Особенности анализа художественных произведений в системе обзорного изучения творчества писателя

Особливості аналізу художніх творів у системі оглядового вивчення творчості письменника

Поряд з ґрунтовним розглядом певних художніх творів програма з літера­тури передбачає також оглядове вивчення як окремих творів, так і творчості письменника в цілому. Оглядове вивчення — це розгляд творчості письмен­ника загальним планом з акцентуванням уваги на найістотнішому, найтипо- вішому, найхарактернішому для нього. Але і при оглядовому вивченні необ­хідно схарактеризувати митця як неповторну творчу особистість, визначити, яке місце належить йому у літературному процесі, показати його особистий вклад у справу розвитку літератури.

Не слід допускати, щоб оглядове вивчення теми було зведене лише до переліку окремих творів з стислим переказом їх змісту. Важко таким шляхом пробудити інтерес до постаті митця, викликати в учнів бажання самостійно опрацювати його кращі твори.

Загальні закономірності, тенденції розвитку літератури виявляються не лише в тематичному змісті художніх творів, а й у їх формі як прояв певних напрямів, стилів, найхарактерніших особливостей творчої манери. Таким чином, і під час оглядового вивчення твору необхідний його текстуальний аналіз в єдності змісту і форми. Коли йдеться, наприклад, про Юрія Федько- вича, творчість якого вивчається оглядово, вчителеві потрібно подбати про те, щоб письменник постав перед учнями в усій своїй красі і величі як зачина­тель української літератури на Буковині, письменник оригінальний, глибоко своєрідний, що оспівав життя гуцульського краю, змалював народних месників, затаврував загарбницькі війни, висловив свій гнівний протест проти соціальної несправедливості.

На вивчення творчості Ю.Федьковича можна відвести не більше трьох годин. Цей час можна розподілити так. На першому уроці характеризуються суспільно-політичні умови розвитку літератури на Буковині у середині XIX століття, робиться стислий огляд життєвого шляху письменника, на другому — розглядається поетична творчість Ю.Федьковича, розкриваються її основні мотиви, на третьому — аналізуються його повісті та оповідання, робляться висновки про своєрідність його творчої манери.

З’ясовуючи оглядові теми, учитель звертається переважно до лекційного викладу матеріалу. Суцільна лекційність не завжди може бути оправданою з погляду ефективності засвоєння учнями знань. Якщо твори письменника аналізує лише сам учитель, якщо учні безпосередньо не працюють над текстами художніх творів, то це породжує пасивну споглядальність у засво­єнні учнями науково-художньої інформації.

Структура уроків по вивченню оглядових тем може також бути різнома­нітною. Успіх уроку значною мірою залежить від розумно продуманого дозування часу. Необхідно врахувати, які твори лише назвати, а на яких зупинитися детальніше, які уривки прочитати, а які переказати своїми словами, як забезпечити активізацію розумової діяльності учнів, поєднавши розповідь, лекцію з елементами бесіди, самостійної індивідуальної та групової роботи, з прослухуванням рефератів, переглядом фрагментів кінофільмів тощо; які використати наочні посібники; який підібрати до уроку епіграф, щоб він відбивав загальні закономірності тих творів, які розглядаються, яким повинно бути домашнє завдання і т.д.

Розглянемо структуру одного з оглядових уроків на тему “Розвиток української драматургії і театру в другій половині XIX століття та творча діяльність Марка Кропивницького” Мета уроку: показати тернистий шлях утвердження українського театру, схарактеризувати життєвий подвиг фун­даторів української сцени, дати загальну оцінку окремих творів М.Кропив- ницького.

Відповідно до теми і мети уроку обирається така його структура:

I.Розповідь учителя за планом:

1)характеристика аматорських гуртків на Україні після реформи 1861 року;

2)перша театральна трупа, роль М.Кропивницького і М.Старицького в активізації театрального мистецтва;

3)боротьба за народність і реалізм на українській сцені; збагачення репертуару українського театру;

4)вклад М.Кропивницького у розвиток драматургії; основні теми творчості М.Кропивницького і їх соціальна зумовленість.

II.Бесіда про ідейно-художній зміст його п’єси “Дай серцю волю, заведе в неволю”, з якою учні знайомилися самостійно.

III.Прослуховування окремих сцен з твору “Глитай, або ж Павук”, заздале­гідь підготовлених учнями під керівництвом учителя.

IV.Коротка характеристика вчителем п’єси “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”.

V.Перегляд окремих фрагментів з навчального кінофільму “Марко Кропив- ницький” (автор сценарію Ю.Бобошко, режисер Г.Крикун).

VI.Бесіда з учнями на основі переглянутого кінофільму.

VII.Загальні висновки вчителя.

VIII.Запис у робочі зошити висловлювання І.Франка про художню своєрід­ність творів М.Кропивницького.

IX.Домашнє завдання: уміти проілюструвати загальну оцінку І.Франка творчості М.Кропивницького конкретними прикладами з його художніх творів (за вибором учнів).

Як бачимо, хоч твори М.Кропивницького вивчалися оглядово, проте вчи­тель намагався так організувати роботу учнів у класі, щоб вони відчули своєрідність поетичного голосу драматурга, усвідомили його творчість на широкому фоні літературного процесу в тісному взаємозв’язку з часом і певною епохою. Урок не був зведений до лекції вчителя. Обрана вчителем структура уроку дає можливість побудувати його на активній основі.

Список літератури

Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Рад. школа, 1973. - 176 с.

Лисовский А.В. Изучение лирики в школе. - К: Рад. школа, 1987. - 191 с.

Охитина Л.П Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1974. - 96 с.