Теоретико-методические основы обучения младших школьников решению текстовых задач, решение текстовых задач на сложение и вычитание, решаемых простых задач на умножение и деление

План

1. Різні трактування поняття «текстова задача». Функції та система текстових задач курсу математики початкових класів. Типи та види задач, їх розміщення у стабільних підручниках з математики для початкових класів. Прості текстові задачі, їх різні класифікації.

2. Теоретико-методичні основи загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами.

3. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.

4. Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з першою простою текстовою задачею.

5. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на додавання, віднімання, множення та ділення.

6. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання і віднімання.

7. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на множення та ділення.

1. Різні трактування поняття «текстова задача». Функції та система текстових задач курсу математики початкових класів. Типи та види задач, їх розміщення у стабільних підручниках з математики для початкових класів. Прості текстові задачі, їх різні класифікації

Формування уміння розв’язувати задачі в учнів привертає увагу методистів. Дослідження М.В.Богдановича, Ю.М.Колягіна, А.А.Свєчнікова, Л.М.Скаткіна, Л.М.Фрідмана та ін.показали, що уміння розв’язувати задачу є складними, які складаються з таких етапів роботи над задачею:

- уміння прочитати задачу та усвідомити зміст даної задачі;

- уміння проаналізувати задачу;

- уміння скласти план розв’язання задачі;

- уміння записати розв’язання задачі у відповідності з поставленими вимогами;

- уміння попрацювати над розв’язаною задачею.

У методичній літературі поняття задача трактується по різному. А.А.Свєчніков під математичною задачею розуміє «зв’язну лаконічну розповідь, до якої введено значення деяких величин і пропонується відшукати інші невідомі значення величин, що залежать від даних і пов’язані з ними певними співвідношеннями, вказаними в умові» [С- , 5].

Основними структурними компонентами задачі є:

- умова, в якій описано сюжет задачі, вказані відомі та шукані величини та зв’язки між ними;

- запитання задачі, в якому вказано яку величину необхідно визначити.

Визначальні структурні компоненти:

- розв’язування – це мислитель ний процес встановлення залежностей між шуканими і даними в тексті задачі величинами та обґрунтування вибору арифметичної дії для знаходження значень проміжних і шуканої величин;

- розв’язання – це запис арифметичних дій і результатів, за допомогою яких знаходять значення проміжних і шуканої величин;

- розв’язок – це значення шуканої величини, тобто відповідь на поставлене запитання.

У пояснювальній записці до програми з математики вказано, що курс математики будується на системі доцільно підібраних задач. Вонивикористовуються і як засіб навчання, і як специфічний об’єкт вивчення.

Функціями задач у курсі математики І-ІУ класів є наступні: 1) освітня або навчальна, сутність якої полягає в тому, що з допомогою задач учні оволодівають визначеним вимогами програми колом математичних знань, умінь і навичок; 2) виховна, сутність якої полягає в тому, що з допомогою сюжету задач і у процесі роботи над ними формуються загальнолюдські цінності (почуття патріотизму, національна свідомість, любов до рідного краю тощо) і такі риси особистості як охайність, працелюбність, вміння довести розпочату справу до закінчення тощо; 3) розвивальна, яка повинна забезпечувати розвиток психологічних якостей особистості (мислення, уява, пам’ять, мовлення, увагу тощо); 4) контрольно-корекційна функція, сутність якої полягає в тому, що з допомогою задач виявляється рівень сформованості математичних знань, умінь і навичок молодших школярів, виправляються і усуваються прогалини у їхніх знаннях.

Система розміщення задач підкоряється ряду методичних принципів, до яких можна віднести принаймні наступні: 1) наростання труднощів, коли задачі забезпечують поступовий перехід від найпростішого до найскладнішого; 2) наступності, згідно з яким повинен реалізовуватися єдиний підхід до формування загального уміння розв’язувати задачу; 3) відмова від групування задач за видами, коли використання задач різних видів і типів створює сприятливі умови для формування уміння розв'язувати будь-яку задачу; 4) урахування того, що уміння розв'язувати задачу є складним умінням, а тому його формування слід проводити як шляхом формування окремих складових умінь, так і шляхом формування цього уміння в комплексі; 5) порівняння, протиставлення і зіставлення різних, але в чомусь і схожих, між собою задач; 6) взаємозв’язку при вивченні арифметичного, алгебраїчного і геометричного матеріалу тощо. Вказані закономірності є загальними теоретико-методичними основами розміщення текстових задач в курсі математики початкових класів, без обізнаності з якими вчителеві буде надзвичайно важко справитися з формуванням у молодших школярів уміння розв'язувати задачу.

Аналіз методичної літератури, підручників з математики для початкових класів і методичних посібників для вчителів дозволяє зробити висновок про наявність двох видів текстових задач у курсі математики І-ІУ класів: простих і складених. До першої групи відносять прості задачі, які розв’язуються однією дією. До другої групи входять складені задачі, для розв’язання яких необхідно виконати принаймні дві дії. Така класифікація текстових задач за кількістю дій, які слід виконати, щоб отримати результат, є загальноприйнятою.

Існує дві найбільш використовувані класифікації простих задач курсу математики початкової школи. Так, всі прості текстові задачі початкового курсу математики поділяють на групи залежно від дій, за допомогою яких вони розв'язуються (прості задачі, які розв'язуються додаванням, відніманням, множенням чи діленням), або ж залежно від тих понять, які формуються при їх розв’язуванні (задачі на формування взаємозв’язку між компонентами і результатами арифметичних дій, на формування числових уявлень, на формування взаємозв’язку між величинами). Не зупиняючись на позитивних і негативних рисах названих класифікацій, зазначимо, що у подальшому розгляді будемо дотримуватися першої із них, бо, як свідчать дослідження, вона є найбільш придатною і зрозумілою для вчителів початкових класів в силу їхньої методико-математичної підготовки.

Таким чином, розподілятимемо всі прості задачі на чотири групи. До першої групи віднесемо прості задачі, які розв’язуються дією додавання. Другу групу складають прості текстові задачі, які розв’язуються дією віднімання. До третьої групи простих текстових задач початкового курсу математики віднесемо ті, які розв’язуються дією множення. Четверту групу складатимуть прості текстові задачі, які розв’язуються дією ділення.


2.Теоретико-методичні основи загальних прийомів роботи надтекстовими задачами з молодшими школярами

Роботу над задачею покажемо на прикладі такої задачі:

Задача. У Миколи 5 яблук, а у Наталки на 3 яблука менше, ніж у Миколи. Скільки всього яблук у дітей?

1 етап - ознайомлення із змістом задачі та його усвідомлення.

Ознайомлення дітей з умовою задачі можна проводити так: 1) задачу повідомляє вчитель, розповідаючи або читаючи її; 2) задачу читає один учень, а решта слідкують за підручником; 3) задачу читає кожен учень самостійно (напівголоса) у підручнику. Незважаючи на використовуваний спосіб, при читанні слід дотримуватися наступних вимог: правильне читання слів, темп читання має бути доступним для сприймання учнями, виділення наголосом відомих і шуканих величин, зв’язків між ними, запитання задачі.

Перед тим як читати задачу необхідно поставити запитання, для того, щоб учень одразу працював над нею (уникати потрібно такого запитання: Про що ця задача?).

Щоб допомогти дітям засвоїти умову задачі, вчителями використовуються різноманітні методичні прийоми: короткий запис умови задачі (таблиця №1), запис умови у вигляді таблиці (таблиця №2), запис умови у вигляді схеми тощо.

Таблиця №1

Таблиця №2

Кількість яблук Загальна кількість яблук
Микола 5 яблук
?
Наталка ?, на 3ябл.менше, ніж 
Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 35

Бесплатная работа

Закрыть

Теоретико-методические основы обучения младших школьников решению текстовых задач, решение текстовых задач на сложение и вычитание, решаемых простых задач на умножение и деление

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.