Вступ

Обрана тема є досить актуальною на сьогоднішній день. Часто ми можемо зустріти те, що практика роботи шкіл показує, що моральна поведінка, дії, вчинки наших вихователів відповідають тим вимогам, які до них ставляться. Але якщо це так, то чому ми постійно повертаємося до обговорення проблеми морального виховання? А, мабуть, тому, що всетаки не все гаразд у сфері морального виховання у нашому суспільстві на сьогоднішній день. І приклад того, що не все гаразд, ми можемо побачити на кожному кроці, це і нецензурні слова, які лунають з вуст молодих школярів, не говорячи вже про підлітків і дітей старшого шкільного віку, це і зневажливе ставлення до людей старшого віку у транспорті, на вулиці, у скверах, це і черствість, байдужість дітей по відношенню до чужого горя, це і жадібність, і відсутність почуття справедливості. І цей список можна продовжити ще і ще. Ще під час практики у школі я зустрілася з цією проблемою: діти вживали нецензурні слова, зневажливо ставилися до деяких вчителів, обзивали один одного, займалися шантажем, порушували дисципліну. Тому про ідеальний стан моральної вихованості школярів говорити не можна. А так хочеться бачити дітей культурними, вихованими і толерантними! Саме нам, майбутнім вчителям молодших класів належить зробити дітей саме такими, щоб підняти рівень моральної вихованості у країні, витягнути її з прірви морального занепаду, так як моральна вихованість школяра є результатом тривалої, системної роботи педагога. Звичайно, успіх у вихованні залежить не лише від виховних впливів дорослих, а й від самого школяра, його внутрішньої роботи. Але все ж таки, провідна роль належить вчителю. Та для того щоб виховні заходи вчителя спрямовувалися на те, щоб сформувати в дитині прагнення орієнтуватися на ту чи іншу моральну норму, вчитель повинен сам прекрасно орієнтуватися у вирі моральних понять, система моральних знань і заходів, спрямованих на досягнення мети морального виховання.

Таким чином, дане дослідження має узагальнити, конкретизувати знання у галузі морального виховання і дати поштовх для роздумів щодо впровадження певних технологій, які були б спрямовані на вирішення проблем, які існують у сучасній школі і суспільстві взагалі. При цьому, проводячи дослідження слід пам’ятати:

1) дитина - це суб’єкт виховання;

2) не має дитини – не має виховання;

3) організовуючи процес виховання, необхідно використовувати досягнення культури, педагогіки, народної педагогіки щодо морального виховання.