Использование поощрения и наказания как методов воспитания младших школьников

Вступ

Успіх навчально-виховного процесу багато в чому залежить від майстерності вчителя керувати діями і поведінкою учнів, спрямовувати їх на досягнення цілей виховання і навчання. Таке керування здійснюється значною мірою завдяки методам стимулювання діяльності і поведінки учнів, основними з яких є заохочення і покарання.

В умовах гуманізації та демократизації освіти проблема визначення ролі, місця, форм та обсягу застосування методів заохочення і покарання стає надзвичайно актуальною. Проте огляд нинішнього стану проблеми показав, що досліджень щодо сучасної теорії і практики методів заохочення і покарання недостатньо.

Кожний, кому трапляється мати справу з дітьми, знає, що за допомогою заохочень і покарань вихователь добивається дисциплінованої, відповідальної поведінки дитини. У наші дні серед педагогів і широкої громадськості існують самі різні погляди на використання заохочень і покарань у вихованні дітей. Одні вважають, що треба якнайчастіше карати і як можна рідше заохочувати, інші, навпаки, радять частіше використовувати заохочення, карати ж лише зрідка. Деякі думають, що варто тільки заохочувати, а карати не треба зовсім. А є й такі, хто переконаний, що справжнє виховання – це виховання взагалі без яких би то не було заохочень і покарань.

Значення заохочень і покарань у системі виховних впливів дуже локальне, воно не належить до числа виховних засобів, що потрібні повсякденно і на кожному кроці. Цілком можливо, наприклад, на протязі дня, а іноді і цілого тижня працювати з класом, не використовуючи заохочень і покарань. У сім’ї ж, де склалися правильні взаємини між дорослими і дітьми, можна обходитися без заохочень і покарань значно більше. Мабуть, тут і з’являється переконання, що в принципі, в ідеалі заохочення і покарання не потрібні взагалі.

Серед вітчизняних робіт останніх років, в яких досліджується проблема заохочення і покарання, варто назвати дисертацію З.Палюх "Методи заохочення і покарання у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи України (20-ті роки ХХ ст.)" (К.,1999). Окремі питання особливостей застосування методів заохочення і покарання в родинному вихованні висвітлені в працях М.Стельмаховича, статтях Ю.Ашурка, О.Орлова, С.Файнберга. психологічні аспекти покарання сформульовані в працях В.Леві, Ю.Красовського та ін.

Мета роботи: з'ясувати сучасне бачення проблеми заохочення і покарання та розкрити вимоги до застосування цих методів виховання.