Педагогическое общение

Вступ

Мовленнєва діяльність вчителя початкових класів є складовою його педагогічної майстерності. Це інструмент за допомогою якого можна розв’язати різні педагогічні задачі: складну тему зробити цікавою і привабливою, створити щиру атмосферу спілкування в класі, взаєморозуміння, взаємо підтримки, тобто вселити в учнів віру в себе, відчути себе захищеним.

Для того щоб красиво, правильно спілкуватися необхідно чудово володіти мовленням, яке є засобом професійної діяльності вчителя. Для цього потрібно вчитися, читати багато літератури, розвивати виразність мови, очистити її від фальшивих, брутальних, не літературних слів, виразів, вводячи в мовлення побільше слів ввічливості.

Мовлення вчителя є показником педагогічної культури, засобом вираження і самоутвердження його особистості.

Сухомлинський вважав що слово має особливу психотерапевтичну функцію педагога, казав, що це обов’язкова умова спілкування – діалог між учителем і учнем. Тобто вчитель повинен говорити так, щоб діти відчули в його словах волю, культуру, особистість.

А. Макаренко вважав, що найкращим для вчителя є досвід. Говорячи що справжнім майстром можна стати тільки тоді, коли навчишся говорити. Сказав він так після того як прийшовши в школу і відчувши свою безпорадність у відносинах з дітьми, став наполегливо працювати, удосконалювати свій голос, дикцію, дихання.

Проблемою професійного педагогічного спілкування також займалися: Бабич Н., Галузняк З.М., Мурашов А.А., Островерхова Н., Зінченко В., та інші. Досвід цих та інших педагогів дуже цінний, особливо у теперішні часи, коли йде пошук шляхів гуманізації навчально – виховного процесу.

Актуальність курсової роботи. Під час початку роботи в школі більшість молодих вчителів стикаються з проблемою спілкування з дітьми, адже спрямованість педагогічного спілкування полягає в тому, що педагог повинен передавати інформацію, а учні мусять її засвоювати, часто забуваючи що має розвиватись і мовлення дітей, їх особистість. В результаті чого поза увагою вчителя часто залишаються потреби дітей в виражені своїх емоцій, думок, а отже починають виникати невдоволення, непорозуміння з боку учнів, а отже важче працювати і педагогу. Тобто вчитель має знати в чому причина порушень, і добре володіти стилями, формами, методами спілкування, щоб запобігти причинам їх виникнення, уміло спрямовувати учнів на розвиток їх особистості, самопізнання.

Мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувавши досвід педагогів, їх уміння, культуру спілкування і його ефективність в навчально - виховному процесі, запропонувати шляхи і способи удосконалення мовлення вчителя.

Предметом дослідження є шляхи формування професійного спілкування у педагогічній діяльності.

Об’єктом дослідження - є професійна діяльність вчителя.

Завдання курсової роботи полягає в тому, щоб: 1) визначити рівень досліджуваності і актуальності цих питань у науково – педагогічній літературі; 2) визначити значення поняття педагогічного спілкування, вимоги до нього; 3) проаналізувати психологічні аспекти педагогічного спілкування; 4) ознайомитися з головними функціями, стилями, формами і методами професійного спілкування педагога; 5) розглянути спілкування педагога, як головною формою виховання учнів і взаємодію з колективом; 6) ознайомитися з рівнем формування правильності мовлення у майбутніх вчителів.

Методи дослідження. Для роботи над даною курсовою було використано такі методи наукового дослідження: опрацювання і вивчення документації і педагогічної літератури (емпіричний); узагальнення передового досвіду; педагогічне порівняння; узагальнення;

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.