Обеспечение преемственности и перспективности между дошкольным и начальным звеньями образования
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ ОСВІТИ 5
1.1. Поняття наступності та перспективності у психолого-педагогічній літературі 5
1.2. Проблема наступності та перспективності між дошкільною та початковою освітою 7
1.3. Наступність і перспективність державних стандартів початкової та дошкільної освіти 13
РОЗДІЛ 2. ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ НАСТУПНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ У НАВЧАННІ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКІЛЬНОЮ ОСВІТОЮ 18
2.1. Реалізація принципів наступності та перспективності в дошкільній та початковій ланках освіти в навчанні граматики 18
2.2. Наступність у змісті та методах навчання математики 23
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30
ВСТУП
Актуальність дослідження. Історично склалася традиція розглядати освіту як низку ступенів, що послідовно ускладнюються iякими повинна пройти сучасна людина.
У педагогічній освіті неперервність розглядається як система безперервного навчання. Взаємозв’язок, єдність i цілісність такої системи зумовлюється дотриманням принципів наступності та перспективності в навчанні, оскільки неперервний — означає суцільний, постійний, безупинний. У такому розумінні неперервна освіта відкриває можливості для досягнення цілісності й наступності в навчанні, перетворення освіти на процес, що триває упродовж усього життя людини.
Наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей завжди була одною з найважливіших педагогічних проблем. Це обумовлено не тільки важливістю даної проблеми і необхідністю її корегувати відповідно до соціальної ситуації. Головна причина такого становища в тому, що вона розв'язувалась «співпрацюючими» паралельно. Дошкільна ланка і початкова ланка школи були двома розмежованими сторонами, і кожна сторона розв'язувала свої проблеми самостійно.
Якщо аналізувати стан розв'язання цієї проблеми, то потрібно підкреслити, що найменше взаємодія між дошкільними працівниками і вчителями молодшої школи спостерігається в цілях навчання. Сьогодні технології навчання досягнули такого рівня, що будь-які знання можна було б дати дитині, незалежно від її віку. Тому на сьогоднішній день практичних працівників дошкільних закладів і початкової школи хвилюють не стільки проблеми цілей і змісту навчання (чого вчити і навіщо вчити?), скільки методів і засобів (як вчити?). На цьому виникли протиріччя між ведучими лініями навчання і виховання дітей вказаного віку, які визначають успішність всього подальшого гармонійного розвитку дитини і фактичної орієнтації на штучну акселерацію, пришвидшене навчання, поспішне «оминання» окремих стадій дитячого розвитку.
Проблему наступності й перспективності в освіті та навчанні досліджували ще з давніх часів (А. Дистервег, Я. Коменський, Й. Песталоцці, С. Русова, К. Ушинський тощо), і в наш час вона привертає увагу методистів (А. Богуш, М. Вашуленко, М. Львов, Г. Люблінська, М. Пентилюк, К.Плиско, Л. Федоренко, Т. Чижова та ін.).
Об'єкт дослідження: наступність у навчанні між дошкільною та початковою ланками освіти.
Предмет дослідження: процес забезпечення наступності та перспективності між дошкільною та початковою освітою.
Мета курсової роботи - висвітлити умови реалізації принципів наступності та перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти.
Мета і предмет визначили такі завдання дослідження:
- проаналізувати науково-методичну літературу з теми дослідження;
- дослідити проблему наступності та перспективності між дошкільною та початковою освітою;
- окреслити наступність і перспективність державних стандартів початкової та дошкільної освіти;
- розглянути особливості дотримання принципів наступності та перспективності у навчанні між дошкільною та початковою шкільною освітою.
Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи: теоретичний аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, систематизація, класифікація теоретичних даних, вивчення педагогічного досвіду з проблеми.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.