План

Принципи вивчення біографії

Джерела вивчення біографії

Форми і методи вивчення біографії

Список літератури         

Велика громадська робота, де б я дійсно міг жити і творити народу добро, мені не судилася. Її роблять навколо мене довгі роки люде слабі і немічні духом. Я позбавле­ний творчості в житті, позбавлений радощів і гордощів творчості на користь народу. Я не живу в атмосфері державного горіння, а в атмосфері авангарду державного шта­ту. Мене туди не пущено. Тому ізольований і самотній, я мучусь в критицизмі і в боязні за долю народу, може часом втрачаючи вірні пропорції в балансі добра і зла.”

Щоденник О.Довженка дає можливість сприйняти образ митця у новому світлі? в новому ракурсі. “Це новий Довженко, великою мірою невідомий, несподіваний, не канонічно-однозначний, не благостно віддалений від тра­гічної сучасності. В чомусь він, можливо, когось розчарує, однак багатьом, без сумніву, стане ближчим, зрозумілішим, спорідненішим. Саме тому, що Довженко руйнує й змиває хрестоматійний глянець і відкриває нам живу стражденну людську душу там, де багатьом вважалася ікона,”5 — так писав Ю.Левін, якому дружина О.Довженка Ю.Солнцева доручила у разі її смерті надрукувати «Щоденник».

Справді, з цих сторінок О.Довженко постає людиною чесною, принципо­вою, відданою народові. Його глибоким переконанням було:

“Писати тільки правду. Не зраджувати її ні за яких обставин. Пам’ятати про час, про народ, про свої літа. Піднести її високо і нести біля самого серця... Боятися тільки брехні й утрировки.”

Письменник дає такі поради: “Думай неухильно тільки про велике. Піднести природу до самого себе. І хай всесвіт буде відображенням твоєї душі. Боротись во ім’я честі...

—Щастя, щастя.... обійдемося і так. Є речі важливіші, ніж щастя.

—Які?

—Які? Повинність, обов’язок.”

І митець писав гірку правду про нашу дійсність, наш народ, керівників держави, ідеологів, що уособлювали моральну гидоту, для кого не було нічого святого, які старались задушити українську культуру, народні традиції, що склались віками, були втіленням тієї грубої руйнівної сили, що вбивала паростки нового. Ось, наприклад, запис “Щоденника”, датований 9/XII 1945 р.:

“Ми єдина в світі країна побудованого соціалізму, в якій слово «інтелігент» звучало (колись) як зневажливе слово. У нас було заведено поняття «гнилий інтелігент». А між тим, інтелігент ніколи не був у нас гнилим. Навпаки, він був полум ’яним, чистим, пере­довим. Гнилою у нас була не інтелігенція, а міщанство. Воно осталося гнилим і нестерп­но смердючим і зараз, не дивлячись на високі державні посади, що воно їх посідає. Сьогодні інтелігенція «завоювала» собі честь стояти на третьому місці після робочих і селян. Знаменний розподіл. Кажу собі: людино, пам’ятай — вища твоя мета — стати на трете місце, на місце найвище, найдостойніше, найпрогресивніше.

Люби се слово, хай буде воно твоїм символом—людина-інтелігент, бо не може бути радості життя сьогодні у країні, де тебе немає, де ти занедбана, третьорядна, фальшива чи підроблена, які б високі слова не написала на кам’яних скрижалях рука великих інтелігентів Маркса, Енгельса і Леніна.”

Ми назвали лише основні джерела вивчення біографії письменників. Крім них, слід мати на увазі методичні посібники, присвячені вивченню творчості того чи іншого митця, критичні статті, монографії, семінари, альбоми, літера­турні плакати тощо. Усе це допоможе вчителю-словеснику в роботі.


Форми і методи вивчення біографії

Уроки, на яких вивчається біографія письменника, можуть проводитися у різних методичних формах.

В основному є два різновиди лекцій, які практикуються під час вивчення біографій письменників. Перший з них — монологічний виклад матеріалу з застосуванням ораторських прийомів, що підсилюють емоційний вплив на учнів. Деякі методисти називають таку форму художньою розповіддю. Зраз­ки її можна знайти в багатьох передмовах книжок з серії “Шкільна бібліоте­ка”. Проте звести всю біографію до художньої розповіді не завжди вдається. Та і потреби в цьому немає. Наука вимагає точних дефініцій, і зробити все навчання — від початку до кінця — цікавим не можна. В гонитві за зовніш­ньою цікавістю втрачається науковість і повнота викладу.

Важливий не стільки зовнішній ефект (хоча й він впливає на емоційність уроку), як те, щоб розповідь про письменника була насичена конкретним змістом, матеріал був науково обґрунтованим, цікавим, щоб учні активно його сприймали. Буває так: учні слухають, як зачаровані, а лекція не лишає ніяких слідів у їхній свідомості, бо захоплюються не змістом, а мовою, ерудицією вчителя.

Другим різновидом лекції є монологічна розповідь з широкою постанов­кою завдань, що активізують мислення учнів. Так, перед вивченням життєвого і творчого шляху І.Франка вчитель може поставити дев’ятикласникам зав­дання простежити, які риси характеру письменника виявляються у його вчин­ках, які факти переконують нас в його прямоті, громадянській сміливості.

Подаючи певні відомості про митця, вчитель має враховувати, наскільки учні знайомі з його життям (із попередніх класів, переглянутого кінофільму, прочитаної книги, на основі екскурсії до літературно-меморіального музею). Природно, що вони прагнуть розповісти на уроці про те, що вже знають. На допомогу вчителеві приходить бесіда. Вона пробуджує активність школярів, викликає їх на відверту розмову. Широко практикують учителі підготовку учнями рефератів про письменника, самостійний аналіз ними епістолярної літератури, мемуарів тощо.

Теми рефератів повинні бути посильними і цікавими для школярів, наприклад: «Перебування Т.Шевченка на Київщині», «М.Коцюбинський у спогадах сучасників», «Образ Тараса Шевченка за фільмом «Сон», «Образ Івана Франка за твором «Терен на шляху» П.Колосника». Така робота сприяє розвитку пізнавальних інтересів дітей, їх самостійності та ініціативі, прищеп­лює навички елементарних досліджень. Важливо, щоб повідомлення, зроблені учнями, доповнювали, а не повторювали сказане вчителем, були лаконіч­ними й не забирали багато часу.

Можна порекомендувати учням почитати на вибір кілька книжок про пись­менника, а потім обмінятися враженнями про прочитане, переказати близько до тексту епізоди, що найбільше запам’яталися. Скажімо, під час вивчення біографії Т.Шевченка учні познайомляться з творами «Тарасові шляхи» О.Іва- ненко, «Петербурзька осінь» О.Ільченка, «Син-колос» Д.Косарика, «Багряні тіні» М.Рубашова, «Поетова молодість» Л.Смілянського, «В степу безкраїм за Уралом» З.Тулуб, «Вітрила» В.Шевчука, в яких змальовано поета в різні періоди його життя; осмислюючи біографію Лесі Українки вони звернуться до таких творів, як «Велет розпалює ватру» К.Граната, «Іду до тебе» І.Драча, «Дочка Прометея» М.Олійника, «Леся Українка» А.Костенка та ін.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 24

Бесплатная работа

Закрыть

Исследование биографии писателя на уроках литературы в школе

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.