунікативних здібностей, не відбувається усвідомлення себе як частини певної групи, соціуму. Навіть якщо дитина відвідує гуртки та секції, спілкування з однолітками має обмежений характер, і тому мають додатко­во створюватися умови для її соціального розвитку. У цьому допоможе со­ціальне виховання як процес створення умов для розвитку соціальності осо­бистості.

Водночас у сучасному неоднозначному соціальному просторі, коли ви­ховання гармонійно розвинутої особистості потребує нових орієнтирів, інди­відуальний підхід виявляється ефективним. А оскільки соціальне виховання - складова цього гармонійного розвитку то індивідуальний підхід гувернер­ства стає актуальним у соціальному вихованні, зокрема якщо йдеться про процес індивідуалізації на підґрунті адаптації та інтеграції в соціум, як ієрархії соціального розвитку особистості.

Визначені фахівцями напрями розвитку гувернерства» [2; 4] багато в чому збігаються із соціально-педагогічним розумінням цієї діяльності. На­приклад, акцентується на роботі з дітьми-інвалідами (гувернерами мають бути працівники реабілітаційних центрів або соціальних служб); на підготовці дітей до школи, роботі з відстаючими або обдарованими дітьми; на періо­дичній виховній роботі гувернера (графік установлюється за бажанням батьків); на виконанні ролі батьків-вихователів у дитячих будинках сімейного типу Ці сфери охоплюють досить широке коло індивідуальної соціально-ви­ховної діяльності. Але, на наш погляд, цю роботу слід розширити за змістом через посилення соціально-педагогічного компонента, що полягає в запро­вадженні соціального виховання.

Є.Сарапулова запропонувала специфіку діяльності гувернера [4]. Ми підкреслимо серед них саме ті особливості, які відбивають соціально-педагогічний аспект Наприклад: формування у вихованця адекватної самооцін­ки, культуровідповідність виховання, підготовка вихованця до активної прак­тичної діяльності, урахування вікових та гендерних аспектів виховання. Ці беззаперечні переваги, які дозволяє реалізувати індивідуальний підхід у гу- вернерській діяльності, можуть бути посилені за рахунок такої соціально-пе­дагогічної специфіки: формування соціальних цінностей у процесі індивіду­альної діяльності гувернера, залучення до різноманітних видів позитивної соціальної діяльності, реалізація особистості вихованця в просоціальній по­ведінці.

На нашу думку соціальний гувернер - фахівець із соціального вихован­ня, який реалізує його в домашніх умовах або в умовах, наближених до таких, та базує свою діяльність на індивідуальному підході. Можна сказати, що со­ціальний гувернер транслює цінності соціального виховання на індивідуаль­ному рівні або урізноманітнює індивідуальну виховну діяльність соціальною складовою. З одного боку, діяльність соціального педагога, який займаєть­ся гувернерською діяльністю, порівняно з традиційним гувернером звуже­на, оскільки він не викладач і не вчитель, з іншого, - вона розширюється за рахунок організаційної та координаційної функції й можливості розвитку со­ціальності особистості.

Отже, можна визначити напрями роботи соціального гувернера.

Соціально-виховна діяльність з дітьми різного віку, а також соціально-педагогічна підтримка людей, які цього потребують, протягом життя (обда­ровані, люди з особливими потребами, люди похилого віку та ін.).

Реалізація соціального виховання в умовах індивідуальної домашньої освіти та виховання щодо дітей, батьки яких зацікавлені в залученні фахівця з організації ефективної виховної роботи.

Індивідуальна робота з обдарованими дітьми або з дітьми, які мають соціальні відхилення з метою соціально-педагогічної корекції.

Налагодження міжпоколінних стосунків у родині (у цьому аспекті дещо перехрещуються функції сімейного соціального педагога та соціального гу­вернера, але цей напрям діяльності незамінний в індивідуальному підході щодо трансляції соціальних цінностей).

Сприяння формуванню батьківських об'єднань у територіальній громаді, які мають за мету поліпшення виховання дітей та гармонізації умов життєді­яльності соціального середовища.

Підвищення педагогічної культури батьків, активізація виховного потен­ціалу родини та формування навичок усвідомленого батьківства.

Окремо зазначимо, що незамінною є діяльність соціального гувернера в дитячих будинках сімейного типу. Таку роль можуть виконувати прийомні батьки або соціальний педагог-куратор, який має гувернерську підготовку.

Загальний зміст діяльності соціального гувернера з об’єктом виховної діяльності, окрім традиційних виховних напрямів, може охоплювати:

—формування соціальної компетентності об’єкта виховання, сприяння перетворенню його на суб’єкта власного соціального розвитку;

—підвищення ефективності міжособистісних та соціальних комунікацій людини, з якою працює;

—виявлення здібностей вихованця, забезпечення соціального комфорту в процесі розвитку обдарованих особистостей;

—інтеграція вихованця до соціального середовища, що сприятиме фор­муванню його адекватної оцінки соціуму та свого місця в ньому;

—формування соціальної активності та відповідальності в процесі ре­алізації завдань соціального виховання;

—розвиток навичок соціальної самоорганізації життя;

—зміст діяльності соціального гувернера з оточенням вихованця та в соціальному середовищі;

—діагностування стилю сімейного виховання та його активізація чи ко­рекція в разі потреби;

—виявлення позитивного соціального потенціалу мікросоціуму у якому мешкає вихованець, залучення виховних можливостей територіальної гро­мади до гувернерської діяльності;

—залучення до виховання та розвитку особистості різноманітних поза- освітніх та дозвіллєвих закладів.

Таким чином, розглянувши сучасне значення гувернерства, зокрема со­ціально-педагогічний аспект цього виду виховної діяльності, зазначимо, що традиційні складові виховних систем минулого інтерпретуються в сучасних умовах, розширюється контингент вихованців, відбувається поєднання інди­відуальної та колективної форм виховної роботи, затребуваним стає такий фахівець, як соціальний гувернер. Соціальний гувернер - фахівець з органі­зації соціального виховання на індивідуальному рівні — може працювати з людьми, які мають особливі потреби, обдарованими людьми, дітьми, які поз­бавлені батьківського піклування в соціальних установах. Особливості со­ціально-педагогічного аспекту полягають у розширенні напрямів виховної ро­боти гувернера, поглибленні соціально-виховного змісту діяльності. Перс­пективними напрямами дослідження цієї проблематики вважаємо вивчення соціального гувернерства як сфери соціально-педагогічної діяльності, визначення ефективних форм та методів роботи соціального педагога-гувернера.

Література

1. Бардінов А. В. Особливості підготовки гувернерів у сучасних умовах / А. В. Бардінов // Гуманістично-спрямований виховний процес і становлення особистості: Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. - К., 2001. - Кн. 2. — С. 73—77.

2. Кобилянська Л. Сімейне гувернерство як один з напрямів професій­ної діяльності соціального педагога / Л. Кобилянська // Молодь і ринок. - 2006. - № 4. - С 101—105.

3. Ковалевська Н. В. Становлення та функціонування інституту до­машніх вихователів на Україні: історичний аспект / Н. В. Ковалевська // Пост­методика. - 2006. - № 2. - С. 51 —55.

4. Сарапулова Є. Г. Психолого-педагогічні основи навчально-вихов­ної діяльності гувернера: монографія / Є. Г Сарапулова. - К.: МАУП, 2003. - 264 с.

5. Теплюк С. Гувернер в семье / С. Теплюк // Дошкольное воспитание. - 1999. - № 5. - С. 87—93.\