Обучение творчества в системе экономического образования
Деякі різновиди творчого навчання. Будь-яка гра або тренінг є моделями аргументації, котрі у понятійній формі репрезентують ділове спілкування, виражають предмет обговорення у відповідних структурах знання. Залежно від характеру гри акцент робиться на тих чи інших моментах усіх складових навчально-пізнавальної діяльності. Ділова гра (ДГ) - це відтворення діяльності суб’єктів господарчої діяльності та управлінців різного рівня. Під ДГ розуміється процес розробки і прийняття рішень в умовах поетапного багатокрокового уточнення необхідних факторів, аналізу інформації, що додатково надходить по ходу гри. На відміну від інших традиційних методів навчання, ДГ дає змогу точніше моделювати управлінську діяльність, виявляти проблеми і причини їх виникнення, розробляти варіанти розв’язання проблеми, оцінювати кожний з них, знаходити механізми здійснення.
Рольова гра (РГ) моделює суто управлінську діяльність. Тобто акцент у ній робиться на вмінні управляти людьми. Метою такої гри є вироблення у студентів таких умінь:
спілкуватися на формальній і неформальній основах, ефективно взаємодіяти з колегами;
проявляти якості лідера у спілкуванні з підлеглими;
орієнтуватися у конфліктних ситуаціях, правильно їх розв’язувати;
отримувати і переробляти необхідну інформацію, оцінювати, порівнювати і засвоювати її;
приймати рішення у невизначених ситуаціях;
розпоряджатися своїм часом, розподіляти роботу між підлеглими, давати їм необхідні повноваження, оперативно приймати організаційні рішення;
проявляти ділові якості підприємця (ставити перспективні цілі, використовувати сприятливі умови, своєчасно змінювати організаційну структуру підприємства;
критично оцінювати імовірні наслідки своїх рішень, вчитися на своїх і чужих помилках.
Для формування цих якостей у процесі навчання моделюються відповідні ситуації, котрі вимагають прийняття того чи іншого рішення. Потім проводиться аналіз гри, визначаються правильні й неправильні кроки. Характерними особливостями РГ є наявність управлінської системи, розподіл ролей, їхня взаємодія, формування ігрової команди.
Організаційно-діяльна гра (ОДГ), як правило, використовується для відпрацювання навичок для прийняття рішень щодо складних соціально-економічних і соціально-виробничих проблем. Така гра, звичайно, носить комплексний характер і потребує спільних зусиль фахівців різного профілю. Вона ґрунтується на вихідній інформації про стан соціально-економічної системи, що надається гравцям. Оскільки наданої інформації, як правило, не вистачає, гравці навчаються самостійно поповнювати її, і лише потім приймати рішення. За допомогою ОДГ розглядаються кризові для системи ситуації. Вони включають кілька етапів:
передігрова підготовка (діагностика стану системи, визначення кола проблем, стратегії гри, склад ігрових груп, пріоритети і болючі місця);
початок гри ( введення гравців у гру, спрямування їх на конкретні цілі й завдання);
формування загальної ігрової концепції за допомогою «мозкового штурму» або дискусії, розбору попередніх результатів;
узагальнення отриманих результатів.
Основні риси ОДГ: по-перше, в ній моделюється діяльність спеціалістів при розв’язанні складних комплексних проблем управління; по-друге, у процесі гри гравці можуть мінятися ролями; по-третє, загальною метою гравців є вироблення оптимальних рішень щодо висунутої проблеми (в цьому бере участь весь колектив гравців); по-четверте, рішення приймаються на багатоальтернативній основі.
Розумово-діяльна гра (РДГ) є різновидом організаційно-діяльних ігор. Вона є новою соціокультурною формою колективної роботи, колективного мислення, колективної діяльності. Її автор - відомий спеціаліст з методології системного аналізу Г. П. Щедровицький. Він назвав цю гру СМД-методологією (російською мовою ця абревіатура розшифровується як «системомыследеятельностная методология»). Гра, на його думку, є синтетичною формою життя, мислення і діяльності. Це життя змодельоване «у пробірці», але певною мірою є вільним життям, що спонукає до творчої ініціативи. Якщо людина включається у таку гру, то вона навіть «у пробірці» стає вільною людиною.
А якщо вона знає «смак» вільного творчого пошуку, то вже анізащо і за жодних обставин не цуратиметься творчості, тобто залишиться вільною й надалі за будь-яких умов. Воля тут трактується як творча, нічим не обмежена думка. Саме в межах РДГ формується і розвивається творче мислення.
Функціонально-рольова гра (ФРГ) включає в себе елементи всіх раніше розглянутих ігор. Вона здійснює імітацію ситуацій, розробки рішень, індивідуальної та колективної діяльності. Гра будується за командним принципом. Її функціональна фабула, як правило, полягає в суперництві команд, виконанні кожним гравцем певної ролі. Залежно від типу завдання команди шукають спосіб розв’язання конфліктної ситуації з метою або перемоги, або досягнення консенсусу, або віднайдення оптимального рішення.
Всі різновиди ділової гри поділяються за призначенням на навчальні ділові ігри (НДГ) і виробничі ділові ігри (ВДГ). Перші використовуються для навчання керівників, спеціалістів, робітників з метою розвитку практичних навичок і вмінь при виконанні службових обов’язків, а другі - для відпрацювання системи управління реальним підприємством, розробки організаційного механізму втілення нових методів господарювання, прогнозування розвитку тощо.
Література
Айзенк Ганс Ю. Проверьте свои способности. - М.: Педагогика-Пресс, 1992.
Дитрих Я. Проектирование и конструирование: Системный подход. - М.: Мир, 1981.
Джонс Дж. К. Методы проектирования. - М.: Мир, 1986.
Диксон Дж. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений. - М.: Мир, 1969. - Разд. 1.
Зиверт Х. Тестирование личности. - М.: Инфра-М. - 1998.
Исследование проблем психологии творчества / Отв. ред. Пономарев Я. А. - М.: Наука, 1983.
Крюков М. М., Крюкова Л. И. Принципы отражения экономической деятельности в деловых играх. - М.: Наука, 1988.
Курбатов В. И. Логика: Учебное пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.
Николко В. И. Творчество как новационный процесс. - Симферополь: Таврия, 1991.
Сухотин А. К. Парадоксы науки. - М.: Молодая гвардия, 1978.
Щедровицкий Г. П. Методология и философия оргуправленческой деятельности: основные понятия и принципы (курс лекций)/ Из архива Г. П. Щедровицкого. ОРУ (2). - М.: Путь, 2003. - Т. 5.
Шейнин Ю. М. Интегральный интеллект. - М.: Молодая гвардия, 1970.