Методы стимулирования деятельности детей в процессе эстетического воспитания
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ 5
1.1. Сутність поняття «естетичне виховання» у науковій літературі 5
1.2. Проблеми естетичного виховання молодших школярів у сучасних умовах 8
1.3. Засоби та методи естетичного виховання молодших школярів 13
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ У ПРОЦЕСІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 18
2.1. Стимулювання діяльності учнів як ефективний метод естетичного виховання 18
2.2. Шляхи формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності 23
2.2. Завдання художньо-естетичного виховання школярів засобами музичного мистецтва 27
2.4. Хореографічна діяльність в системі естетичного виховання молодших школярів 30
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
ДОДАТКИ 39
ВСТУП
Актуальність дослідження. Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.
Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.
Естетичне виховання дітей формує вчитель початкових класів. Саме він закладає фундамент всебічного розвитку особистості, навчає своїх вихованців бачити прекрасне у навколишньому житті, у вчинках людей. Багатство духовної культури людини завжди визначається тими цінностями, які вона засвоює і осмислює, глибиною здобутих знань, умінням активно використовувати і застосовувати їх на практиці.
Навчити бачити прекрасне навколо себе, в навколишній дійсності покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на дитину найбільш ефективно і досягала поставленої цілі, В.О. Сухомлинський виділив таку її особливість: «Система естетичного виховання повинна бути, передусім єдиною, що поєднує всі предмети, всі позакласні заняття, все життя школяра, де кожний предмет, кожний вид заняття має своє чітке завдання в справі формування естетичної культури і особистості школяра».
Глибина естетичних почуттів, здатність сприймати прекрасне у навколишній дійсності й мистецтві - запорука повноцінного духовного життя дитини. Важливо, щоб учні знайшли, зрозуміли, усвідомили у собі людську красу, пережили почуття захоплення красивим, людяним у самих собі.
Проблема естетичного виховання привертала й привертає увагу багатьох вчених: психологів, педагогів, методистів. Зокрема, розробкою питань естетичного виховання займались такі класики педагогічної думки: А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К.Д.Ушинський; провідні вчені-педагоги: А.І. Грицієнко, С.О. Герасімов, Б.Т. Ліхачов. Проблеми естетичного виховання школярів не перестають турбувати і сучасних науковців як-от: Є. Артемова, І. Гончарова, А. Радугіна та багатьох інших. Особливо посилилися ці тенденції на початку ХХІ століття. У світлі реформування вітчизняної освіти і зменшення годин відведених на вивчення мистецьких дисциплін, починаючи із 2018 року, особливо гостро стоїть питання важливості забезпечення якісного процесу формування естетичного виховання школярів.
Об’єкт дослідження – естетичне виховання молодших школярів.
Предмет дослідження – процес естетичного виховання школярів методами стимулювання діяльності.
Мета роботи – теоретично дослідити форми та методи стимулювання діяльності дітей у процесі естетичного виховання.
Завдання дослідження:
1) на основі вивченої психолого-педагогічної та методичної літератури визначити сутність, структуру, зміст та шляхи естетичного виховання молодших школярів;
2) обґрунтувати ефективність методів стимулювання діяльності дітей у процесі естетичного виховання.
Для досягнення мети було використанотакі методи дослідження: аналіз літератури з теми дослідження; класифікація, систематизація та узагальнення теоретичних даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.